сховати меню

Вітамін D: як запобігти дефіциту?

сторінки: 54-56

Наскільки поширений дефіцит вітаміну D?

вверх

Дані досліджень свідчать, що значний відсоток осіб у популяції мають дефіцит або недостатність вітаміну D. Причому їхня частота серед дітей та дорослих молодого і середнього віку однаково висока у всьому світі, і навіть високорозвинені країни не є винятком [1].

Хоча досліджень, у яких оцінювали рівень вмісту вітаміну D в організмі та поширеність його дефіциту, не дуже багато, проте вони переконливо доводять, що дефіцит вітаміну D може бути наявний у значного відсотка дітей і підлітків у Європі. Так, низький рівень вітаміну D у крові виявляється у 30-50% дітей і підлітків [6]. Подібною є ситуація у США та інших країнах [1].

Чому цей вітамін такий важливий?

вверх

Добре відомо, що вітамін D необхідний для нормального росту скелета й мінералізації кісток, а його недостатність спричинює рахіт. Це захворювання досить часто виявляється у дітей першого року життя (у 20-65%) [3]. І профілактика рахіту за допомогою призначення вітаміну D є одним із пріоритетних напрямків охорони дитячого здоров’я у всьому світі. Проте часи, коли вітамін D пов’язували тільки з рахітом, відійшли в історію. Дослідженнями підтверджено, що, крім здоров’я кісткової системи, вітамін D відповідає ще за низку ефектів в організмі. Зокрема, у немовлят, дітей і підлітків він запобігає таким станам/захворюванням:

  • м’язова слабкість,
  • інфекційні захворювання респіраторного тракту,
  • алергічна патологія,
  • цукровий діабет 1 типу,
  • серцево-судинні захворювання [6].

Чому виникає дефіцит?

вверх

На вміст вітаміну D в організмі впливають такі фактори:

  • дія сонячних променів,
  • їжа,
  • фактори з боку організму.

Основним джерелом вітаміну D для більшості людей будь-якого віку є його утворення під впливом на шкіру сонячних променів, як правило, протягом 1000-1500 годин навесні, влітку і восени. Зміна зенітного кута сонця залежно від географічної широти, пори року або часу доби суттєво впливає на синтез вітаміну D. У місцевостях з широтою вище і нижче 33° вироблення вітаміну D в шкірі відбувається з дуже низькою інтенсивністю, а пізньої осені та взимку практично не відбувається [1].

Іншим джерелом вітаміну D є харчові продукти. Проте слід відзначити, що цей вітамін містять не так вже й багато природних продуктів. Більше всього вітаміну D є у рибних продуктах: печінка тріски, лосось, сардини, скумбрія, тунець. Менший його вміст у яєчному жовтку, грибах шиїтаке, сирі, молочних продуктах [1].

Провокувати низький вміст вітаміну D і розвиток рахіту можуть деякі фактори із боку організму (тобто діти із цими факторами належать до групи ризику щодо дефіциту вітаміну D):

  • підвищена пігментація шкіри, застосування сонцезахисного крему, внаслідок чого знижується синтез вітаміну D в шкірі. Так, застосування сонцезахисних засобів із фактором захисту 30, використання яких обґрунтовано необхідністю профілактики раку шкіри, знижує синтез вітаміну D в шкірі більш ніж на 95%;
  • народження в осінньо-зимовий період;
  • недоношеність, морфофункціональна незрілість;
  • велика маса тіла при народженні, інтенсивне набирання ваги протягом перших 3 міс. життя;
  • гендерні та деякі інші спадкові фактори. Наприклад, більш схильні до розвитку рахіту хлопчики (вони й тяжче його переносять), діти з групою крові А (ІІІ) (рідше хворіють діти з групою крові 0 (І));
  • вживання грудного молока із низьким вмістом вітаміну D без наявності прикорму. Низький вміст вітаміну D зумовлений факторами з боку матері (захворювання шлунково-кишкового тракту, погане харчування тощо);
  • раннє штучне і змішане вигодовування, вигодовування неадаптованими молочними сумішами;
  • недостатня рухова активність (туге сповивання, іммобілізація при дисплазії, брак гімнастики, масажу тощо), недостатнє перебування на свіжому повітрі;
  • мальабсорбція (при муковісцидозі, целіакії, хворобі Хрона тощо), внаслідок якої знижується здатність організму абсорбувати вітамін D із харчових продуктів;
  • ожиріння, внаслідок якого знижується доступність вітаміну D для подальшого метаболізму;
  • вживання деяких препаратів (антиконвульсанти, глюкокортикоїди, антриретровірусні препарати), які призводять до активізації ферментної метаболізації вітаміну D;
  • хронічні захворювання кишечника, печінки і нирок;
  • спадкові порушення метаболізму вітаміну D [1, 3, 4].

Як уникнути дефіциту?

вверх

З огляду на те, що сонячне світло та природні харчові продукти переважно не забезпечують повною мірою організм вітаміном D, доцільним є його додатковий прийом. У США і Канаді вітаміном D збагачують молоко, а також деякі хлібобулочні вироби, апельсиновий сік, крупи, йогурти, сири. У більшості країн Європи молоко не збагачують вітаміном D, оскільки в 1950 р. стався спалах інтоксикації вітаміном D у дітей раннього віку, внаслідок чого були прийняті закони, що забороняють збагачення продуктів харчування вітаміном D [1].

Тому найоптимальнішим варіантом забезпечення достатнього вмісту вітаміну D є вживання спеціальних препаратів, які є на фармацевтичному ринку.

Кому необхідний додатковий прийом вітаміну D і якими є рекомендовані його дози?

вверх

Для профілактики дефіциту вітаміну D препарати цього вітаміну потрібно призначати усім дітям у відповідних дозах. Для осіб із груп ризику дози вітаміну D мають бути вищими (таблиця).

Таблиця. Профілактичне призначення вітаміну D

Група населення

Початок профілактики

Добова доза

Тривалість прийому

Профілактичне призначення вітаміну D3 дітям раннього віку (Протокол лікування та профілактики рахіту у дітей МОЗ України) [2]

Доношені здорові діти

На 2-му місяці життя

500 МО

Щоденно протягом 3 років за виключенням 3 літніх місяців (курсова доза на рік – 180 000 МО )

або
на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя

2000 МО

Щоденно протягом 30 днів. Надалі – до 3-річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза на рік – 180 000 МО)

Доношені діти з груп ризику щодо рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбції, природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні

на 2-3 тижнях життя

Залежно від стану дитини та умов життя
500-1000 МО

Щоденно до досягнення 3-річного віку за виключенням літніх місяців

або
На 2-3 тижнях життя

і на 6-му, 10-му місяцях життя

1000-2000 МО

2000 МО

Щоденно протягом 30 днів. Надалі – до 3-річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Діти раннього віку, що часто хворіють

 

4000 МО

Щоденно протягом 30 днів. Надалі – 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів

Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин

 

4000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. Надалі – по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Доношені діти з груп ризику щодо рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини

З 10-го дня життя

2000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. Надалі – по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Недоношені діти І ступеня

З 10-14-го дня життя

500-1000 МО

Щоденно протягом першого півріччя життя. Надалі – по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці

Недоношені діти ІІ та ІІІ ступеня

З 10-20-го дня життя (після встановлення ентерального харчування)

1000-2000 МО

Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи [9]

Новонароджені та немовлята (0-12 міс.)

З перших днів життя незалежно від типу вигодовування

400 МО (10,0 мкг)

До 6 місяців життя

400 МО (10,0 мкг)

Від 6 до 12 міс.

Діти та підлітки (1-18 років)

Початок вересня

600-1000 МО (15,0-25,0 мкг) залежно від маси тіла

З вересня по квітень

 

Протягом усього року за недостатнього синтезу вітаміну D у шкірі в літню пору року

Недоношені діти

З перших днів життя (як тільки стане можливим ентеральне харчування)

400-800 МО (10-20 мкг)

До досягнення гестаційного віку 40 тижнів

Доза, як для здорових доношених дітей

Після досягнення гестаційного віку 40 тижнів

Діти та підлітки з ожирінням (ІМТ вищий за 90-й перцентиль для відповідного віку і статі з використанням місцевих референтних значень країни, у якій проживає дитина)

Початок вересня

1200-2000 МО (30-50 мкг) залежно від ступеня ожиріння

З вересня по квітень

 

Протягом усього року за недостатнього синтезу вітаміну D у шкірі в літню пору року

Рекомендації Європейскього товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів* [6]

Усі немовлята

400 МО

Діти від 1 року, що належать до групи ризику

Розглянути доцільність призначення

* European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (ESPGHAN).

 

На що потрібно звернути увагу під час вибору препарату вітаміну D?

вверх

На фармацевтичному ринку вітамін D представлений у вигляді препаратів холекальциферолу і ергокальциферолу. У більшості рекомендацій немає інформації щодо переваг тієї чи іншої форми, проте дослідження показали, що холекальциферол має вдвічі-втричі більший потенціал щодо відновлення концентрації вітаміну D в сироватці крові [5, 7]. Слід зазначити, що у Протоколі лікування та профілактики рахіту у дітей, затвердженому МОЗ України, також рекомендується призначення холекальциферолу (вітаміну D3).

Необхідною запорукою ефективної профілактики є безпечне застосування цих препаратів у дітей. Щоб уникнути передозування, має бути передбачена можливість точного відмірювання дози, зокрема мінімальної профілактичної дози (500 МО – 1 крап­ля). Це досягається за допомогою спеціальних крапельниць, якими оснащені флакони з вітаміном D.

Важливим моментом є вибір між олійним і водним розчином вітаміну D. Знову ж таки, у чинних рекомендаціях щодо цього вказівок немає. Проте низка міркувань свідчить на користь олійного розчину вітаміну D. Вітамін D в природних харчових продуктах міститься саме в жиророзчинній формі (найбільше цього вітаміну міститься в жирних сортах риби). Олійний розчин, на відміну від водного, є стійким і не потребує особливих умов зберігання. Олійний розчин дає змогу створення препаратів без консервантів та інших штучних добавок, що, своєю чергою, зменшує ризик несприятливих побічних реакцій.

У одному дослідженні було показано зв’язок між прийомом вітаміну D у водному розчині та виникненням алергії [8]. Дослідження охопило 4089 дітей, за якими спостерігали від немовлячого віку до 4 років. Протягом першого року діти приймали вітаміни А і D у олійному або водному розчині. Результати дослідження показали, що у віці 4 роки у дітей, які приймали вітаміни у водному розчині, вдвічі підвищувався ризик бронхіальної астми та сенсибілізації до харчових та інгаляційних алергенів. При прийомі вітамінів у олійному розчині підвищення ризику алергії не спостерігалося.

Таким чином, вітамін D в олійному розчині при дотриманні дозування відповідно до віку та особливостей дитини видається найоптимальнішим підходом для здійснення профілактики.

Література

1. Диагностика, лечение и профилактика дефицита витамина D. Рекомендации Американского общества эндокринологов (2011 г.). Дитячий лікар. 2012; 5: 67-76.

2. Протокол лікування та профілактики рахіту у дітей. МОЗ України, 2005.

3. Третьякова О.С. Рахит, или «болезнь растущего организма»: современный взгляд на проблему. Дитячий лікар. 2010; 2: 24-39.

4. Шварц Г.Я. Дефицит витамина D и его фармакологическая коррекция. Русский медицинский журнал. (http://www.rmj.ru/articles_6509.htm).

5. Armas L.A., Hollis B.W., Heaney R.P. Vitamin D2 is much less effective than vitamin D3 in humans. J Clin Endocrinol Metab. 2004; 89 (11): 5387-91.

6. Braegger C., Campoy C., Colomb V. et al.; ESPGHAN Committee on Nutrition. Vitamin D in the healthy European paediatric population. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013; 56 (6): 692-701.

7. Heaney R.P., Recker R.R., Grote J. et al. Vitamin D(3) is more potent than vitamin D(2) in humans. J Clin Endocrinol Metab. 2011; 96 (3): E447-52.

8. Kull I., Bergström A., Melén E. et al. Early-life supplementation of vitamins A and D, in water-soluble form or in peanut oil, and allergic diseases during childhood. J Allergy Clin Immunol. 2006; 118 (6): 1299-304.

1. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M., Povoroznyuk V. Мето­дичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. Боль. Суставы. Позвоночник. 2013; 3.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2015 Рік

Зміст випуску 8 (45), 2015

  1. С.Ю. Макаров, А.В. Катилов, О.И. Макарова и др.

  2. О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, О.В. Павлик та ін.

  3. О.М. Охотнікова, Ю.І. Гладуш, Л.В. Бондаренко та ін.

  4. Ю.В. Марушко, Г.Г. Шеф

  5. Л.В. Квашнина

  6. В.С. Андрух, В.Н. Андрух

  7. О.Б. Полодиенко, С.Е. Онищенко, А.Г. Шаповалов и др.

Зміст випуску 1 (38), 2015

  1. С.П. Кривопустов, Т.В. Барановская, Т.Ю. Бедная и др.

  2. Д.В. Дмитриев, А.В. Катилов, Л.И. Лайко и др.

  3. В.С. Андрух, В.Н. Андрух

  4. І.В. Шлімкевич

  5. С.А. Крамарев

  6. А.И. Николова, В.В. Николов, С.С. Марина

  7. О.В. Бєлашова

  8. В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец

  9. С.О. Крамарьов, В.В. Євтушенко та ін.

Випуски поточного року

Зміст випуску 1 (93), 2026

  1. І. Лапій

  2. Ю. Г. Антипкін, Л. І. Омельченко, О. А. Ошлянська, К. А. Яць

  3. О. В. Мазулов

  4. М. М. Селюк

  5. Н.О. Лісневська

  6. В.С. Андрух