Ефективність Риніталу в комплексному лікуванні респіраторних проявів харчової алергії у дітей

сторінки: 57-60

І.С. Лембрик, кафедра педіатрії Державного вищого навчального закладу «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ
Untitled

Економічний розвиток суспільства на сучасному етапі призвів до широкого застосування хімічних побутових засобів, синтетичних будівельних матеріалів та одягу, а також вживання харчових продуктів із великим вмістом барвників, консервантів та ароматизаторів.

У зв’язку з цим частота алергічної патології серед дітей та дорослих в Україні зросла і становить на сьогодні 0,3% [3, 5].

Педіатри мало не щодня стикаються з парадоксальною реакцією дитини на харчові продукти чи їх складники. Тому особливої актуальності набуває розмежування термінів «харчова алергія» (ХА) та «харчова непереносимість» (ХН) [1, 2].

За даними окремих дослідників, у країнах Європи та США ХА трапляється приблизно у 0,1-50,0% населення, в тому числі у 6,0-8,0% дітей віком до 3 років. Деякі вчені стверджують, що прояви ХА констатують частіше у ранньому віці, причому основні її симптоми вщухають після 3 років [3].

Цей патологічний стан реєструється у 15,0% хворих на алергічний риніт, у 45,0% пацієнтів із полінозом та у 5,0-50,0% дітей з патологією гепатобіліарної чи гастродуоденальної зони [1, 3]. Така різноманітність статистичних даних вказує на те, що рівень реальної поширеності ХА серед дитячого населення встановити тяжко. Нерідко мають місце перехресні реакції з численними харчовими алергенами. Окрім цього, під маскою власне харчової алергії ховається низка соматичних захворювань, зокрема хвороби органів травлення, гельмінтози, психосоматичні захворювання тощо [1-3].

Відповідно до рекомендацій Національного інституту здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (National Institute for Clinical Excellence [NICE], Велика Британія, 2011), основу ХА переважно становлять IgE-опосередковані реакції негайного типу, рідше – IgE-незалежні чи змішані алергічні реакції [1-3]. Найчастіше харчова непереносимість зумовлена ліберацією гістаміну, який входить до складу окремих харчових продуктів, дефіцитом певних травних ферментів або ж впливом психоемоційних чинників.

Структура клінічної симптоматики ХА є варіабельною як за складом, так і за тяжкістю проявів. Ознаки уражень шлунково-кишкового та респіраторного тракту спостерігаються у 3,0-40,0% випадків, однак вони досі мало вивчені.

З огляду на це, метою нашої роботи було дослідити ефективність терапевтичної корекції респіраторних та гастроінтестинальних проявів ХА із застосуванням комплексного натурального препарату Ринітал (виробник Дойче Хомеопаті-Уніон ДХУ-Арцнайміттель ГмбХ & Ко. КГ., Німеччина; 1 таблетка [250 мг] містить Luffa operculata D4 25 мг, Galphimia glauca D3 25 мг, Cardiospermum D3 25 мг; номер державного реєстраційного посвідчення UA/6841/01/01 від 06.08.2007 р.).

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 40 дітей віком від 5 до 16 років із проявами ХА та алергічного риніту, які перебували на стаціонарному лікуванні в алергологічному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська.

Обсяг обстежень передбачав: ретельний збір алергологічного та спадкового анамнезу, оцінку клінічних симптомів (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, фіброезофагогастродуоденоскопія, пряма риноскопія), ведення харчового щоденника, прик-тести з харчовими алергенами, визначення рівня ІgE як основного маркера атопії за методом ІФА (сертифікована лабораторія Прима Мед). Вміст IgE визначали у МО/мл і перераховували у пг/мл (1 МО/мл = 2,15 пг/мл). Зважаючи на вимоги біоетики, ми запропонували батькам заповнити інформовану згоду на участь у дослідженні.

Відповідно до завдань дослідження, обстежених дітей було розподілено порівну на дві групи: перша (основна група), окрім елімінаційної дієти, отримувала в складі терапевтичного комплексу натуральний комплексний препарат Ринітал, друга (група порівняння) отримувала стандартну терапію алергічних захворювань згідно з сучасними протоколами діагностики та лікування.

Доза натурального комплексного препарату Ринітал становила: для дітей віком до 12 років – 1 таблетка кожні 2 години, старше 12 років – 1 таблетка щогодини протягом 2-3 днів, далі по 1 таблетці 3 рази на день. Препарат вживали за півгодини до прийому їжі.

Проведене нами лікування передбачало неспецифічні заходи, спрямовані на лікування основної патології шлунково-кишкового тракту: застосування гепатопротекторів, ентеросорбентів, пробіотиків, жовчогінних та ферментативних засобів.

Зі специфічних методів терапії ХА було використано елімінаційну дієту, яку застосовували в три етапи. На першому етапі передбачалося вилучення з раціону хворої дитини харчових продуктів, до складу яких входили облігатні трофоалергени, що відповідає даним у науковій літературі [4]. Наприклад, коров’яче молоко ми замінили на кисломолочні продукти, а продукти, які містять надлишок гістаміну (м’ясо та ковбасні вироби, томати, шоколад, майонез), тираміну (цитрусові, ферментовані сири), а також харчові добавки, рекомендували не вживати. Цей етап тривав 10-14 днів, а за необхідності був подовжений. На другому етапі ми розробляли для кожної дитини індивідуальний раціон харчування з вилученням причинних факторів. Тривалість цього етапу становила 2-3 місяці, що корелює з літературними даними [3]. На третьому етапі, що супроводжував клінічну ремісію захворювання, у раціон поступово вводилися ті продукти харчування і страви, які раніше вилучалися. Пацієнти протягом перших днів загострення клінічних симптомів уживали лише один продукт харчування, а розширення раціону відбувалося поступово з уведенням нових продуктів із інтервалом у кілька днів, що відповідало основному принципу дієтотерапії – принципу «харчової одноманітності».

Результати дослідження та їх обговорення

З’ясування алергологічного анамнезу ми проводили з акцентом на запитання, пов’язані з алергією (Рекомендації NICE, лютий 2011 р.). Зокрема, було встановлено, що в половини обстежених із ХА та алергічним ринітом на першому році життя виявлялися ознаки атопічного дерматиту. Атопічна спадковість (наявність бронхіальної астми та алергічного риніту в родичів І-ІІ ступенів спорідненості) була констатована у 68,0% хворих.

Переважно, починаючи з дво-трирічного віку, діти уникали вживання коров’ячого молока, страв із яєць, яловичини чи меду через появу гастроінтестинальних симптомів або ж нежитю. При цьому не було залежності між кількістю та частотою вживання алергену і вираженістю алергічної реакції, що певною мірою підтверджувало діагноз ХА.

У 65,0% обстежених при цьому мало місце порушення режиму харчування на першому році життя (відмова від грудного вигодовування, ранній перевід на штучне вигодовування, частіше коров’яче молоко).

Привертає увагу той факт, що 70,0% хворих вказували на наявність дисфункцій біліарного тракту, реактивного гепатиту та панкреатиту, з приводу яких вони раніше не обстежувалися і не лікувалися. Також у третини дітей було підтверджено діагноз гельмінтної інвазії (лямбліоз, аскаридоз, трихоцефальоз).

Зіставляючи оцінки харчових анамнезів та інформацію, взяту з харчових щоденників хворих, ми звернули увагу на те, що алергічна реакція виникала переважно через 1-1,5 години після вживання коров’ячого молока, курячих яєць, яловичини, а також меду. У 1,5% опитаних мав місце набряк Квінке.

Слід відзначити, що вперше поява симптомів ХА зареєстрована матір’ю в домашніх умовах.

Більшість дітей лікувалися вдома, отримуючи сорбенти, антигістамінні засоби, однак полегшення було тимчасовим.

Користуючись відповідними рекомендаціями, ми надали вичерпну інформацію батькам дітей, обстежених щодо типу підозрюваної алергічної реакції, про порядок проведення вакцинації у таких пацієнтів. Це дало можливість спланувати весь діагностичний процес, почати елімінаційну дієту та провести прик-тест із відповідним алергеном. Розподіл клінічних симптомів ХА подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Частота симптомів харчової алергії у поєднанні з алергічним ринітом (n = 40)
Клінічний симптом
Абсолютна (відносна) кількість пацієнтів

Гастроінтестинальні прояви

Абдомінальний біль
за типом кольок
38 (95,0%)
Блювання їжею
35 (87,5%)
Діарея
30 (75,0%)
Нудота
28 (70,0%)

Респіраторні прояви

Свербіж у носі
40 (100,0%)
Чхання
27 (67,5%)
Ринорея
25 (62,5%)
Закладеність носа
22 (55,0%)
Кон’юнктивіт
18 (45,0%)

Як свідчать наведені дані, до найпоширеніших гастроінтестинальних симптомів ХА належать абдомінальний біль за типом кольок, блювання їжею, діарея.

Кольки в животі виникали через годину після вживання згаданих харчових продуктів (молоко, яйця, яловичина). Частіше біль мав помірно інтенсивний характер і непогано знімався прийманням спазмолітичних засобів (Но-Шпа [дротаверин], Ріабал [прифінію бромід]).

Блювання їжею зазвичай виникало через годину після вживання харчового алергену, однак нерідко набувало стійкого характеру. Розвиток указаного симптому можна пов’язати зі спазмом гладких м’язів кишківника через вивільнення медіаторів алергії.

Діарея та нудота, які спостерігали в обстежених, також належали до найпоширеніших симптомів ХА і свідчили про виразну захисну реакцію організму хворої дитини при потраплянні харчового алергену.

Алергічний риніт при ХА супроводжувався чханням, ринореєю з незначними слизисто-водянистими виділеннями, а також постійним відчуттям закладеності носа. Появі клінічних симптомів передував свербіж навколо носових раковин.

При проведенні лабораторних та інструментальних методів дослідження ми послуговувалися Рекомендаціями NICE (2011), а також етичними вимогами щодо доцільності їх застосування.

Обстеження шлунково-кишкового тракту включало найпоширеніші методи верифікації діагнозу. За даними фіброезофагогастродуоденоскопії у 80,0% випадків було встановлено наявність поверхневого езофагіту та гастродуоденіту. Ознаки дуодено-гастроезофагеального рефлюксу, зяяння кардії та недостатність пілоричного сфінктера діагностовано у 25,0% хворих. Це підтверджує припущення стосовно того, що захворювання травної системи створюють передумови для надлишкового надходження та/або звільнення в організмі гістаміну, тираміну, гістидину та інших сполук, які ініціюють розвиток алергічної реакції. За даними ультразвукової діагностики виявлено превалювання запальних захворювань жовчного міхура та біліарних шляхів на тлі аномалій розвитку в 70,0% пацієнтів, що збігається з клінічними даними.

Риноскопічне обстеження дозволило нам встановити наявність набряку слизових верхніх дихальних шляхів у 80,0% обстежених, а також блідо-синюшне їх забарвлення, що вирізняє власне алергічний нежить від вірусного.

Шкірний прик-тест із провокаційним алергеном, який є обов’язковим при ХА, виявився здебільшого інформативним, що підтверджує гіпотезу щодо IgE-опосередкованого механізму розвитку алергічної реакції.

Рівень IgE залежав від віку хворої дитини (табл. 2)

Таблиця 2. Рівень імуноглобуліну E у дітей
з харчовою алергією та алергічним ринітом (n = 40)
Вік обстежених (кількість пацієнтів)
Рівень IgЕ, пг/мл
Достовірність різниці
Діти з ХА та алергічним ринітом
Вікова норма

5 років (20)

165,0 ± 2,0
150,5 ± 1,5
р < 0,05

15 років (8)

300,0 ± 2,0
258,0 ± 2,0
р < 0,05

16 років (12)

310,0 ± 1,5
279,5 ± 1,0
р < 0,05

Як бачимо із наведених даних, рівень сироваткового IgЕ був підвищеним у всіх вікових групах обстежених пацієнтів із ХА.

Ефективність проведеного лікування ХА ми оцінювали на підставі регресу клінічної симптоматики та результатів додаткових методів дослідження (рис. 1).

Наведені на рисунку 1 дані вказують на те, що комплексний натуральний препарат Ринітал виявляв позитивний терапевтичний ефект уже на початку лікування. Так, прояви основних гастроінтестинальних симптомів ХА зменшувалися на 5-7 і повністю зникали на 10 день стаціонарного лікування. Прояви респіраторних симптомів під впливом терапії зменшувалися майже вдвічі порівняно з вихідним показником уже на 3-5 день.

Представлені на рисунку 2 результати нашого дослідження засвідчили, що в групі дітей, які отримували тільки терапію за стандартною схемою, клінічна симптоматика зазнавала змін значно повільніше, аніж в основній групі, інколи лише на 10 день лікування.

Для профілактики загострень алергічного риніту ми рекомендували приймати натуральний препарат Ринітал у дозі 1 таблетка 3 рази на день. Профілактичний курс становив 10 днів щомісяця впродовж 6 місяців за умов амбулаторного лікування.

Відстрочені ефекти терапії препаратом Ринітал представлено на рисунку 3.

Аналіз отриманих даних засвідчив ефективність препарату Ринітал у зменшенні частоти загострень клінічної симптоматики ХА впродовж перших 3 місяців спостереження. Водночас у групі порівняння кількість дітей із частими загостреннями зменшилася у 1,7 разу, однак частота поодиноких загострень клінічних симптомів залишилася доволі високою – 55,0%.

Слід зазначити, що при застосуванні комплексного натурального препарату Ринітал не виявлено жодних побічних явищ чи реакцій непереносимості, що дає змогу включити цей препарат у схему лікування харчової алергії у дітей та підлітків.

Висновки

1. Харчова алергія належить до актуальних проблем педіатрії, зважаючи на мультифакторіальний генез та варіабельність клінічних проявів.

2. Найпоширенішими гастроінтестинальними симптомами харчової алергії є абдомінальний біль за типом кольок, блювання їжею, діарея; респіраторні симптоми: свербіж носа, чхання, ринорея.

3. Застосування в терапії харчової алергії комплексного натурального препарату Ринітал дало змогу скоротити термін перебування в стаціонарі, суттєво полегшити якість життя дітей з харчовою алергією.

4. Спостереження за пацієнтами з проявами харчової алергії в катамнезі засвідчило ефективність препарату Ринітал у профілактиці загострень клінічної симптоматики.

Література

1. Зайков С.В. Харчова непереносимість і харчова алергія у дітей // Дитячий лікар. – 2011. – № 3 (10). – С. 38-45.

2. Клинические рекомендации. Аллергология / Под ред. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006.

3. П’ятницький Ю.С. Вікові та клініко-патогенетичні особливості харчової алергії у дітей: підходи до лікування та профілактики // Здоров’я України. – 2008. – № 4/1. – С. 46-47.

4. Жерносек В.Ф., Дюбкова Т.П. Современные подходы к диагностике и лечению гастроинтестинальных проявлений пищевой аллергии у детей // Медицинские новости. – 2008. – № 6. – С. 33-40.

5. Sampson H.A. // Allergy. – 2005. – Vol. 60 (Suppl. 79). – P. 19-24.

Поділитися з друзями:

Партнери

Логотип