Інфекція Helicobacter pylori у дітей

Група експертів розробила рекомендації щодо діагностики і лікування інфекції Helicobacter pylori у дітей і підлітків, що проживають у країнах Європи і Північної Америки. Для цього було опрацьовано 2290 публікацій, із яких було відібрано 738 статей для розробки рекомендацій, що відповідають принципам доказової медицини.

Рівні доказовості позначені таким чином: • – високий, • – середній, • – низький, • – не вдається визначити.

У кого слід проводити діагностику?

1. Первинною метою клінічного обстеження дитини, у якої спостерігаються гастроінтестинальні симптоми, є визначення причини виникнення цих симптомів, а не тільки наявності H. pylori. •

2. Проведення діагностичних тестів на виявлення H. pylori не рекомендовано у дітей з функціональним абдомінальним болем. •

3. У дітей, в сімейному анамнезі яких є рак шлунка у родича першого ступеня спорідненості, можна розглянути доцільність проведення тестів на виявлення H. pylori. •

4. У дітей з рефрактерною залізодефіцитною анемією, в яких були виключені інші причини захворювання, можна розглянути доцільність проведення тестів на виявлення H. pylori. •

5. Бракує достатніх доказів наявності причинно-наслідкового зв’язку між інфекцією H. pylori та середнім отитом, інфекціями верхніх дихальних шляхів, ураженням пародонту, харчовою алергією, синдромом раптової дитячої смерті, ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою, низьким зростом. •

Які діагностичні тести слід застосовувати у тій чи іншій ситуації?

6. Для діагностики інфекції H. pylori під час проведення езофагогастродуоденоскопії рекомендується провести біопсію (антрального відділу і тіла шлунка) для подальшого гістологічного аналізу. •

7. Рекомендовано, щоб початковий діагноз інфекції H. pylori був оснований на таких даних: позитивні результати гістологічного дослідження + позитивні результати швидкого уреазного тесту або позитивні результати культурального дослідження. •

8. ¹³C-уреазний дихальний тест є надійним неінвазивним тестом для визначення того, чи відбулась ерадикація H. pylori. •

9. Імуноферментний аналіз для виявлення антигену H. pylori у випорожненнях є надійним неінвазивним тестом для визначення того, чи відбулась ерадикація бактерії. •

10. Тести, що базуються на виявленні антитіл (IgG, IgA) до H. pylori в сироватці, цільній крові, сечі й слині, не є надійними для використання в клінічних умовах. •

11. Рекомендовано перед проведенням біопсії або неінвазивних тестів (уреазного дихального, стул-тесту) на виявлення H. pylori вичекати не менше 2 тижнів після припинення прийому інгібіторів протонної помпи (ІПП) і не менше 4 тижнів після припинення вживання антибіотиків. •

Кого потрібно лікувати?

12. За наявності пептичної виразки та інфікування H. pylori рекомендовано ерадикацію збудника. •

13. Якщо виразкової хвороби немає, а інфекцію H. pylori виявлено за результатами дослідження зразків, узятих з допомогою біопсії, можна оцінити доцільність проведення ерадикації збудника. •

14. У дітей не рекомендовано підхід «діагностуй і лікуй» (тобто виявлення H. pylori за допомогою неінвазивних тестів і подальше призначення терапії у разі позитивних результатів). •

Яке лікування слід застосовувати в тій чи іншій ситуації?

15. Дітям, які інфіковані H. pylori та мають у сімейному анамнезі рак шлунка в родича першого ступеня спорідненості, можна призначити ерадикаційну терапію. •

16. Рекомендовано в різних країнах і географічних регіонах проводити нагляд за поширеністю антибіотикорезистентності штамів H. pylori. •

17. Лікування першої лінії для ерадикації H. pylori: потрійна терапія ІПП + амоксицилін + імідазол або ІПП + амоксицилін + кларитроміцин, або сіль вісмуту + амоксицилін + імідазол, або послідовна терапія (наприклад, подвійна [ІПП + амоксицилін], потім потрійна [ІПП + кларитроміцин + метронідазол/тінідазол] терапія). •

18. У регіонах/популяціях, в яких поширеність резистентності H. pylori до кларитроміцину є високою (> 20%), рекомендовано перед початком потрійної терапії, що передбачає застосування кларитроміцину, визначати чутливість до цього антибіотика. •

19. Рекомендована тривалість потрійної терапії становить від 7 до 14 днів. При розгляді цього питання слід урахувати витрати, прихильність до лікування і побічні ефекти. •

20. Для оцінки ефективності ерадикаційної терапії рекомендовано застосувати надійні неінвазивні тести через 4-8 тижнів після закінчення лікування. •

21. У разі неефективності лікування рекомендовано такі підходи:

1) езофагогастродуоденоскопія з подальшим культивуванням і визначенням чутливості до антибіотиків, включаючи альтернативні, якщо цього не було зроблено перед лікуванням.

2) флуоресцентна гібридизація in situ (FISH) для визначення резистентності до кларитроміцину із застосуванням зразків, узятих під час першої біопсії й залитих у парафін, якщо визначення чутливості до цього антибіотика не проводилося перед лікуванням.

3) модифікація лікування: додати антибіотик, призначити інший антибіотик, додати препарат вісмуту і/або підвищити дозу і/або збільшити тривалість терапії. •

У таблиці наведено дозування препаратів для ерадикаційної терапії H. pylori, на рисунку – алгоритм лікування.

Реферативний огляд підготувала Наталія Ткаченко за матеріалами Koletzko S., Jones N.L., Goodman K.J. et al; H. pylori Working Groups of ESPGHAN and NASPGHAN «Evidence-based guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Helicobacter pylori infection in children» (J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2011 Aug; 53 (2): 230-43)