скрыть меню

Імупрет® – сила рослинних компонентів для захисту імунітету


страницы: 33-38

Для успіху лікування краще йти разом із природою.
І.П. Павлов

Настання пори золотої осені милує око, але й приносить цілий букет проблем. Зниження температури, період дощів, перші приморозки традиційно супроводжуються збільшенням захворюваності на гострі респіраторні інфекції (ГРІ). Окрім того, восени діти починають відвідувати дитячі колективи, навчатися в школах, і це сприяє поширенню інфекцій. Здавалося б, протягом літа організм має відпочити, «зарядитися» вітамінами, зміцнити здоров’я. На жаль, так буває далеко не завжди. Послаблення імунітету – серйоз­на проблема сьогодення. Особливо вразливою є дитяча імунна система. Забруднення довкілля, неякісна їжа, гіподинамія призводять до постійного збільшення частоти дитячих захворювань, причиною яких є саме ослаблений імунітет.

Протягом півстоліття хвороби органів дихання в дитячому віці посідають перше місце в структурі захворюваності в Україні та інших країнах СНД і становлять понад 60% у дітей та 50% у підлітків. Приріст цих хвороб у середньому за рік дорівнює 5-7%. Серед дітей віком до 14 років хвороби органів дихання реєструються у 68-72% випадків, а віком до 4 років – у 76-82% випадків [1].

Дітей, схильних до частих респіраторних інфекцій, називають такими, які часто хворіють. Це поняття не є діагнозом, воно використовується щодо групи диспансерного спостереження, яка включає дітей із частими ГРІ. Так, до дітей, які часто хворіють, відносять відповідного віку з частотою ГРІ на рік: до 1 року – 4 та більше разів; 1-3 роки – 6 і більше; 4-5 років – 5 і більше; від 5 років – 4 і більше. Повторні (рекурентні) ГРВІ призводять до:

  • ослаблення захисних сил організму;
  • формування хронічних вогнищ інфекції;
  • алергізації організму;
  • порушення календаря профілактичних щеплень;
  • затримки фізичного та психомоторного розвитку дитини.

Часті ГРВІ супроводжуються такими ускладненнями, як отити, бронхіти, тонзиліти. При затяжному перебігу хвороби дитині необхідна тривала реабілітація.

За даними офіційної статистики, в Україні лише 11% дітей вважаються практично здоровими, 38% становлять групу тих, які часто хворіють, понад 50% дітей мають хронічні захворювання. Епідеміологічні дослідження свідчать, що більшість дітей переносять протягом року від 3 до 5 епізодів ГРІ. Причому діти віком від 10 років хворіють на ГРІ у 2-2,5 рази рідше, ніж діти перших трьох років життя. Однак до 40% дітей хворіють на ГРІ значно частіше, ніж однолітки, на їхню частку припадає до 75% усіх випадків [2].

Через постійне зростання у популяції кількості дітей, схильних до рекурентних респіраторних інфекцій, особливої актуальності набувають дослідження адаптаційних можливостей організму, визначення їх зв’язку зі станом резистентності. Особливої уваги потребують діти, які готуються до систематичного відвідання дитячого закладу або до навчання в школі. Адже цей період є дуже важливим для особистісного розвитку і супроводжується значними змінами в організації способу життя. Як саме протікатиме адаптація до садочка чи школи, залежить від стану здоров’я і рівня стартової готовності дитини до таких змін. При несприятливому перебігу адаптації у дитини спостерігаються виражені емоційно-поведінкові та невротичні реакції, збільшується частота гострих респіраторних захворювань (> 4 на рік), з’являються функціональні порушення або нове хронічне захворювання. Вибір тактики запобігання гострим респіраторним захворюванням має полягати у диференційованому призначенні рибосомальних вакцин, імунокоригувальних лікарських препаратів, антиоксидантів, вітамінів та мікроелементів, фізіотерапії. Інноваційним підходом до використання фітопрепаратів є застосування технології активаційної терапії – нормалізації загального неспецифічного фону малими дозами фітопрепаратів [3].

Нині особливістю перебігу захворювань у дітей є наявність двох взаємозумовлених процесів: з одного боку – зростання частоти хронічної інфекційної та неінфекційної патології, з другого – зниження імунологічної реактивності пацієнта. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту необхідно застосовувати препарати, що впливають на імунітет, – імуномодулятори. Це лікарські засоби природного або синтетичного походження, які в терапевтичних дозах відновлюють функції імунної системи.

До природних імуномодуляторів відносять фітопрепарати, які діють м’якше, ніж синтетичні препарати, мають широкий терапевтичний діапазон, спричинюють меншу кількість неефективних реакцій та меншою мірою взаємодіють з іншими фармацевтичними препаратами. Тому сьогодні фітопрепарати вважають найбільш безпечними імуномодуляторами. А головне – вони здатні активізувати неспецифічні ланки імунітету, спрямовані на розпізнавання та ліквідацію чужорідних агентів без урахування їхньої індивідуальної специфічності, тобто рослинні засоби чинять неспецифічну імунотропну дію, не змінюючи вектор напрямку імунних реакцій [4].

Саме таким препаратом рослинного походження з імуномодулювальними властивостями є Імупрет® виробництва компанії «Біонорика СЕ», Німеччина (попередня назва – «Тонзилгон Н»). Це фітоніринговий препарат, тобто стандартизований лікарський засіб із добре вивченими властивостями рослинних компонентів, доведеною високою клінічною ефективністю і безпекою при тривалому застосуванні.

До складу Імупрету входить спеціальний екстракт BNO 1030, стандартизований за вмістом біологічно активних компонентів лікарських рослин:

  • кореню алтеї (Althaea officinalis);
  • квіток ромашки (Matricaria recutita);
  • трави хвоща польового (Equisetum arvense);
  • листя горіху (Juglans regia);
  • трави деревію (Achillea millefolium);
  • кори дуба (Quercus robur);
  • трави кульбаби (Taraxacum officinale).

Препарату, окрім імуномодулювального, притаманні противірусний, антибактеріальний, протизапальний, антипроліферативний та в’яжучий ефекти. Лікувальні властивості окремих рослинних компонентів препарату Імупрет® відомі здавна, а також підтверджені даними сучасних досліджень.

Сумарна дія всіх рослинних компонентів призводить до активації викиду активних форм кисню (кисневий вибух) у лімфоцитах та фагоцитах під час контакту або поглинання патогенних мікроорганізмів. Таким чином, здійснюється знищення антигену, підвищується ефективність фагоцитозу та неспецифічних реакцій клітинного імунітету, зумовлена Т-лімфоцитами без зміни вектора його спрямованості. Крім того, біологічно активні речовини у складі Імупрету мають протизапальну та противірусну дію, що також важливо для лікування хронічних запальних захворювань ротоглотки.

На початку ХХІ століття, проаналізувавши статистику побічних ефектів і негативних наслідків лікарської терапії синтетичними препаратами, медична громадськість стала звертати дедалі більшу увагу на терапію рослинними препаратами як найбільш щадними і фізіологічними засобами впливу на організм. Крім того, привертанню уваги до рослинних препаратів сприяє зростання частоти хронічної патології, що вимагає делікатної і водночас багатовекторної терапії. Тож, на думку експертів ВООЗ, до 70% випадків загальної патології потребують лікування засобами на основі лікарських рослин, що відрізняються істотно кращим профілем безпеки і комплексним впливом на організм [19].

Імуномодулювальні властивості препарату Імупрет® доведено в багатьох експериментальних дослідженнях.

Вплив препарату на параметри імунної системи in vitro вивчали з використанням ізольованих фагоцитів здорових пробандів, стимульованих пептидом форміл-метіоніл-лейцил-фенілаланіном (fMLP), який у нормальних умовах вивільняється при лізисі бактерій і активує хемотаксис нейтрофілів і макрофагів/моноцитів. Активовані фагоцити інкубували із сумішшю екстрактів препарату Імупрет® у різних концентраціях. Для кількісної оцінки його імуномодулювальної дії підраховували кількість клітин, що реагували на вплив fMLP так званим оксидативним вибухом (різке підвищення метаболічної активності фагоцитуючих клітин). Результати дослідження продемонстрували, що Імупрет® сприяє дозозалежному збільшенню кількості клітин з оксидативним вибухом, що відображає наростання елімінації патогенів у реакціях клітинного імунітету. У низьких дозах Імупрет® сприяв підвищенню секреції інтерлейкіну-6, який відіграє істотну роль у формуванні довготривалого імунного захисту організму від чужорідних агентів. Це знайшло відображення в рекомендаціях щодо застосування препарату: високі дози при гострих інфекційних захворюваннях (6 разів на добу), а низькі (3 рази на день) – із метою імуномодулювання [20].

Дослідження in vitro на клітинах піднебінних мигдаликів і периферичної крові хворих на хронічний тонзиліт дітей (7-19 років), яким було зроблено тонзилектомію, показало, що фітопрепарат Імупрет® вірогідно збільшував у культурах кількість клітин із фенотипом CD56 (природні кілери) і CD8 (Т-лімфоцити), стимулював продукцію α- та γ-інтерферонів, тобто активував механізми противірусного імунітету [21].

Експериментальне дослідження на альвеолярних епітеліальних клітинах людини показало, що рівні антимікробного пептиду β2-дефензину чітко корелюють in vitro з підвищеними рівнями ключового запального хемокіну інтерлейкіну-8, а Імупрет® здатен зменшувати секрецію інтерлейкіну-8 і β2-дефензину. Оскільки між системами вродженого і набутого імунітету існує зв’язок на рівні дефензину-хемокіну, результати дослідження свідчать, що Імупрет® впливає на цю особливість імунної системи [22].

Результати клінічних досліджень також підтверджують імуномодулювальні властивості препарату Імупрет®.

Призначення препарату Імупрет® є патогенетично обґрунтованим при гострих респіраторних захворюваннях, оскільки він впливає на різні ланки імунної системи. Значна роль у формуванні резистентності організму до вірусів належить факторам вродженого імунітету, а саме активності макрофагів, нейтрофілів і природних кілерів. Макрофаги та нейтрофіли являють собою першу лінію противірусного захисту, перешкоджаючи розмноженню вірусу в клітинах-мішенях, а природні кілери розпізнають і знищують вірус-продукуючі клітини. Пізніше, у міру розвитку інфекційного процесу, підключаються антиген-специфічні фактори імунітету – лімфоцити й антитіла [4].

Результати динамічного обстеження 50 дітей віком 6-12 років, хворих на гострий вірусний назофарингіт, асоційований із вірусом Епштейна – Барр, показали, що включення до схеми лікування препарату Імупрет® забезпечило ефективніше зменшення клінічних проявів захворювання та тривалий безрецидивний період. Протягом 4 місяців спостереження у жодного з пацієнтів, які отримували Імупрет®, не було повторних епізодів гострого вірусного назофарингіту, тоді як у групі порівняння повторний епізод захворювання розвинувся у 84% дітей через 24-36 днів [23].

Імупрет® є ефективним і в умовах тривалої терапії для профілактики ГРІ та загострень хронічного тонзиліту у дітей. Лікування препаратом проводили протягом 6 місяців 162 дітям (3-15 років) із хронічним тонзилітом. За період спостереження (1 рік) у 55 (33,95%) пацієнтів встановлена висока ефективність лікування; у 76 (46,91%) лікування було ефективним, у 23 (14,21%) ефект був помірним і тільки у 8 (4,93%) не було зафіксовано позитивних змін або перебіг захворювання погіршився. При цьому зміна певних імунологічних параметрів корелювала з ефективністю лікування препаратом Імупрет®. Так, наприклад, була виявлена закономірність: чим ефективніша терапія, тим інтенсивніший приріст рівня IgG у сироватці крові. Достовірне підвищення абсолютних і відносних значень вмісту лімфоцитів, Т-лімфоцитів і Т-супресорів зазначали тільки при хорошому й відмінному результатах лікування. Крім того, при хорошому ефекті було виявлено достовірне збільшення абсолютного вмісту Т-хелперів. Зміни в імунному статусі після проведеного лікування були стійкими і корелювали зі змінами характеру захворювання протягом року після припинення лікування. У 81% пацієнтів було скасовано рішення щодо проведення тонзилектомії [24].

Завдяки широкому спектру терапевтичних властивостей, зокрема вираженому синергізму протизапального та імуномодулювального ефекту, а також безпечному клінічному профілю препарат Імупрет активно застосовується в педіат­ричній практиці для лікування дітей, які часто хворіють, дітей з ослабленим імунітетом, захворюваннями верхніх дихальних шляхів (тонзиліт, фарингіт, ларингіт), а також із метою профілактики ГРІ та їх ускладнень і рецидивів на тлі ослабленого імунітету.

Результати дослідження з участю 325 учнів шкіл віком 6-11 років підтверджують, що профілактичний ефект застосування препарату Імупрет® по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 25 днів зіставний із ефектом від проведення протигрипозної сезонної вакцинації. Застосування препарату сприяло істотному скороченню тривалості ГРІ в порівнянні з групою вакцинованих школярів і групою контролю (без проведення профілактичних заходів) – 4,6; 5,3 і 7,0 днів відповідно, а також зниженню показників сезонної захворюваності серед дітей – 16, 19 і 58% відповідно (рис. 1, 2).

Рисунок 1. Порівняння захворюваності на ГРІ серед школярів трьох груп: групи препарату Імупрет®, групи вакцинації проти грипу і групи контролю (адаптовано за [25])

Рисунок 2. Порівняння тривалості захворювання серед школярів трьох груп: групи препарату Імупрет®, групи вакцинації проти грипу і групи контролю (адаптовано за [25])

Імупрет® успішно застосовується для активаційної терапії – інноваційного методу використання фітопрепаратів у малих дозах для нормалізації загального неспецифічного фону (неспецифічної реакції організму у відповідь на дію зовнішніх та внутрішніх стресорів).

У дослідженні О.А. Цодікової [26] з участю 41 дитини віком 10-14 років було оцінено ефективність препарату Імупрет® у дітей, які часто хворіють, на підставі вивчення динаміки індексних показників периферичної крові з урахуванням типології адаптаційної реакції організму. У результаті застосування препарату Імупрет® спостерігалося підвищення рівня реактивності організму, а саме: збільшення кількості дітей (до 80%) із фізіологічними типами загальних неспецифічних реакцій адаптації. Катамнестичне спостереження за обстеженими пацієнтами протягом 9 місяців показало підвищення резистентності до респіраторних інфекцій. Це проявилося зниженням частоти епізодів ГРВІ, зменшенням тривалості кожного епізоду, збільшенням тривалості ремісії та відсутністю ускладнень. У дітей із рецидивуючими респіраторними інфекціями терапія Імупретом також позитивно впливала на стан мукозального імунітету [27].

Імупрет® рекомендовано застосовувати профілактичними курсами для особливих груп дітей: тих, хто часто хворіє на ГРВІ через несформований імунітет (у віці 2-5 років); тих, у кого ослаблений імунітет; тих, хто починає відвідувати дитячі дошкільні заклади або йде до школи. Завдяки властивостям препарату – противірусній, протимікробній та протизапальній дії, імуностимулювальному та імуномодулювальному ефекту – він ідеально підходить для проведення фітоімунокорекції у таких пацієнтів.

Дітям із частими епізодами ГРІ через несформований імунітет (у віці 2-5 років) рекомендовано 2 профілактичних курси препарату Імупрет® на рік (тривалістю 4 тижні; приймати в дозі, що відповідає віку, 2-3 рази на день).

Дітям з ослабленим імунітетом (рекурентні респіраторні інфекції і/або супутня патологія ЛОР-органів) рекомендовано 2-3 профілактичних курси препарату Імупрет® на рік (тривалістю 4-6 тижнів; приймати в дозі, що відповідає віку, 2-3 рази на день).

Здоровим дітям, які вперше починають відвідувати дитячі дошкільні заклади або йдуть до школи, рекомендовано профілактичний курс препарату Імупрет® (тривалістю 3-4 тижні; приймати в дозі, що відповідає віку, 3 рази на день).

М’який імуномодулювальний, протизапальний і адаптогенний ефект комбінованого фітопрепарату Імупрет®, зумовлений стимуляцією механізмів саморегуляції функціональних систем, сприяє ефективному одужанню дітей, які часто хворіють, зміцнює імунітет, допомагає дитячому організму успішно адаптуватися до нових умов.

Список літератури

1. Височіна І.Л. Діти, які часто хворіють, та значення препаратів, що містять бактеріальні лізати, у профілактиці гострих респіраторних захворювань. – Журнал «Здоровье ребенка». – 2008. – 1 (10). http://www.mif-ua.com/archive/article/4307

2. Баранов А.А., Альбіцький В.Ю. Соціальні та організаційні проблеми педіатрії. Вибрані нариси. – М.: Видавничий дім «Династія», 2003. – 512 с.

3. Цодікова О.А. Фітоімунокорекція в профілактиці рекурентних респіраторних інфекцій у дітей: за та проти. Клінічний досвід застосування активаційної терапії. Харківська медична академія післядипломної освіти.

4. Абатуров А.Е., Борисова Т.П. Применение иммуномодулятора растительного происхождения в комплексном лечении заболеваний детского возраста. – Sovremennaya pediatriya. – 2016. – 2 (74): 66-72. doi 10.15574/SP.2016.74.66

5. Федорова О.А. Фитоиммунокоррекция в формате современных медицинских технологий и стандартов. Имупрет® – опыт и перспективы клинического применения. – Український мед. часоп. – 2014. – № 2 (100). – С. 87-94.

6. Borsuk O.S., Masnaia N.V., Sherstoboev E.Iu. et al. New promising na­tu­ral immunocorrective agents. Vestn Ross Akad Med Nauk. 2009; (11): 9-12.

7. Al-Snafi A.E. Immunological Effects of Medicinal Plants: A Review (Part 2). Immun., Endoc. & Metab. Agents in Med. Chem. 2016; 16: 1-22.

8. Fritz W.R., Fintelmann V. Herbal Medicine, Thieme Medical Publi­shers; 2 edition. – 2000. – Р. 40-46.

9. Uteshev B.S., Laskova I.L., Afanas’ev V.A. The immunomodulating activity of the heteropolysaccharides from German chamomile (Matricaria chamomilla ) during air and immersion cooling. Eksp Klin Farmakol. 1999; 62 (6): 52-55.

10. Khan I., Samson S.E., Grover A.K. Antioxidant Supplements and Gastrointestinal Diseases: A Critical Appraisal. Med Princ Pract. 2017; 26: 201-217.

11. Do Monte F.H., dos Santos J.G.Jr., Russi M. et al. Antinociceptive and anti-inflammatory properties of the hydroalcoholic extract of stems from Equisetum arvense L. in mice. Pharmacol. Res. 2004; 49 (3): 239-243.

12. Gründemann C., Lengen K., Sauer B. et al. Equisetum arvense (common horsetail) modulates the function of inflammatory immunocompetent cells. BMC Complementary and Alternative Medicine. 2014; 14: 283.

13. Ma S., Huang D., Zhai M. et al. Isolation of a novel bio-peptide from walnut residual protein inducing apoptosis and autophagy on cancer cells. BMC Complementary and Alternative Medicine. 2015; 15: 413.

14. Ruijuna W., Shib W., Yijun X. et al. Antitumor effects and immune regulation activities of a purified polysaccharide extracted from Juglan regia. International Journal of Biological Macromolecules. 2015; 72: 77-775.

15. Sharififar F., Pournourmohammadi S., Arabnejad M. Immuno­modu­latory activity of aqueous extract of Achillea wilhelmsii C. Koch in mice. Indian J Exp Biol. 2009 Aug; 47 (8): 668-71.

16. Jonsdottir G., Omarsdottir S., Vikingsson A. et al. Aqueous extracts from Menyanthes trifoliate and Achillea millefoliumaffect maturation of human dendritic cells and their activation of allogeneic CD4+ T cells in vitro. J Ethnopharmacol. 2011 Jun 14; 136 (1): 88-93.

17. Зупанец И.А., Сахарова Т.С., Безуглая Н.П. Растительные иммунокорректоры в профилактике и лечении ОРВИ. – Ліки України. – 2014. – № 9 (185). – С. 36-40.

18. Modaresi M., Resalatpour N. The effect of Taraxacum officinale hydroalcoholic extract on blood cells in mice. Adv Hematol. 2012; 653412.

19. Сучасні підходи до фітотерапії гострих і хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів: світовий науковий досвід. Сучасна педіатрія. – 2012. – № 5 (45). – С. 85-89.

20. Мельников О.Ф., Пелешенко Н.А., Заболотная Д.Д., Рыль­ская О.Г. Иммуномодуляция фитопрепаратами в терапии воспалительных заболеваний верхних дыхательных путей (экспериментальные и клинико-иммунологические исследования). – Киев, 2013. – 108 с.

21. Мельников О.Ф., Рыльская О.Г. Экспериментальное исследование иммуномодулирующих свойств Тонзилгона Н in vitro. – Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2005. – № 3. – С. 74-76.

22. Hostanska K., Melzer J., Amon A., Saller R. Suppression of interleukin (IL)-8 and human beta defensin-2 secretion in LPS-and/or IL-1β-stimulated airway epithelial A549 cells by a herbal formulation against respiratory infections (BNO 1030). J. Ethnopharmacol. 2011, Mar. 24; 134 (2): 228-233.

23. Попович В.І., Кошель І.В. Особливості етіології, патогенезу, клінічного перебігу та лікування гострого вірусного назофарингіту в сучасних умовах. – Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2014. – № 6. – С. 57-68.

24. Дрынов Г.И. Клинико-иммунологическая характеристика и эффективность консервативного лечения хронического тонзиллита у детей. – Современная педиатрия. – 2013. – № 6 (54). – С. 116-120.

25. Риммеле М. Здоровье в сезон простуд благодаря комбинированному растительному препарату. – Medical nature. – 2011. – № 5. – С. 29-31.

26. Цодікова О.А. Вплив фітопрепарату «Імупрет» на індексні показники периферичної крові дітей із рецидивними респіраторними інфекціями. – Современная педиатрия. – 2012. – № 4. – С. 122-127.

27. Цодікова О.А., Гарбар К.Б., Барчан А.С., Бабенко О.О. Вплив сучасних фітоімуномодуляторів на стан мукозального імунітету у дітей. Ліки – людині. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів: мат. XXIX всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. уч. – Харків, 2012. – С. 182.

28. Інструкція для медичного застосування препарату Імупрет, краплі.

29. Інструкція для медичного застосування препарату Імупрет, таблетки.

 

Поделиться с друзьями:

Партнеры