сховати меню

Анафілаксія: світовий досвід невідкладної допомоги

сторінки: 27

Анафілаксія є тяжкою системною алергічною реакцією, яка характеризується швидким початком, стрімким розвитком і може спричинити смерть (F.E. Simons, 2009; H.A. Sampson et al., 2006). Особливістю анафілаксії є те, що в переважній більшості випадків вона виникає в амбулаторних умовах, при цьому характеризується тяжкими наслідками для пацієнтів із групи ризику.

Факторами, які найчастіше зумовлюють алергію, є харчові продукти, особливо в дитячій практиці. Ще однією частою причиною анафілаксії є укус комахи. Лікарські засоби є причиною анафілаксії в 13,7% випадків. Останніми роками почастішали також випадки алергії на вироби з латексу (рукавички, гумки для волосся, презервативи, повітряні кульки). Описано випадки анафілаксії після фізичних вправ, однак природа такого явища вивчена не до кінця.

Ознаки і симптоми анафілаксії можуть зачіпати багато органів і систем. Допомогти лікарю визначитися з відповіддю на питання «Чи це анафілаксія?» можуть критерії Самсона (див. таблицю). Анафілаксія найбільш імовірна, якщо наявний будь-який один із 3 перерахованих критеріїв.

Критерії Самсона для діагностики анафілаксії

Критерій 1:
контакт із невідомим алергеном

Критерій 2:
контакт із імовірним алергеном (≥ 2 із перерахованих)

Критерій 3:
контакт із відомим алергеном

Ураження шкіри і/або слизових оболонок +

а) респіраторні порушення

чи

б) зниження артеріального тиску (АТ)

  • Ураження шкіри і слизових оболонок
  • Респіраторні порушення
  • Зниження АТ
  • Стійкі симптоми з боку ШКТ

Зниження АТ

 

Тяжкість анафілактичної реакції залежить від: індивідуальної чутливості та кількості алергену. При цьому важливо пам’ятати, що чим швидше з’являються симптоми, тим тяжчий перебіг реакції.

Важливо пам’ятати, що специфічного тесту на анафілаксію немає, проте лікарі визначають і оцінюють клінічну картину у пацієнта; ретельно вивчають алергоанамнез; проводять лабораторні дослідження для виключення інших діагнозів; направляють пацієнта до алерголога для алерготестування; проводять тест на рівень триптази в сироватці (тільки якщо анафілаксія виникла в умовах лікувально-профілактичного закладу).

Світові рекомендації щодо ведення пацієнтів із анафілаксією:

  • Керівництво з діагностики та лікування харчової алергії США (Звіт експертної комісії u1053 Національного інституту алергії та інфекційних захворювань): адреналін є першочерговим лікуванням при анафілаксії внаслідок харчової алергії; слід призначити 2 дози адреналіну в автошприці при виписуванні.
  • Керівництво щодо оцінки та лікування анафілаксії Всесвітньої організації з алергії: адреналін – першочерговий препарат при симптомах анафілаксії; пацієнтів слід забезпечити адреналіном або рецептом на адреналін при виписуванні; хворим слід пояснити, навіщо, коли і як робити ін’єкцію адреналіну.
  • Практичний приклад діагностики та лікування анафілаксії (оновлення 2010 року): своєчасне призначення адреналіну є першочерговим заходом при лікуванні анафілаксії; «якщо виникають сумніви, то краще призначити адреналін».

Адреналін слід вводити всім пацієнтам з анафілаксією, а також із клінічними ознаками, які можуть перерости в анафілаксію, оскільки це може потенційно врятувати життя.

  • Немає абсолютних протипоказань до лікування адреналіном у пацієнтів із анафілаксією.
  • Адреналін слід вводити внутрішньом’язово в зовнішню частину стегна. Введення адреналіну внутрішньом’язово має хороший профіль безпеки, хоча у пацієнтів можуть спостерігатися тимчасова блідість, серцебиття і головний біль.
  • Адреналін внутрішньом’язово (1 мг/мл) слід вводити в дозі 0,01 мл/кг маси тіла до максимальної сумарної дози 0,5 мл. При використанні автоін’єктора з адреналіном пацієнти з масою тіла від 15 до 30 кг повинні отримати 0,15 мг; > 30 кг – 0,3 мг. Доза може бути повторена після 5-хвилинної перерви.

В Україні зареєстровано препарат адреналін у формі автоін’єктора EpiPen®. У разі наявності ознак анафілаксії препарат слід використати негайно. Пацієнти повинні бути ознайомлені з симптомами анафілаксії та проінформовані про небезпеку зволікання.

Правила використання автоін’єктора EpiPen® для пацієнтів:

  • не потрібно видаляти блакитну запобіжну кришечку до застосування;
  • тримати шприц потрібно, направивши помаранчевий наконечник вниз;
  • шприц необхідно затиснути в кулаці (помаранчевим наконечником вниз);
  • іншою рукою витягнути блакитний запобіжник;
  • приставити помаранчевий наконечник до зовнішньої поверхні стегна. Не вводити в сідницю!
  • далі потрібно замахнутися і сильно притиснути шприц до зовнішньої поверхні стегна до клацання, тримаючи шприц перпендикулярно (під кутом 90°) до стегна. Автошприц робить ін’єкцію через одяг;
  • притиснути шприц щільно до стегна приблизно на 10 с, щоб ліки надійшли в організм (ін’єкція завершена; віконце на автошприці закриється);
  • відвести шприц від стегна (помаранчевий наконечник висуватиметься вперед, щоб заховати голку) і помасажувати місце ін’єкції протягом 10 с;
  • зателефонувати 103 і повідомити, що є необхідність у швидкій медичній допомозі;
  • використаний автошприц потрібно взяти з собою у відділення невідкладної допомоги.

Адреналін – єдиний препарат, здатний ефективно зменшувати смертність, незалежно від тяжкості анафілаксії!

Затримка в застосуванні адреналіну є основною причиною смерті при анафілаксії!

Інноваційна форма випуску препарату адреналін у вигляді шприц-ручки (ЕpiPen®) забезпечує:

  • своєчасне введення необхідної дози адреналіну;
  • можливість надання невідкладної допомоги як самим пацієнтом, так і медичним працівником;
  • введення необхідної дози адреналіну швидко і безпечно, навіть через одяг.

Своєчасне використання Епіпену – запорука успішного подолання анафілаксії і порятунку життя пацієнта!

Матеріал вперше опубліковано у журналі «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія», № 7 2018

Поділитися з друзями:

Партнери