Особливості клітинної ланки імунної відповіді школярів, хворих на бронхіальну астму раннього початку, залежно від ацетиляторного поліморфізму

сторінки: 55-57

У.І. Марусик, к.мед.н., асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб ВНЗ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Бронхіальна астма (БА) є однією з найбільш поширених нозологічних форм у дитячій практиці та становить 5-15% від усіх алергічних захворювань [3, 7, 8], а серед хронічних захворювань органів дихання ця патологія посідає провідне місце. БА – мультифакторна патологія, для розвитку якої велике значення має спадкова (генетична) складова [2, 6, 9]. У сучасних вітчизняних і закордонних наукових джерелах висловлюється думка про те, що генетично зумовлені особливості ацетилювання можуть бути залучені до патогенезу алергічних захворювань та атопії, яка лежить в основі розвитку БА [1, 11, 12].

Беручи до уваги дані літератури про асоціацію тяжкої бронхіальної астми з генетичним поліморфізмом N-ацетилтрансферази – ферменту, що визначає особливість метаболічних процесів [4], ми вважаємо за доцільне оцінити особливості статусу клітинної ланки імунітету у дітей, хворих на БА раннього початку, з урахуванням їхніх ацетиляторних фенотипів.

Мета дослідження. Для оптимізації контролю бронхіальної астми раннього початку оцінити окремі показники клітинної ланки імунної системи у дітей шкільного віку з урахуванням ацетиляторних фенотипів.

Матеріал і методи дослідження

вверх

У пульмонологічному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні № 1 м. Чернівців комплексно обстежено в періоді ремісії 34 дитини шкільного віку, що хворіють на БА раннього початку (захворювання вперше проявлялося в ранньому віці). За перебігом БА хворих розподіляли на дві клінічні групи. До першої (І) клінічної групи ввійшли 16 пацієнтів, у яких визначали повільний тип ацетилювання (частка ацетильованого сульфадимезину в сечі становила в середньому менше 75,0%). Другу (ІІ) клінічну групу сформували 18 школярів, у яких відзначався швидкий тип ацетилювання (частка ацетильованого сульфадимезину в сечі становила в середньому більше 75,0%).

У І клінічній групі було 11 хлопчиків (68,7%) та 5 дівчаток (31,3%), у II – 13 хлопців (72,2%, pφ > 0,05) та 5 дівчат (27,8%, pφ > 0,05). Середній вік хворих І групи становив 12,0 ± 0,7 року, а пацієнтів ІІ групи – 11,4 ± 0,7 року (p > 0,05). До складу І клінічної групи ввійшло по 50,0% міських і сільських жителів. Другу групу сформували 12 мешканців міст і міських поселень (66,6%) та 6 хворих, які проживають у селах (33,4%, pφ >0,05). Середній вік дебюту бронхіальної астми у дітей І клінічної групи становив 3,6 ± 0,6 року, а у ІІ групі – 4,2 ± 0,4 року (p >0,05).

Таким чином, за статтю, віком і місцем проживання пацієнтів клінічні групи порівняння вірогідно не відрізнялися.

Усім дітям проводили імунологічне дослідження крові ІІ-ІІІ рівнів. Вміст Т-лімфоцитів (CD3), Т-хелперів (CD4), Т-кілерів/супресорів крові (CD8) та В-лімфоцитів (CD22) визначали за методом імунофлуоресценції з використанням наборів моноклональних антитіл. Швидкість процесів ацетилювання досліджували за методом Пребстинг-Гаврилова в модифікації Тимофеєвої, зважаючи на те, що цей показник характеризував особливості ІІ фази процесу біотрансформації ксенобіотиків.

Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали за допомогою методів варіаційної статистики, використовуючи статистичну програму StatSoft Statistica v5.0, та з позиції клінічної епідеміології – з урахуванням атрибутивного (АР), відносного (ВР) ризиків і співвідношення шансів (СШ) із зазначенням 95% довірчого інтервалу (95% ДІ).

Результати дослідження та їх обговорення

вверх

Рисунок. Відносний вміст імунокомпетентних лімфоцитів та їх субпопуляцій у крові хворих на бронхіальну астму раннього початку з альтернативними ацетиляторними фенотипами

Порівняльний аналіз показників клітинної ланки імунітету в дітей із фенотипом БА раннього початку за різної активності N-ацетилтрансферази показав, що у пацієнтів першої клінічної групи відзначено чітку тенденцію до зниження вмісту у периферичній крові CD3 та підвищення вмісту Т-лімфоцитів, функція яких асоціюється із хелперною/індукторною (рисунок).

Водночас у більшої частки (66,6%) дітей – «по­вільних ацетиляторів» – відзначалося зниження відносного вмісту CD3 у периферичній крові до < 35,0%, тоді як у другій групі такі показники траплялися лише у 20,0% випадків (pφ <0,05). При цьому повільний тип ацетилювання у дітей, хворих на БА раннього початку, асоціювався з ризиком зниженого рівня CD3 у периферичній крові (< 35,0%) відносно групи «швидких ацетиляторів» таким чином: ВР – 2,6 (95% ДІ 1,7-3,9), АР – 0,5 при СШ 7,9 (95% ДІ 4,2-15,2). На нашу думку, це пов’язано, ймовірно, з виснаженням організму за рахунок більш вираженого запального процесу [13] (можливо, внаслідок уповільнення темпів елімінації причинно-значущих алергенів із організму хворих дітей).

Аналіз середніх значень вмісту Т-лімфоцитів, функція яких асоціюється з цитотоксичною/супресорною, виявив у групах порівняння чітку тенденцію до зниження цього показника у дітей із повільним типом ацетилювання при БА раннього початку. Так, відносний вміст CD8 у периферичній крові школярів першої клінічної групи становив 20,1 ± 1,9%, а у пацієнтів – «швидких ацетиляторів» – 24,5 ± 3,1% (p < 0,05). Водночас у кожної другої дитини (55,5%) за повільного характеру ацетилювання при фенотипі БА раннього початку реєструвався знижений вміст цитотоксичних супресорів (менше 20,0%), а серед обстежених групи порівняння – тільки у 20,0% пацієнтів (p < 0,05). Так, ВР зниженого вмісту цитотоксичних супресорів (менше 20,0%) становив 2,1 (95% ДІ 1,3-2,2), АР – 0,4.

Вірогідне зниження вмісту Т-лімфоцитів, функція яких пов’язана з цитотоксичною/супресорною дією, у периферичній крові дітей, хворих на БА раннього початку за повільного характеру ацетиляторних процесів, вказує, ймовірно, на більш виражену запальну відповідь організму в цих пацієнтів, що збігається з даними літератури [5, 10].

Виснаження організму за рахунок вираженої запальної відповіді підтверджується тенденцією до зниження вмісту CD22 у периферичній крові дітей – «повільних ацетиляторів». Так, середня частка В-лімфоцитів у периферичній крові нижче 23,0% реєструвалася у 83,3% обстежених дітей першої групи й лише у 60,0% осіб другої групи (pφ > 0,05).

Наявність повільного ацетиляторного фенотипу у хворих на БА раннього початку асоціювалася зі зменшенням до зазначеного вище вмісту СD22 клітин у периферичній крові, а саме: АР – 0,3, ВР – 1,9 (95% ДІ 1,6-2,4) при співвідношенні шансів – 3,3 (95% ДІ 1,7-6,4).

Таким чином, у більшості пацієнтів із повільним ацетиляторним фенотипом перебіг бронхіальної астми раннього початку асоційований зі зниженням вмісту CD3, Т-лімфоцитів, функція яких пов’язана з цитотоксичною/супресорною у периферичній крові, та В-лімфоцитів, а також із підвищенням вмісту CD4, що опосередковано свідчить про вираженість хронічного запального алергічного процесу у представників цієї когорти та виснаженість організму, що, ймовірно, пояснюється уповільненням темпів елімінації причинно-значущих тригерів.

Висновки

вверх

1. Наявність повільного типу ацетилювання у пацієнтів із бронхіальною астмою раннього початку підвищує ризик зниженого (до < 35,0%) вмісту CD3 у периферичній крові (співвідношення шансів – 7,9 [95% ДІ 4,2-15,2]).

2. За наявності повільного ацетиляторного фенотипу при бронхіальній астмі раннього початку зростає ризик зниженого (менше 23,0%) відносного вмісту СD22 клітин у периферичній крові (співвідношення шансів – 3,3 [95% ДІ 1,7-6,4]).

3. Виявлено кількісні особливості у показниках клітинної ланки імунного захисту, пов’язані з більш вираженим алергічним запальним процесом, що потребує персоналізації лікувальної тактики у таких пацієнтів із альтернативним ацетиляторним статусом.

Список літератури

1. Вишнева Е.А., Намазова-Баранова Л.С., Алексеева А.А. и др. Современные подходы к терапии бронхиальной астмы у детей //Медицинский совет. – № 1. – 2014. – С. 45-50.

2. Геппе Н.А. Бронхиальная астма у детей. Направления в совершенствовании ведения пациентов // Медицинский совет. – № 11. – 2013. – С. 26-32.

3. Консенсус по детской бронхиальной астме – PRACTALL (Prac­ti­call Allergology), 2012.

4. Ортеменка Е.П. Значимость показателей гиперреактивности дыхательных путей в диагностике эозинофильного фенотипа бронхиальной астмы у детей в зависимости от ацетиляторного полиморфизма // Межрегиональный сборник научных работ с международным участием (к 70-летию образования Ярославского медицинского института) [«Актуальные вопросы современной педиатрии»]. – под ред. В.И. Марушкова, И.М. Мельниковой, Ю.Л. Мизерницкого. – Ярославль: Аверс Плюс, 2014. – С. 192-195.

5. Batra J., Sharma S.K., Ghosh B. Arylamine N-acetyltransferase gene polymorphism: markers for atopic asthma, serum IgE and blood eosinophil counts // Molecular Biology. – 2009. – V. 43 (1). – P. 55-67.

6. Сiolkowski J., Mazurek H., Stasiowska B. Evaluation of step-down therapy from an inhaled steroid to montelukast in childhood asthma // Allergol. Immunopathol (Madr.). – 2013, May. – № 16. – Р. 301-316.

7. Chung K.F. International ERS/ATS guidelines on definition, evaluation and treatment of severe asthma // Eur Respir J. – 2013. – Dec 12. – Р. 138-143.

8. GINA-Report-2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ginaasthma.org.

9. Kostromina V.P., Rechkina O.O., Melnik K.O. et al. Risk factors of bronchial asthma in children // Астма та алергія. – 2013. – № 2. – С. 21-23.

10. Nacak M., Aynacioglu A.S., Filiz A. et al. Association between the N-acetylation genetic polymorphism and bronchial asthma // Br. J. Clin. Oharmacol. – 2002. – V. 54 (6). – P. 671-674.

11. Оbase Y., Ikeda M., Kurose K. et al. Step-down of budesonide/formoterol in early stages of asthma treatment leads to insufficient anti-inflammatory effect // J. of Asthma. – 2013. – Vol. 50, № 7 (September). – P. 718-721.

12. Scollo M., Zanconato S., Ongaro R. et al. Exhaled nitric oxide and exercise-induced bronchoconstriction in asthmatic children // Am. J. Respir. Crit. Care. Med. – 2000. – Vol. 161, № 3 – Р. 1047-1050.

13. Dermot R., Murphy A., Stallberg B. et al. ‘SIMPLES’: a structured primary care approach to adults with difficult asthma // Prim Care Respir J. – 2013. – № 22 (3). – P. 365-373.

Поділитися з друзями:

Партнери

Логотип