Вітамін D: як запобігти дефіциту?

сторінки: 54-56

Наскільки поширений дефіцит вітаміну D?

вверх

Дані досліджень свідчать, що значний відсоток осіб у популяції мають дефіцит або недостатність вітаміну D. Причому їхня частота серед дітей та дорослих молодого і середнього віку однаково висока у всьому світі, і навіть високорозвинені країни не є винятком [1].

Хоча досліджень, у яких оцінювали рівень вмісту вітаміну D в організмі та поширеність його дефіциту, не дуже багато, проте вони переконливо доводять, що дефіцит вітаміну D може бути наявний у значного відсотка дітей і підлітків у Європі. Так, низький рівень вітаміну D у крові виявляється у 30-50% дітей і підлітків [6]. Подібною є ситуація у США та інших країнах [1].

Чому цей вітамін такий важливий?

вверх

Добре відомо, що вітамін D необхідний для нормального росту скелета й мінералізації кісток, а його недостатність спричинює рахіт. Це захворювання досить часто виявляється у дітей першого року життя (у 20-65%) [3]. І профілактика рахіту за допомогою призначення вітаміну D є одним із пріоритетних напрямків охорони дитячого здоров’я у всьому світі. Проте часи, коли вітамін D пов’язували тільки з рахітом, відійшли в історію. Дослідженнями підтверджено, що, крім здоров’я кісткової системи, вітамін D відповідає ще за низку ефектів в організмі. Зокрема, у немовлят, дітей і підлітків він запобігає таким станам/захворюванням:

  • м’язова слабкість,
  • інфекційні захворювання респіраторного тракту,
  • алергічна патологія,
  • цукровий діабет 1 типу,
  • серцево-судинні захворювання [6].

Чому виникає дефіцит?

вверх

На вміст вітаміну D в організмі впливають такі фактори:

  • дія сонячних променів,
  • їжа,
  • фактори з боку організму.

Основним джерелом вітаміну D для більшості людей будь-якого віку є його утворення під впливом на шкіру сонячних променів, як правило, протягом 1000-1500 годин навесні, влітку і восени. Зміна зенітного кута сонця залежно від географічної широти, пори року або часу доби суттєво впливає на синтез вітаміну D. У місцевостях з широтою вище і нижче 33° вироблення вітаміну D в шкірі відбувається з дуже низькою інтенсивністю, а пізньої осені та взимку практично не відбувається [1].

Іншим джерелом вітаміну D є харчові продукти. Проте слід відзначити, що цей вітамін містять не так вже й багато природних продуктів. Більше всього вітаміну D є у рибних продуктах: печінка тріски, лосось, сардини, скумбрія, тунець. Менший його вміст у яєчному жовтку, грибах шиїтаке, сирі, молочних продуктах [1].

Провокувати низький вміст вітаміну D і розвиток рахіту можуть деякі фактори із боку організму (тобто діти із цими факторами належать до групи ризику щодо дефіциту вітаміну D):

  • підвищена пігментація шкіри, застосування сонцезахисного крему, внаслідок чого знижується синтез вітаміну D в шкірі. Так, застосування сонцезахисних засобів із фактором захисту 30, використання яких обґрунтовано необхідністю профілактики раку шкіри, знижує синтез вітаміну D в шкірі більш ніж на 95%;
  • народження в осінньо-зимовий період;
  • недоношеність, морфофункціональна незрілість;
  • велика маса тіла при народженні, інтенсивне набирання ваги протягом перших 3 міс. життя;
  • гендерні та деякі інші спадкові фактори. Наприклад, більш схильні до розвитку рахіту хлопчики (вони й тяжче його переносять), діти з групою крові А (ІІІ) (рідше хворіють діти з групою крові 0 (І));
  • вживання грудного молока із низьким вмістом вітаміну D без наявності прикорму. Низький вміст вітаміну D зумовлений факторами з боку матері (захворювання шлунково-кишкового тракту, погане харчування тощо);
  • раннє штучне і змішане вигодовування, вигодовування неадаптованими молочними сумішами;
  • недостатня рухова активність (туге сповивання, іммобілізація при дисплазії, брак гімнастики, масажу тощо), недостатнє перебування на свіжому повітрі;
  • мальабсорбція (при муковісцидозі, целіакії, хворобі Хрона тощо), внаслідок якої знижується здатність організму абсорбувати вітамін D із харчових продуктів;
  • ожиріння, внаслідок якого знижується доступність вітаміну D для подальшого метаболізму;
  • вживання деяких препаратів (антиконвульсанти, глюкокортикоїди, антриретровірусні препарати), які призводять до активізації ферментної метаболізації вітаміну D;
  • хронічні захворювання кишечника, печінки і нирок;
  • спадкові порушення метаболізму вітаміну D [1, 3, 4].

Як уникнути дефіциту?

вверх

З огляду на те, що сонячне світло та природні харчові продукти переважно не забезпечують повною мірою організм вітаміном D, доцільним є його додатковий прийом. У США і Канаді вітаміном D збагачують молоко, а також деякі хлібобулочні вироби, апельсиновий сік, крупи, йогурти, сири. У більшості країн Європи молоко не збагачують вітаміном D, оскільки в 1950 р. стався спалах інтоксикації вітаміном D у дітей раннього віку, внаслідок чого були прийняті закони, що забороняють збагачення продуктів харчування вітаміном D [1].

Тому найоптимальнішим варіантом забезпечення достатнього вмісту вітаміну D є вживання спеціальних препаратів, які є на фармацевтичному ринку.

Кому необхідний додатковий прийом вітаміну D і якими є рекомендовані його дози?

вверх

Для профілактики дефіциту вітаміну D препарати цього вітаміну потрібно призначати усім дітям у відповідних дозах. Для осіб із груп ризику дози вітаміну D мають бути вищими (таблиця).

Таблиця. Профілактичне призначення вітаміну D

Група населення

Початок профілактики

Добова доза

Тривалість прийому

Профілактичне призначення вітаміну D3 дітям раннього віку (Протокол лікування та профілактики рахіту у дітей МОЗ України) [2]

Доношені здорові діти

На 2-му місяці життя

500 МО

Щоденно протягом 3 років за виключенням 3 літніх місяців (курсова доза на рік – 180 000 МО )

або
на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя

2000 МО

Щоденно протягом 30 днів. Надалі – до 3-річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза на рік – 180 000 МО)

Доношені діти з груп ризику щодо рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбції, природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні

на 2-3 тижнях життя

Залежно від стану дитини та умов життя
500-1000 МО

Щоденно до досягнення 3-річного віку за виключенням літніх місяців

або
На 2-3 тижнях життя

і на 6-му, 10-му місяцях життя

1000-2000 МО

2000 МО

Щоденно протягом 30 днів. Надалі – до 3-річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Діти раннього віку, що часто хворіють

 

4000 МО

Щоденно протягом 30 днів. Надалі – 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів

Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин

 

4000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. Надалі – по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Доношені діти з груп ризику щодо рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини

З 10-го дня життя

2000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. Надалі – по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Недоношені діти І ступеня

З 10-14-го дня життя

500-1000 МО

Щоденно протягом першого півріччя життя. Надалі – по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці

Недоношені діти ІІ та ІІІ ступеня

З 10-20-го дня життя (після встановлення ентерального харчування)

1000-2000 МО

Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи [9]

Новонароджені та немовлята (0-12 міс.)

З перших днів життя незалежно від типу вигодовування

400 МО (10,0 мкг)

До 6 місяців життя

400 МО (10,0 мкг)

Від 6 до 12 міс.

Діти та підлітки (1-18 років)

Початок вересня

600-1000 МО (15,0-25,0 мкг) залежно від маси тіла

З вересня по квітень

 

Протягом усього року за недостатнього синтезу вітаміну D у шкірі в літню пору року

Недоношені діти

З перших днів життя (як тільки стане можливим ентеральне харчування)

400-800 МО (10-20 мкг)

До досягнення гестаційного віку 40 тижнів

Доза, як для здорових доношених дітей

Після досягнення гестаційного віку 40 тижнів

Діти та підлітки з ожирінням (ІМТ вищий за 90-й перцентиль для відповідного віку і статі з використанням місцевих референтних значень країни, у якій проживає дитина)

Початок вересня

1200-2000 МО (30-50 мкг) залежно від ступеня ожиріння

З вересня по квітень

 

Протягом усього року за недостатнього синтезу вітаміну D у шкірі в літню пору року

Рекомендації Європейскього товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів* [6]

Усі немовлята

400 МО

Діти від 1 року, що належать до групи ризику

Розглянути доцільність призначення

* European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (ESPGHAN).

 

На що потрібно звернути увагу під час вибору препарату вітаміну D?

вверх

На фармацевтичному ринку вітамін D представлений у вигляді препаратів холекальциферолу і ергокальциферолу. У більшості рекомендацій немає інформації щодо переваг тієї чи іншої форми, проте дослідження показали, що холекальциферол має вдвічі-втричі більший потенціал щодо відновлення концентрації вітаміну D в сироватці крові [5, 7]. Слід зазначити, що у Протоколі лікування та профілактики рахіту у дітей, затвердженому МОЗ України, також рекомендується призначення холекальциферолу (вітаміну D3).

Необхідною запорукою ефективної профілактики є безпечне застосування цих препаратів у дітей. Щоб уникнути передозування, має бути передбачена можливість точного відмірювання дози, зокрема мінімальної профілактичної дози (500 МО – 1 крап­ля). Це досягається за допомогою спеціальних крапельниць, якими оснащені флакони з вітаміном D.

Важливим моментом є вибір між олійним і водним розчином вітаміну D. Знову ж таки, у чинних рекомендаціях щодо цього вказівок немає. Проте низка міркувань свідчить на користь олійного розчину вітаміну D. Вітамін D в природних харчових продуктах міститься саме в жиророзчинній формі (найбільше цього вітаміну міститься в жирних сортах риби). Олійний розчин, на відміну від водного, є стійким і не потребує особливих умов зберігання. Олійний розчин дає змогу створення препаратів без консервантів та інших штучних добавок, що, своєю чергою, зменшує ризик несприятливих побічних реакцій.

У одному дослідженні було показано зв’язок між прийомом вітаміну D у водному розчині та виникненням алергії [8]. Дослідження охопило 4089 дітей, за якими спостерігали від немовлячого віку до 4 років. Протягом першого року діти приймали вітаміни А і D у олійному або водному розчині. Результати дослідження показали, що у віці 4 роки у дітей, які приймали вітаміни у водному розчині, вдвічі підвищувався ризик бронхіальної астми та сенсибілізації до харчових та інгаляційних алергенів. При прийомі вітамінів у олійному розчині підвищення ризику алергії не спостерігалося.

Таким чином, вітамін D в олійному розчині при дотриманні дозування відповідно до віку та особливостей дитини видається найоптимальнішим підходом для здійснення профілактики.

Література

1. Диагностика, лечение и профилактика дефицита витамина D. Рекомендации Американского общества эндокринологов (2011 г.). Дитячий лікар. 2012; 5: 67-76.

2. Протокол лікування та профілактики рахіту у дітей. МОЗ України, 2005.

3. Третьякова О.С. Рахит, или «болезнь растущего организма»: современный взгляд на проблему. Дитячий лікар. 2010; 2: 24-39.

4. Шварц Г.Я. Дефицит витамина D и его фармакологическая коррекция. Русский медицинский журнал. (http://www.rmj.ru/articles_6509.htm).

5. Armas L.A., Hollis B.W., Heaney R.P. Vitamin D2 is much less effective than vitamin D3 in humans. J Clin Endocrinol Metab. 2004; 89 (11): 5387-91.

6. Braegger C., Campoy C., Colomb V. et al.; ESPGHAN Committee on Nutrition. Vitamin D in the healthy European paediatric population. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013; 56 (6): 692-701.

7. Heaney R.P., Recker R.R., Grote J. et al. Vitamin D(3) is more potent than vitamin D(2) in humans. J Clin Endocrinol Metab. 2011; 96 (3): E447-52.

8. Kull I., Bergström A., Melén E. et al. Early-life supplementation of vitamins A and D, in water-soluble form or in peanut oil, and allergic diseases during childhood. J Allergy Clin Immunol. 2006; 118 (6): 1299-304.

1. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M., Povoroznyuk V. Мето­дичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. Боль. Суставы. Позвоночник. 2013; 3.

Поділитися з друзями:

Партнери

Логотип