Дещо про соки для дітей
pages: 11-14
Як відомо, провідним фактором, що визначає стан здоров’я людини та забезпечує нормальний ріст і розвиток, сприяє профілактиці захворювань, є раціональне харчування. Та у житті людини не існує іншого періоду, коли повноцінне харчування має настільки велике значення, як протягом перших 3 років життя. У цій фазі людського онтогенезу, що характеризується швидкими темпами росту і розвитку, адекватне потребам і збалансоване споживання харчових речовин та енергії є ключовим чинником повної реалізації генетичного потенціалу, забезпечення оптимального розумового розвитку, формування імунної компетентності і тривалого здоров’я. Відповідно, недостатнє або неякісне харчування в перші роки життя дитини може супроводжуватися значними негативними наслідками для її здоров’я, включаючи сповільнений психомоторний і розумовий розвиток, поведінкові проблеми, дефіцит соціальних навичок, розлади уваги, проблеми з навчанням тощо.
Адекватне забезпечення основних потреб дитини протягом перших 3 років життя, коли вона інтенсивно росте й розвивається, є важливим медичним і соціальним завданням педіатрії і сімейної медицини. Водночас незрілість травної системи, нервово-м’язової координації та імунологічних функцій у дитини раннього віку зумовлює обмеження раціону харчових продуктів, визначає його специфіку у цей віковий період і підвищує ризик виникнення пов’язаних із харчуванням різноманітних порушень і алергічних реакцій. На сьогодні доведено, що особливості харчування у ранньому дитинстві не лише відіграють важливу роль у формуванні фізичного здоров’я та оптимального інтелектуального розвитку дитини, але й можуть визначати істотно вищий ризик хронічної захворюваності у дорослому віці. Чим молодшою є дитина, тим важливіше адекватне збалансоване харчування для її розвитку і подальшого стану здоров’я. Особливе значення для підтримки здоров’я дитини має повноцінне, адекватне й регулярне споживання всіх необхідних макро- та мікронутрієнтів, зокрема вітамінів і мінеральних речовин.
У вирішенні практичних питань харчування дітей раннього віку педіатру / сімейному лікарю доводиться керуватися не тільки загальноприйнятими рекомендаціями, а і думкою експертів, консультантів, колег, стереотипами, що історично складалися, власним досвідом, результатами сучасних наукових досліджень. На жаль, нині не всі аспекти харчування дітей можна вважати всебічно вивченими. Звичайно ж, не підлягають сумніву слова відомого вченого – українця за походженням – Нестора Максимовича Амбодик-Максимовича, який сказав: «Кожна здорова мати має обов’язок годувати грудьми своє дитя. Таким є закон Природи, бо вона робить для цього всі приготування… Годування грудьми як на саму матір, так і на дитину має великий вплив, і тому дуже важливе як для матері, так і для дитини. Мати, яка сама не годує, – наражає, без сумніву, своє здоров’я різним небезпекам».
Не применшуючи важливість і цінність грудного вигодовування, слід зазначити, що дуже актуальним є питання про оптимальні терміни введення дітям корективних добавок і страв прикорму. Як відомо, у 90-х роках з’явилися дані, які дали змогу переглянути чинні раніше рекомендації щодо термінів уведення в раціон грудної дитини таких добавок, зокрема соків. Згідно з цими рекомендаціями, дітям, що перебувають на грудному вигодовуванні, необхідно давати фруктові соки, починаючи з 3-місячного віку. На думку дослідників, більш раннє введення соків не є доцільним, оскільки не сприяє значно задоволенню потреб дітей у вітамінах і мінеральних речовинах, і водночас нерідко є причиною алергічних реакцій, гастроінтестинальних порушень і призводить до розвитку анемії через негативний вплив на абсорбцію заліза.
Ми поставили собі за мету обговорити деякі проблемні питання використання соків у дітей різних вікових категорій, з акцентом на ранньому віці.
Даючи сокам загальну характеристику, слід наголосити, що вони належать до рідких продуктів, що не бродять, але здатні до цього. Їх виготовляють з їстівних частин доброякісних стиглих, свіжих або збережених свіжими, або висушених фруктів і овочів шляхом фізичної дії на ці їстівні частини. У соках, відповідно до особливостей способу їх одержання, збережено притаманну певним фруктам і/або овочам харчову цінність, фізико-хімічні й органолептичні властивості. Соки, залежно від способу їх виробництва та обробки фруктів і/або овочів, бувають різних видів.
Сік прямого віджиму – сік, вироблений шляхом механічної обробки свіжих або збережених свіжими фруктів і/або овочів (як правило, в домашніх умовах).
Свіжовичавлений сік – сік прямого віджимання зі свіжих або збережених свіжими фруктів і/або овочів, вироблений у присутності споживача, без консервування.
Відновлений сік – сік, вироблений із концентрованого соку (або концентрованого соку й соку прямого віджимання) та питної води.
Збагачений сік – сік, додатково збагачений залізом, цинком, кальцієм, вітамінами А, С, D і поліненасиченими жирними кислотами, які сприяють підвищенню вмісту цих сполук у плазмі крові. Є окремі соки, збагачені вітамінами В1, В2, В6, β-каротином, фолієвою або пантотеновою кислотою.
Змішаний сік складається із соків кількох фруктів і/або овочів та фруктів. Слід сказати, що такий сік має більш високу харчову цінність, оскільки збагачений речовинами з різних видів фруктів і овочів, наприклад β-каротином із моркви й гарбуза та вітаміном С із чорної смородини тощо.
Сік може бути з м’якоттю, тобто містити значну кількість харчових волокон (клітковина, пектинові речовини тощо), а також освітленим (без м’якоті). До нього можуть бути додані натуральні ароматоутворювальні фруктові й овочеві речовини, фруктова й овочева м’якоть, фруктові й овочеві пюре (зокрема концентровані – для відновлення соку).
Консервація соку для дітей може бути проведена тільки фізичним способом. Свіжовичавлені соки мають якісніші органолептичні властивості (смак, запах), більш вітамінізовані. Але, враховуючи несприятливу екологічну ситуацію, не можна виключити, що плоди й овочі, з яких виготовляється сік у домашніх умовах, містять залишкову кількість важких металів, пестицидів, нітратів, радіонуклідів та інших контамінантів. Крім цього, не виключається бактеріальне обсіменіння соку, що може призвести до харчових отруєнь і кишкових інфекцій. Тому краще використовувати соки промислового виробництва, технологія яких дає змогу використовувати сировинну базу, що:
- відповідає державним нормативним документам;
- не допускає використання синтетичних та ідентичних натуральним ароматизаторів, штучних барвників та інших харчових добавок (за винятком лимонної та аскорбінової кислоти).
Харчова цінність соків зумовлена вмістом води й природних цукрів (глюкоза, фруктоза, сорбіт, сахароза) – так званої «солодкої води». Вуглеводи, концентрація яких варіює від 11 г / 100 г (0,44 ккал/мл) до > 16 г / 100 г (0,64 ккал/мл), легко всмоктуються й окиснюються в організмі, стаючи легкозасвоюваним джерелом енергії. Для порівняння, материнське молоко і стандартна дитяча молочна суміш мають вуглеводну концентрацію 7 г / 100 г. Сік містить невелику кількість білків, флавоноїдів і мінералів (магній, фтор), не містить жирів або холестерину. Деякі соки мають природно високий вміст калію, вітамінів А і С.
Важливими компонентами соків є яблучна й лимонна кислоти, що сприяють процесу травлення, а також хлорогенова кислота, що чинить антиоксидантну, антивірусну, антибактеріальну і протигрибкову дію, окрім того їй притаманні гіпоглікемічні, гіпохолестеринемічні, протиракові, гепатопротекторні та пребіотичні властивості. Але слід зазначити, що високий вміст органічних кислот викликає подразнення незрілої слизової оболонки шлунка й кишечника, що може призвести до функціональних розладів шлунково-кишкового тракту.
Для кожного з фруктів і овочів характерний свій спектр складових частин, тому аналітичне визначення вмісту основних інгредієнтів соку служить основним критерієм його оригінальності й натуральності.
Маркування соків повинно відповідати певним стандартам. Вимагається, щоб продукт, на упаковці якого написано «фруктовий сік», справді був на 100% фруктовим соком. Якщо сік відновлюється з концентрату, це має бути вказано на етикетці. Будь-який напій, що містить менше 100% фруктового соку, повинен називатися не «сік», а «напій» або «коктейль», і на його упаковці обов’язково слід зазначати відсоток вмісту соку. Зазвичай соковмісні напої містять від 10 до 99% соку, до них додають підсолоджувачі, ароматизатори, а іноді й фортифікатори (такі як вітамін С або кальцій). Ці інгредієнти повинні бути вказані на етикетці відповідно до правил торгівлі харчовими продуктами і лікарськими засобами.
Як бачимо, фруктовий сік подається як здорове, природне джерело вітамінів і, в деяких випадках, мінералів та інших корисних інгредієнтів, який із задоволенням споживається дітьми. Проте вживання соку пов’язане не тільки з відомими перевагами, але і з потенційними згубними наслідками. Високий вміст цукру в соках сприяє надходженню в організм надмірної кількості калорій, що, теоретично, може призвести до ожиріння. В одному з досліджень встановлено зв’язок між вживанням соку (у кількості більше 350 мл/добу) і ожирінням. В інших роботах виявлено, що діти, які вживали велику кількість соку, були вищі на зріст, але мали нижчий індекс маси тіла в порівнянні з ровесниками. У більш пізніх роботах висловлено думку, що вживання 100% соку жодним чином не впливає на розвиток ожиріння, але внаслідок пригніченої секреції гормону росту у дітей спостерігали низькорослість. З огляду на ці взаємовиключні висновки стає зрозумілою необхідність проведення додаткових, більш сучасних і широкомасштабних досліджень зв’язку між відсутністю в соках білка і клітковини та аномальним зростом і масою тіла.
Найбільш поширеними несприятливими наслідками вживання соку є диспептичні прояви та зубний карієс. Фруктові соки настільки активні, що емаль із зубів буквально «змивається». Дещо рідше трапляються реакції гіперчутливості, аж до розвитку атопічного дерматиту. Особливо це стосується соків цитрусових.
Гіперактивність дітей, з якою часто стикаються батьки, може бути пов’язана з непомірним вживанням страв із фастфуду і напоїв з великим вмістом простих вуглеводів, зокрема фруктових соків без клітковини. Небезпеку такого харчування не слід недооцінювати, оскільки надалі це може стати основною причиною виникнення нікотинової, алкогольної або навіть наркотичної залежності. Причиною цього явища є надлишок енергії, внаслідок чого розсіюється увага, знижується її концентрація – дитині, як то кажуть, «зносить дах». І тоді як «вогнегасник» в житті підлітка можуть з’явитися алкоголь, наркотики…
Вживання великої кількості цільних фруктів і ягід, особливо чорниць, винограду і яблук, достовірно сприяє зниженню ризику розвитку діабету, тоді як надмірне вживання фруктового соку пов’язане з високим ризиком його виникнення.
Також необхідно пам’ятати, що при прийомі будь-яких фармакологічних препаратів, які метаболізуються з участю ферменту CYP3A, cлід уникати вживання фруктових соків, особливо грейпфрутового.
Трапляються і серйозніші проблеми. Так, непастеризовані фруктово-овочеві соки потенційно можуть містити патогенні мікроорганізми (Escherichia coli, Salmonella spp., Cryptosporidium spp.), які викликають серйозні кишкові захворювання, аж до розвитку дегідратаційного чи гемолітико-уремічного синдрому. В цьому плані пастеризовані аналоги є безпечними.
З урахуванням наведеного вище, вчені Американської педіатричної академії (American Academy of Pediatrics, AAP) поновили рекомендації щодо адекватного вживання фруктових соків немовлятами, дітьми раннього віку й підлітками. 22 травня 2017 р. їх було опубліковано у журналі Pediatrics. Щодо вживання фруктових соків дітьми було зроблено такі висновки:
1. Фруктовий сік не має харчової користі для дітей віком до 1 року життя.
2. Фруктовий сік не дає харчових переваг у порівнянні з фруктами для дітей різних вікових категорій і не має суттєвого значення для раціонального збалансування дієти здорової дитини.
3. Стовідсотковий свіжовичавлений або відновлений фруктовий сік може бути частиною здорового раціону дітей віком від 1 року, якщо він вживається як складова збалансованої дієти. Однак фруктові напої не еквівалентні фруктовому соку.
4. Сік не підходить для лікування зневоднення або діареї.
5. Надмірне вживання соку може бути розцінене як нераціональне харчування.
6. Надмірне вживання соку може викликати діарею, метеоризм і карієс зубів.
7. Непастеризовані сокові продукти можуть містити патогени, що здатні викликати серйозні захворювання, тому такі продукти слід вживати з обережністю або взагалі виключити.
8. Вживання різноманітних фруктових соків у кількостях, що відповідають віку дитини, ймовірно, не призведе до виникнення якихось значущих клінічних ознак.
9. Соки, збагачені кальцієм, є біодоступним джерелом цього мікроелемента і, в деяких випадках, вітаміну D, але не містять інших харчових речовин, наявних у материнському молоці або в дитячій суміші.
У зв’язку з цим Американська педіатрична академія рекомендує:
1. Сік не слід вводити в раціон дитини віком до 12 міс., якщо для цього немає медичних показань. Вживання соку повинно бути обмеженим:
- вік 1-3 роки – максимум 120 мл/добу;
- вік 4-6 років – 120-180 мл/добу;
- вік 7-18 років – до 240 мл/добу.
2. Маленьким дітям не слід давати сік із пляшечки або спеціальної чашки, за допомогою якої можна вживати сік протягом всього дня. Також не слід давати сік перед сном.
3. Стратегія харчування у дітей має бути спрямованою на вживання цільних фруктів і клітковини.
4. Члени родини мають бути навчені тому, що для задоволення потреб у рідині дитині грудного віку достатньо грудного молока і/або дитячої суміші, а для дітей старшого віку – знежиреного молока і води.
5. Дітям усіх вікових категорій не слід уживати непастеризовані соки.
6. Дітям усіх вікових категорій, які вживають лікарські засоби, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4, слід уникати вживання грейпфрутового соку.
7. При оцінці стану дитини з карієсом педіатр повинен визначити, яку кількість соку вона може вживати.
8. При оцінці стану дітей із мальнутрицією, хронічною діареєю, надмірним метеоризмом або болем у ділянці живота педіатр повинен визначити, яку кількість соку вони можуть уживати.
9. Педіатри повинні регулярно обговорювати принципи вживання фруктового соку і фруктових напоїв, а також інформувати дітей старшого віку, підлітків та їхніх родичів щодо відмінностей між ними.
10. Педіатри мають проводити роботу щодо скорочення вживання фруктового соку маленькими дітьми і повного припинення використання соку у дітей із патологічно збільшеною масою тіла.
11. Педіатри повинні підтримати політику, спрямовану на зменшення вживання фруктових соків, і стимулювати вживання цільних фруктів маленькими дітьми (наприклад, у дитячих садках, дошкільно-шкільних закладах), зокрема в рамках Спеціальної додаткової програми харчування для немовлят і старших дітей (Special Supplemental Nutrition Program for Women, Infants, and Children – WIC).
Від авторів. Враховуючи ментально позитивне ставлення до соків, що складалося десятиліттями, важко перебудовувати свідомість на сприйняття не зовсім звичних висновків і рекомендацій. Усе ж, на наше переконання, педіатри / сімейні лікарі повинні дотримуватися цих рекомендацій і підтримати політику, спрямовану на зменшення споживання фруктових соків, та стимулювати споживання цільних фруктів маленькими українцями. Своє вагоме слово щодо цього питання також повинна сказати українська педіатрична наука.
Список літератури
1. Косенко И.М. Витаминно-минеральная коррекция у детей: аргументы «за» и «против»? И.М. Косенко // Вопросы современной педиатрии. – 2010. – Т. 9, № 4. – С. 132-135.
2. Конь И.А. Использование соков прямого отжима в питании детей первого года жизни. И.А. Конь // Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2015. – № 4. – С. 8-10.
3. Конь И.А. Значение соков в питании здоровых детей раннего дошкольного и школьного возраста. И.А. Конь // Вопросы питания. – 1999. – № 1. – С. 10-13.
4. Майданник В.Г., Смиян И.Г. Некоторые проблемные вопросы естественного вскармливания детей первого года жизни с позиций доказательной медицины. В.Г. Майданник, И.Г. Смиян // Педиатрия. – 2003. – № 1. – С. 56-63.
1. Максимович-Амбодик Н.М. Искусство повивания или наука о бабичьем деле. – СПб., 1784-1786. – Ч. 1-5. – 155 с.
2. МР «Результати сучасного дослідження та обґрунтування прикладного меню на 7 днів для здорових дітей віком від 1 до 3 років» // МОЗ України, НАМНУ, УЦНМІ та ПЛР. Київ, 2013.
3. Heyman M.B., Abrams S.A., Section on Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition, Committee on Nutrition. Fruit Juice in Infants, Children, and Adolescents: Current Recommendations. Pediatrics. 2017; 139 (6): pii: e20170967.
