Рекомендації Aмериканської академії педіатрії щодо профілактики та лікування грипу у дітей, сезон 2023–2024 рр.

Американська академія педіатрії (AAP) оновила рекомендації щодо контролю грипу серед дитячого населення під час сезону 2023–2024 рр. Згідно з оновленим керівництвом, для профілактики та лікування грипу в дітей необхідно проводити планову вакцинацію з 6-місячного віку, а також своєчасно застосовувати противірусні препарати за наявності показань. Особливу увагу приділяють вакцинації дітей груп високого ризику розвитку ускладнень, зокрема віком до 5 років, із хронічною патологією, імуноскомпрометованих. Для оптимального захисту частині дітей показане введення двох доз вакцин. Для етіотропного лікування та профілактики грипу рекомендовані противірусні препарати, зокрема озельтамівір як препарат першого ряду. Лікування має розпочинатися якомога раніше після маніфестації симптомів. Реалізація оновлених рекомендацій сприятиме зниженню тягаря грипу серед дитячого населення.

Вступ

Під час сезонних епідемій грипу серед дитячого населення реєструють найвищі показники захворюваності з усіх вікових груп: у дітей віком до 5 років, а також з певними фоновими захворюваннями, схильними до грипу, зокрема з розвитком важких і летальних форм захворювання. Вищий ризик госпіталізації спостерігають серед дітей, які народилися недоношеними (<37 тиж гестації) або на ранніх термінах (37–38 тиж гестації). Діти шкільного віку також несуть значний тягар захворювання на грип і частіше потребують медичної допомоги порівняно зі здоровими дорослими. Крім того, діти відіграють ключову роль у поширенні вірусу грипу серед членів сім’ї та інших тісних контактів.

ААР з метою профілактики та лікування грипу в дітей рекомендує проведення планової вакцинації проти грипу та застосування противірусних препаратів. Проте рівень охоплення вакцинацією протягом епідсезону 2022–2023 рр. залишався недостатнім. За даними на 15 квітня 2023 р. проти грипу були вакциновані лише 55,1% дітей віком від 6 міс до 17 років. Хоча загалом ці показники відповідають рівням охоплення вакцинацією під час сезону 2021–2022 рр., проте на 7,1% менші порівняно з аналогічним періодом 2020 р. (початок пандемії, спричиненої SARS-CoV-2).

Основні нововведення оновленого керівництва

• Оновлено склад вакцин проти грипу (табл. 1). Для майбутнього сезону визначено новий штам вакцини проти грипу A (H1N1) pdm09. Компоненти проти грипу A (H3N2), Yamagata та Victoria ліній грипу B залишились попередніми.
• Уточнено рекомендації щодо вакцинації проти грипу осіб з ослабленим імунітетом.
• Приділено особливу увагу рекомендаціям стосовно поліпшення доступності вакцин проти грипу.
• Висвітлено показання до тестування на грип, у тому числі з можливістю тестування вдома.

Таблиця 1. Склад чотиривалентної вакцини проти грипу для сезону 2023–2024 рр.

Групи високого ризику

Діти віком до 5 років, зокрема віком до 2 років, а також із певними фоновими захворюваннями мають підвищений ризик госпіталізації та ускладнень, асоційованих із грипом. Незважаючи на те, що вакцинація проти грипу рекомендована всім дітям починаючи з 6-місячного віку, особливо важливо забезпечити щорічну вакцинацію дітей груп високого ризику та вразливих із медичної точки зору, а також їх близьких контактів у родині та осіб, які здійснюють догляд за ними. Крім того, необхідно докласти додаткових зусиль для подолання існуючих бар’єрів вакцинації і зниження частоти несприятливих наслідків грипу у відповідних осіб.

Групи високого ризику ускладнень грипу:

• діти віком до 5 років (особливо до 2 років);
• недоношені діти;
• мешканці закладів догляду за хронічно хворими або центрів медсестринського догляду;
• особи з хронічними хворобами легень (бронхіальною астмою, муковісцидозом, бронхолегеневою дисплазією, діти на штучній вентиляції легень, із трахеостомою);
• пацієнти з гемодинамічно значущими серцево-судинними захворюваннями (за винятком ізольованої артеріальної гіпертензії);
• особи з хронічними хворобами нирок, у тому числі на термінальній стадії та гемодіалізі;
• пацієнти з хронічними захворюваннями печінки та цирозом печінки;
• особи з хворобами системи крові (серпоподібноклітинною анемією та іншими гемоглобінопатіями);
• люди з цукровим діабетом;
• пацієнти з ураженням нервової системи (дитячим церебральним паралічем, епілепсією, інсультом, порушеннями розумового та фізичного розвитку, м’язовою дистрофією, ушко­дженням спинного мозку);
• особи з вираженим ожирінням (ІМТ >40 для дорослих);
• пацієнти зі зниженим імунітетом;
• особи, які приймають препарати ацетилсаліцилової кислоти;
• вагітні й породіллі (протягом 2 тиж після пологів).

Рекомендації щодо вакцинації проти грипу

• AAP протягом епідемічного сезону 2023–2024 рр. рекомендує вакцинувати проти грипу всіх осіб, починаючи з віку 6 міс, у тому числі дітей і дорослих.
• AAP рекомендує будь-яку ліцензовану протигрипозну вакцину, що відповідає віку та стану здоров’я, і не віддає переваги жодному конкретному препарату, у тому числі інактивованим і живим атенуйованим вакцинам. Для осіб віком старше 18 років додатково рекомендована рекомбінантна вакцина проти грипу.
• Живу атенуйовану вакцину не слід застосовувати в осіб з імунодефіцитом і певними хронічними захворюваннями.
• Рекомендована кількість доз вакцини проти грипу для дітей у сезоні 2023–2024 рр. залишається незмінною і залежить від віку дитини та історії попередніх щеплень (див. рисунок).

Рисунок. Кількість доз вакцини проти сезонного грипу 2023–2024 рр., рекомендованих дітям на основі віку та попередньої історії щеплень

• Слід уводити загальну кількість повних доз, що відповідають віку. Якщо дитина випадково отримала дозу вакцини для старшої вікової групи, її вважають дійсною.
• Якщо дитині рекомендовано 2 дози вакцини за сезон, вони можуть складатися з комбінації інактивованої і живої атенуйованої вакцин, залежно від віку та стану здоров’я.
• Вакцинацію слід розпочинати якомога раніше, особливо в тих, кому показані 2 дози. Оптимально вакцинуватися до кінця жовтня.
• Інактивовану вакцину можна вводити одночасно з іншими інактивованими або живими вакцинами. Між уведенням живої атенуйованої та інших живих вакцин має пройти щонайменше 4 тиж.
• Дітям зі злоякісними новоутвореннями вакцинацію слід проводити між циклами цитотоксичної хіміотерапії, якщо це клінічно можливо.
• Дітям після анти-В-клітинної терапії вакцинацію відкладають до відновлення В-клітин. Контактним особам рекомендована щорічна вакцинація проти грипу.
• Реципієнтам трансплантатів інактивовану вакцину можна призначати через 3–6 міс після транс­плантації, залежно від її типу.
• Вагітні можуть отримувати інактивовану вакцину на будь-якому терміні вагітності. Тим, хто не вакцинувався під час вагітності, рекомендована вакцинація перед випискою з пологового будинку.
• Медпрацівникам, які контактують з вагітними, слід рекомендувати щорічну вакцинацію проти грипу.
• Жінкам у післяпологовому періоді, які не були вакциновані, вакцинацію пропонують перед випискою з лікарні.
• Особам, які подорожують до тропічних країн у період з квітня по вересень, рекомендована вакцинація проти грипу за 2 тиж до від’їзду.
• Вакцинація проти грипу необхідна всім дітям, зокрема віком до 5 років та з груп ризику щодо ускладнень грипу. Для популяризації вакцинації важливо залучати представників місцевих громад.
• Збільшення точок вакцинації, зокрема в школах та аптеках, може підвищити рівень охоплення, однак пріоритетною залишається вакцинація дітей раннього віку вдома разом з іншими необхідними медичними послугами.
• Клініцисти можуть пропонувати вакцинацію проти грипу членам родин пацієнтів і контактним особам.
• Необхідно подолати нерівність у доступності вакцини для пацієнтів державного і приватного секторів.
• Рекомендовано оновити системи оплати та компенсації вартості вакцин для забезпечення належної винагороди медичних працівників, а також мінімізації фінансових бар’єрів для пацієнтів.
• AAP підтримує обов’язкову вакцинацію медичного персоналу як ефективну стратегію профілактики нозокоміального поширення грипу.

Ключові аспекти лікування грипу

Таблиця 2. Рекомендоване дозування та режим застосування противірусних препаратів для лікування та хіміопрофілактики грипу в дітей в епідемічному сезоні 2023–2024 рр., США

Противірусні препарати для лікування та профілактики грипу в дітей наведено в таблиці 2. Основні положення:

• Противірусні засоби є важливим доповненням у боротьбі з грипом, проте не замінюють вакцинацію. Медичні працівники мають своєчасно виявляти пацієнтів із підозрою на грип задля негайного початку противірусної терапії за наявності показань та за згодою опікунів, що дасть змогу знизити захворюваність і смертність.
• Озельтамівір є препаратом вибору для лікування грипу А і В у дітей з огляду на накопичений досвід застосування, доступність і зручність використання.
• Найкращі результати досягають у разі початку лікування протягом 48 год від появи симптомів, проте у певних випадках противірусну терапію варто розглядати й пізніше (див. нижче).
• Противірусне лікування має бути розпочато якомога раніше для госпіталізованих пацієнтів, у разі тяжкого чи прогресуючого перебігу, а також дітей групи високого ризику ускладнень грипу.
• Необхідно розробити системи оперативного доступу пацієнтів до противірусної терапії.
• Амбулаторне лікування може розглядатися для дітей без чинників ризику за умови своєчасного звернення, а також для контактних осіб немовлят і дітей групи високого ризику після консультації з батьками.
• Призначення противірусних препаратів має ґрунтуватися на симптомах, характерних для грипу, та епіданамнезі, при цьому позитивний тест на грип не є обов’язковим.

Отже, оновлені рекомендації ААР наголошують на важливості своєчасної вакцинації та раціонального застосування етіотропної терапії для запобігання грипу серед дитячого населення та зменшення тяжких наслідків цієї інфекції.

Рекомендації з хіміопрофілактики грипу

1. Озельтамівір є препаратом вибору для противірусної хіміопрофілактики грипу типів А і В.
2. Постконтактна хіміопрофілактика має розпочинатися, за можливості, не пізніше 48 год після контакту.
3. Противірусна хіміопрофілактика рекомендована після відомого чи підозрюваного контакту з грипом у таких випадках:

• діти групи високого ризику ускладнень грипу, яким протипоказана вакцинація або які не отримали щеплення поточного сезону;
• діти групи високого ризику, вакциновані протягом останніх 2 тиж;
• діти групи високого ризику, у яких вакцина може бути неефективною через імуносупресію;
• діти групи високого ризику в разі невідповідності циркулюючих штамів вірусу та вакцинних штамів;
• контактні особи дітей групи високого ризику за наявності вищезазначеної невідповідності штамів;
• невакциновані контактні особи дітей віком до 2 років або групи високого ризику ускладнень;
• контакти групи високого ризику ускладнень, незалежно від вакцинального статусу;
• невакцинований персонал і діти у закритих закладах для догляду за дітьми групи високого ризику ускладнень грипу.

Таким чином, вакцинація і раціональне застосування противірусних препаратів залишаються ключовими стратегіями боротьби з грипом серед дитячого населення. Згідно з оновленими рекомендаціями ААР на сезон 2023–2024 рр., планову щорічну вакцинацію проти грипу слід проводити всім дітям починаючи з 6-місячного віку, а також особам з їхнього оточення. Особливої уваги потребує вакцинація дітей груп високого ризику розвитку ускладнень грипу, зокрема віком до 5 років, із хронічними захворюваннями, імуноскомпрометованих та ін. Для оптимального захисту частині дітей показане введення 2 доз вакцини з інтервалом щонайменше 4 тиж.

Отже, своєчасна діагностика, вакцинація та лікування грипу, з акцентом на групи високого ризику, дасть змогу значно зменшити тягар цієї інфекції серед дитячого населення.

Реферативний огляд: COMMITTEE ON INFECTIOUS DISEASES (2023) Recommendations for Prevention and Control ofInfluenza in Children, 2023–2024. Pediatrics. 2023 Oct 1;152(4): e2023063773. doi: 10.1542/peds.2023–063773.

Підготувала Анна Хиць