Гастроінтестинальні симптоми можуть бути провісниками психічних розладів у дітей, що перенесли психологічну травму

pages: 23-25

Багато клініцистів у власній практиці стикались з гастроінтестинальними (ГІ) розладами в пацієнтів з тривожністю та на тлі психоемоційних потрясінь. В 2013 р. були опубліковані дані досліджень, які статистично підтвердили цю асоціацію в популяції дітей з аутистичним спектром, в яких виявили кореляцію між ГІ-симптомами та тривожністю (M. O. Mazurek et al.), а також поведінковими та емоційними проблемами (C. A. Mazefsky et al.). Однак механізми цього зв’язку досі остаточно не з’ясовані.

З розвитком уявлень про вплив мікроорганізмів кишківника на емоційний стан і психічне здоров’я та появою поняття про вісь «мозок–кишківник–мікробіом» з’явилась імовірна проміжна ланка патогенетичного зв’язку між дисфункцією травного тракту (ТТ) та психологічними проблемами.

Результати нового дослідження, проведеного за підтримки Національного інституту психічного здоров’я (США), припускають, що ранні негаразди в житті пов’язані з порушенням функції ТТ в дітей, що може впливати на розвиток мозку та поведінку. Було проведено 2 дослідження, в яких взяло участь майже 350 осіб віком від 3 до 18 років. Порівнювали дітей, які були усиновлені з дитячого будинку чи прийомної сім’ї у віці 2 років або раніше, з дітьми, вихованими біологічними батьками.

У першому дослідженні було показано, що діти, які пережили попередні порушення в догляді, частіше мали такі ГІ-симптоми, як біль у шлунку, закреп, нудота і блювання, і що ці симптоми були пов’язані з тривожністю на момент появи скарг та в майбутньому.

У другому дослідженні в дітей брали зразки випорожнень та проводили функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) мозку під час виконання завдання, що викликає страх.

Травматичні події в ранньому віці були пов’язані зі зміною різноманітності мікробіому кишківника, а рівні бактерій співвідносились з активацією префронтальної кори – ділянки мозку, яка бере участь у регулюванні емоцій.

Функціональні ГІ-розлади – вікно в емоційне здоров’я

вгору

Часто діти звертаються до медичних працівників первинної ланки з незрозумілими симптомами з боку ТТ. Вже відомо про зв’язок між цими «функціональними» скаргами та тривожністю у дорослих. Також функціональні ГІ-розлади тісно пов’язані з психологічною травмою (ПТ) в ранньому дитячому віці. Проте існує недостатня кількість досліджень, присвячених вивченню розвитку ланцюга «психологічна травма–ГІ-симптоми–тривожність». Тому, якщо буде доведена роль ГІ-симптомів як маркера емоційного неблагополуччя дитини, лікарі зможуть раніше розпізнати проблему та втрутитись.

Один з існуючих потенційних шляхів впливу на функціональні розлади ТТ – це втручання у мікробіом кишківника. В дослідженнях на тваринах отримані багатообіцяючі результати лікування психічних порушень через вплив на мікробіом, особливо терапії тривожності й депресії.

З цієї причини дослідники також хотіли підтвердити існування вісі «психологічна травма–кишковий мікробіом–мозок». Аби дослідити це питання, були проведені два суміжні дослідження.

Мета першого полягала у виявленні зв’язку між ПТ та ГІ-скаргами у великій вибірці молоді, чи пов’язані вони з супутньою тривожністю та чи можуть прогнозувати її появу в майбутньому.

Друге дослідження провели в підгрупі учасників 1-го дослідження, щоб довести існування асоціації «мікробіом–мозок» у дітей молодшого шкільного віку, що перенесли ПТ.

У дослідженні 1 взяли участь 344 особи (віком 3–18 років), які були розподілені на групу тих, хто переніс ПТ (діти, які були всиновлені з дитячих будинків чи прийомних сімей, n = 115; 75 дівчат), і групу контролю з дітей, які виховувались біологічними батьками та не мали проблем з доглядом, вихованням, а також психіатричних діагнозів (n = 229; 120 дівчат).

Аби забезпечити лонгітюдне дослідження дитячої тривожності, батьки учасників дослідження тричі з інтервалом приблизно в 2 роки проводили оцінку наявності і вираженості ГІ-скарг та тривожності.

ГІ-симптоми (нудота, біль у животі, блювання та закрепи – без відомих медичних причин) оцінювали за пунктами «Child Behavior Checklist» (CBCL) (1,5–5 років та 4–18 років).

Для оцінки соматичних ГІ-симптомів використовували версію для батьків Переглянутої шкали дитячої тривожності та депресії (Revised Children’s Anxiety and Depression Scale-Parent version – RCADS-P), а для оцінки тривожної поведінки – Опитувальник для виявлення дитячих тривожних розладів (Screen for Child Anxiety Related Disorders-Parent version – SCARED-P).

Результати дослідження та їх обговорення

вгору

Отримані дані довели зв’язок між перенесеною в ранньому дитинстві ПТ та кількістю ГІ-скарг (β = 0,25, t [340] = 2,20, р = 0,028, 95% довірчий інтервал (ДІ) (0,03; 0,47). ПТ також пов’язана з вищим рівнем тривожності (β = 0,41, t [340] = 3,57, р = 0,0004, ДІ (0,18; 0,63). Жодного зв’язку з віком чи статтю виявлено не було.

Виявили значний зв’язок між тим, хто виховував дитину, і рівнем ГІ-дисфункції; між ГІ-дисфункцією та тривожністю та між ПТ в анамнезі та тривожністю (в усіх випадках р < 0,0001).

Вплив ПТ на кишківник

вгору

Друге дослідження перевіряло гіпотезу існування зв’язку між ПТ і мікробіомом кишківника та здатністю мозку реагувати на загрози. Учасники були відібрані серед популяції першого дослідження (16 чоловік, середній вік – 8 років (від 5 до 11 років). Всі учасники дали згоду на проведення фМРТ та надали зразок випорожнень.

Батьки заповнювали щоденник про прийоми їжі в дітей протягом 2 днів перед взяттям зразка випорожнень. Споживання білків, жирів і вуглеводів у кожній страві було усередненим і враховувалось як додатковий фактор впливу. Щоб оцінити наявність і частоту ГІ-симптомів, батьки заповнювали опитувальник.

Під час проведення фМРТ діти переглядали серію зображень емоційних облич. Метою цього завдання було оцінити реакцію дитини на налякані обличчя.

Аналіз випорожнень у всіх зразках виявив, що бактерії роду Bacteroides були найпоширенішими, їх рівень не залежав від віку, статі та ГІ-симптомів. Однак виявили два біомаркери, зокрема невідомий рід родини Lachnospiraceae, вміст якого був вищим у дітей з групи порівняння, ніж у групі, що перенесла ПТ.

Коли дослідники розглядали бактеріальний склад мікробіому, виявили, що діти з групи ПТ мали нижчу кількість бактерій і меншу альфа-різноманітність (кількість видів на одиницю площі та їх співвідношення, тобто різноманітність всередині спільноти) порівняно з дітьми конт­рольної групи, а також зміни бета-різноманітності (ступінь диференційованості розподілу видів між спільнотами, тобто швидкість зміни бактеріального складу спільноти уздовж просторових градієнтів).

Більше того, рівні бактерій (пов’язані з ПТ і незалежні від ПТ) корелювали з активацією префронтальної кори у відповідь на перегляд емоційних облич.

Провідний автор цього дослідження Bridget Callaghan, д-р мед. наук, постдок Колумбійського університету, Нью-Йорк, зазначила, що дослідження на тваринах продемонстрували, що мікробіом пов’язаний з розвитком мозку в декількох ділянках, що відповідають за реакцію на небезпеку: префронтальна кора, мигдалеподібне тіло та гіпокамп.

Дослідники зробили висновок, що, можливо, порушення функції ТТ пов’язані з психічним здоров’ям через зміни мікробіому, який, в свою чергу, впливає на розвиток мозку людини. «Знадобиться певний час, щоб розібратись у всіх цих ланках і зрозуміти, як вони працюють разом, але ми на цьому шляху».

Перенесені ПТ можуть впливати на мікробіом, вони тісно пов’язані з кожною ланкою ланцюга «мозок–кишківник–мікробіом». B. Callaghan прокоментувала отримані результати: «Ми добре знаємо, що гормони стресу можуть впливати на розвиток мозку, але вони також нерозривно пов’язані з травною системою: високий рівень стресу може змінити тривалість кишкового транзиту їжі та змусити імунну систему неадекватно реагувати на бактерії в нашому кишківнику, і, як наслідок, бактерії виживають і процвітають у ньому».

Мікробіом формується рано

вгору

Sara C. Campbell, д-р мед. наук, доцент кафедри кінезіології та охорони здоров’я Університету Рутгерса, Нью-Брансвік, штат Нью-Джерсі, коментуючи дослідження для медичних новин Medscape, яка не брала участь у дослідженні, сказала, що «вважається, що мікробіом формується на початку життя, можливо, навіть у віці від 2 до 3 років, тому ранні несприятливі події в житті дитини можуть вплинути на становлення мікробіому, який надалі буде важче змінити».

Вона висловила стурбованість тим, що в дослідженні оперували такими поняттями, як «різноманітність» і «багатство» – це терміни, від яких учені, що досліджують мікробіом, відходять. Більше того, хоча виявлена асоціація між родом Lachnospiraceae та активацією ділянок мозку, що реагують на зображення переляканих облич під час проведення фМРТ, є новою знахідкою, «слід детальніше вивчити це, аби зрозуміти, що це насправді означає і які види та штами в цій родині змінені порівняно з мікробіомом дітей, в яких було благополучне дитинство.

Callaghan додала, що її дослідницька група наразі працює над тестуванням цієї моделі ГІ-симптомів в інших групах молодих людей, що зазнали впливу травмуючих подій, щоб перевірити, наскільки добре вона прогнозує тривожність, а отже, наскільки ці результати універсальні та відтворювані.

Переклад публікації «GI Symptoms May Herald Mental Illness in Traumatized Kids»

Medscape Medical News, April 10, 2019

підготувала Тетяна Потехіна

Share with friends:

Partners