Розділи: Новини і події |

Сучасні технології медичної допомоги новонародженим та перспективи розвитку неонатології в Україні (за підсумками наукового симпозіуму 20-21 квітня 2011 року)

сторінки: 36-37

Є.Є. Шунько, д.м.н., професор, завідувач кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Untitled
20-21 квітня 2011 року в Києві, у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика відбувся науковий симпозіум з міжнародною участю «Нові технології інтенсивної терапії та виходжування новонароджених із перинатальною патологією».
У роботі наукового симпозіуму взяли участь провідні спеціалісти України з неонатології, професори та доценти провідних кафедр неонатології та педіатрії спільно з колегами із інших країн (Литва, Росія, Німеччина). В доповідях наукового симпозіуму розглядалися проблемні актуальні питання неонатології на сучасному етапі. В Україні за статистичними даними 2010 року спостерігається тенденція до зниження рівня народжуваності, що на фоні досить високого рівня смертності населення зумовлює несприятливий демографічний прогноз. Одностайним рішенням учасників симпозіуму було вжити заходів для забезпечення якісної медичної допомоги вагітним, матерям та новонародженим. Для цього потрібно створити мережу обласних та міжрегіональних перинатальних центрів на державному рівні.
У чому полягає актуальність питань наукового симпозіуму та перспектив подальшого вдосконалення медичної допомоги новонародженим?
Відомо, що перинатальна та неонатальна смертність – головні медико-демографічні показники, що найбільш об'єктивно відображають стан здоров'я населення, рівень соціально-економічного розвитку суспільства та національної системи охорони здоров'я. Перинатальний період – найкоротший в житті людини (близько 0,7-1% від загальної тривалості життя). Водночас саме протягом перинатального періоду відбуваються найважливіші події у внутрішньоутробному розвитку дитини, що визначають стан здоров'я та якість всього подальшого життя.
У ході симпозіуму було зазначено, що стан здоров'я новонародженого залежить від репродуктивного та соматичного здоров'я батьків, їхнього свідомого ставлення до планування вагітності та народження дитини, перебігу вагітності та пологів, доступності основних перинатальних послуг та спеціалізованої медичної допомоги в разі потреби, забезпечення необхідного обсягу та якості медичної допомоги.
На сьогодні доведено, що ефективність інтенсивної терапії, лікування та виходжування новонароджених залежить від організації та надання перинатальної допомоги вагітним, роділлям та новонародженим, застосування новітніх перинатальних технологій, оснащення неонатологічних відділень сучасним обладнанням, регулярного підвищення кваліфікації кадрів лікарів та середнього медичного персоналу.
Задля планування конкретних кроків у напрямку підвищення якості медичної допомоги новонародженим на рівні держави має значення достовірна інформація про розподіл їх за ваговими категоріями, найчастіші причини пери- та неонатальної захворюваності, смертності, а також мертвонароджуваності. Головною причиною неонатальної смертності за даними міжнародних досліджень є інфекції, водночас в Україні діагноз «неонатальний сепсис» практично відсутній, що зумовлено недосконалістю нормативної бази.
Якість перинатальної допомоги ґрунтується на:
• системі державного забезпечення медичною допомогою вагітних, роділлей та новонароджених шляхом впровадження Концепції перинатальної допомоги в країні;
• наявності національних медичних стандартів, клінічних протоколів та можливостей їх виконання на рівні районного, міського та обласного закладів охорони здоров'я матері та дитини;
• належному матеріально-технічному забезпеченні закладів охорони здоров'я матері та дитини відповідно до рівня перинатальної та неонатологічної допомоги, медичних стандартів;
• забезпеченні та професійній підготовці медичних кадрів перинатальної та неонатологічної допомоги, постійному післядипломному навчанні медичного персоналу новим технологіям.
Основними показниками якості перинатальної допомоги є задоволення матерів наданою медичною допомогою та консультуванням і народження здорової дитини.
Перинатальний аудит, який здійснюється за допомогою конфіденційних анкет щодо випадків перинатальної та материнської смертності може стати інструментом покращення якості медичного обслуговування. Результати вперше проведеного в областях України перинатального аудиту свідчать про наявні проблеми (як на обласному рівні, так і на рівні конкретних лікувально-профілактичних закладів) з питань впровадження сучасних перинатальнх технологій, матеріально-технічного забезпечення та підвищення кваліфікації лікарів та медичних сестер.
Провідна роль у підвищенні якості допомоги належить подальшому впровадженню Перинатальної матриці BABIES та принципу конфіденційності аналізу випадків перинатальної смертності. Дотримання принципу конфіденційності дає можливість змінювати систему охорони здоров'я на підставі аналізу випадків перинатальної смертності незалежною групою експертів через визначення існуючих проблем, розробку, перегляд та доповнення клінічних протоколів та медичних стандартів. Принцип конфіденційності аналізу випадків перинатальної смертності не ставить за мету покарання медичного працівника. Головна мета – поліпшення якості перинатальної допомоги на державному рівні через вдосконалення існуючої системи охорони здоров'я матері та дитини на підставі незаангажованого аналізу.
Важливе місце в роботі симпозіуму посідали питання вигодовування новонароджених, сучасних підходів до енергетичного забезпечення, парентерального та ентерального харчування передчасно народжених дітей, новонароджених з малою та екстремально малою масою тіла, імуномоделюючі ефекти харчування дітей раннього віку.
Особливе значення на симпозіумі надавалось питанню профілактики та лікування інфекцій у новонароджених і дітей раннього віку. Матеріали доповідей, присвячених питанням антибактеріальної терапії, профілактичного та терапевтичного застосування мультипробіотиків, містили дані доказової медицини та результати власних наукових досліджень. Так, за результатами міжнародних та вітчизняних наукових досліджень доведено, що застосування пробіотиків у вагітних та новонароджених достовірно впливає на зниження захворюваності та смертності недоношених дітей від виразково-некротичного ентероколіту, а також знижує частоту розвитку нозокоміального сепсису у хворих новонароджених із перинатальною патологією. Штами біфідо-, лакто- та пропіоновокислих бактерій є біосурфактантом для новонародженої дитини, забезпечують ефективну імунологічну, мікробіологічну та екологічну адаптацію дитини до нових умов позаутробного життя. Обґрунтовано стратегію профілактичного та терапевтичного застосування мультипробіотика Симбітер у вагітних, новонароджених та дітей раннього віку. Якщо ми будемо тільки лікувати хворих, суспільство не буде мати здорових дітей.
За програмою наукового симпозіуму розглянуто питання інтенсивної терапії доношених новонароджених, що зазнали впливу тяжкої гіпоксії та асфіксії в пологах. Було зазначено важливість обстеження вагітних груп ризику щодо вроджених вад розвитку мозку плода, моніторингу стану плода, ведення пологів, оцінки стану дитини при народженні. За участю провідних фахівців з інтенсивної терапії в неонатології, дитячої неврології було обговорено сучасні підходи до інтенсивної терапії новонароджених з тяжкою асфіксією, нейропротекції та наступної реабілітації немовлят з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Обґрунтовано застереження щодо застосування медикаментозної нейропротекції у новонароджених, зокрема препарату кортексин та інших. Особлива увага була приділена питанням допомоги дітям з тяжким гіпоксично-ішемічним ураженнями ЦНС, розглянуті сучасні методи інтенсивної терапії та виходжування, такі як впровадження методу мати-кенгуру, метод краніо-церебральної гіпотермії, використання системної гіпотермії для захисту мозку у новонароджених, новітні технології неінвазивної вентиляції легень.
Зазначено, що сучасному розвитку медичної допомоги властивий напрямок гуманізації інтенсивної терапії та виходжування новонароджених з перинатальною патологією та недоношених дітей. Важливе значення в гуманізації медичної допомоги має участь матері в догляді за немовлям, рання респіраторна підтримка з застосуванням СРАР-терапії та неінвазивної вентиляції легень, раннього початку ентерального та парентерального харчування, обмеження інвазивних процедур, підтримка теплового ланцюжка, забезпечення оптимальної профілактики болю, обмеження яскравого світла, шуму та медичних втручань з недоведеною ефективністю.
У рамках наукового форуму було проведено сателітний симпозіум «Сучасні підходи до профілактики респіраторно-синцитіальної вірусної (РСВ) інфекції у дітей, народжених з дуже малою масою тіла, як компонент стратегії зниження малюкової смертності», на якому зарубіжні гості симпозіуму представили стратегію профілактики респіраторно-синцитіальної вірусної інфекції в світі, а провідні науковці нашої країни ознайомили лікарів із станом цієої проблеми в Україні, можливостями її діагностики, лікування та профілактики. Головний спеціаліст з неонатології Литви професор Н. Дроздене доповіла результати 5-річного досвіду впровадження стратегії профілактики РСВ-інфекції у дітей, народжених з дуже малою масою тіла, а саме менше 1500 грамів. За результатами багатоцентрових наукових досліджень доведено, що РСВ-інфекція у дітей, народжених з масою тіла менше 1500 г, є найчастішою причиною повторної госпіталізації, ендотрахеальної інтубації та переведення дитини на штучну вентиляцію легень, а також причиною смерті на першому році життя. Для запобігання РСВ-інфекції у дітей, народжених з дуже малою масою тіла, було впроваджено моніторинг стану здоров'я та розвитку дітей, народжених із масою тіла 1500 г та менше, шляхом створення електронної бази даних дітей з дуже малою масою тіла та застосування профілактики респіраторно-синцитіальної інфекції. Профілактику РСВ-інфекції шляхом введення препарату палівізумаб доцільно проводити у дітей першого року життя з бронхолегеневою дисплазією, вродженими вадами серця.
Важливе значення було надане питанням гігієнічного догляду за новонародженими дітьми із застосуванням підгузків, засобів гігієнічного призначення у дітей неонатального періоду.
На симпозіумі відбулася навчально-методична нарада з питань сучасних технологій післядипломної освіти лікарів, на якій розглядали основні напрямки її розвитку в Україні, питання дистанційної освіти в системі післядипломної підготовки.
Таким чином, підсумки наукового симпозіуму свідчать про важливість та необхідність подальшого розвитку та вдосконалення медичної допомоги новонародженим шляхом створення перинатальних центрів, побудови нових неонатологічних центрів обласних (міських) дитячих лікарень, впровадження новітніх технологій медичної допомоги новонародженим, системи безперервного професійного розвитку лікарів та медичних сестер.
Щиро висловлюємо подяку спонсорам (представництво «Абботт Лабораторіз С.А.», ТОВ «Нутриція Україна», ТОВ «Технолоджі груп», ТОВ «Аніка Днепр», ВАТ «Фармак», ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна») та компаніям-учасникам за допомогу в організації та проведенні наукового симпозіуму.
Поділитися з друзями:

Партнери

Логотип