сховати меню

Резолюція інтерактивної науково‑практичної дискусійної панелі

сторінки: 7-8

28 лютого 2025 р. під головуванням та модерацією члена-кореспондента НАМН України, заслуженого лікаря України, експерта МОЗ України, професора Галини БЕКЕТОВОЇ в рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «ХVІ Академічна школа педіатрії» відбулась знакова для вітчизняної педіатрії подія – інтерактивна дискусійна панель, присвячена проблемі антибіотикоасоційованої діареї (ААД) у дітей.

У цьому науково-практичному форумі взяли участь 4627 лікарів різних спеціальностей. Були обговорені та узагальнені результати багатоцентрового рандомізованого порівняльного відкритого клінічного дослі­дження щодо з’ясування частоти ААД у дітей та визначення ефективності пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 у її профілактиці. Дослі­дження проводили з квітня по серпень 2024 р. в усіх регіонах Україні (за винятком тимчасово окупованих територій) за участю педіатрів, сімейних лікарів, оториноларингологів та дитячих оториноларингологів.

З доповідями виступили лікарі-практики, які брали безпосередню участь у проведенні цього широко­масштабного дослі­дження:

  • Богданова Світлана – отоларинголог дитячий, КНП «Дитяча міська поліклініка № 6», м. Одеса;
  • Булгакова Маргарита – сімейний лікар, медичний центр «Здорова нація», м. Дніпро;
  • Георгіца Катерина – сімейний лікар, амбулаторія № 5 Дніпровського ЦПМСД № 10, м. Дніпро;
  • Кухар Олена – педіатр, Дитяча міська поліклініка № 5, м. Одеса;
  • Горбатюк Вікторія – педіатр, Дитяча міська поліклініка № 5, м. Одеса;
  • Матюхіна Ірина – педіатр, КНП «Чорноморський міський центр ПМСД», м. Чорноморськ;
  • Сотніченко Ярослава – педіатр, КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР, м. Чернігів;
  • Шаліманова Марина – педіатр, КНП «Перший Черкаський міський ЦПМСД», м. Черкаси.

Модератор інтерактивної науково-практичної дискусійної панелі професор Галина БЕКЕТОВА зазначила, що ААД у дітей є актуальною проблемою охорони здоров’я у всьому світі та, зокрема, в Україні, оскільки зумовлює високий рівень захворюваності та смертності в пацієнтів усіх вікових груп і потребує пильної уваги з боку медичної спільноти.

Світлана БОГДАНОВА доступно та інформативно презентувала загальну концепцію та дизайн дослі­дження за участю 939 пацієнтів віком від 28 днів до 18 років, які лікувалися з приводу бактеріально-асо­ційованих захворювань та отримували системну антибактеріальну терапію. Частина з них на тлі прийому антибіотика застосовували пробіотик, що містить Bacillus clausii UBBC-07 (Пробіз DUO) – по 1 флакону 1–2 рази на добу залежно від віку.

Ярослава СОТНІЧЕНКО навела результати дослі­дження. Доповідачка звернула увагу слухачів на майже трикратне зниження частоти формування ААД у дітей із різних регіонів України, які разом з антибіотиком використовували пробіотичний спороутворювальний штам Bacillus clausii UBBC-07 (Пробіз DUO).

Особливий акцент лікарка зробила на ступені зменшення частоти ААД в обстежених пацієнтів залежно від групи антибактеріального препарату. Статистично значущий ефект Bacillus clausii UBBC-07 у запобіганні ААД встановлено на тлі використання β-лактамних антибіотиків (пеніцилінів і цефалоспоринів), а також макролідів. Результати дослі­дження підтвердили позитивний вплив Bacillus clausii UBBC-07 на зниження ризику розвитку клінічних проявів ААД, а­дже цей пробіотичний штам достовірно зменшував тривалість діареї та болю в животі в таких пацієнтів.

Катерина ГЕОРГІЦА узагальнила результати дослі­дження та зазначила, що отримані дані є обнадійливими стосовно профілактики ААД у дітей у разі використання пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 з першого дня антибіотикотерапії.

Олена КУХАР окреслила категорії пацієнтів із чинниками ризику розвитку ААД та закцентувала увагу присутніх на тому, що дітям, молодшим за 6 років, відповідно до рекомендацій робочої групи ESPGHAN (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition) щодо профілактики і лікування ААД, необхідно використовувати пробіотики саме з першого дня антибіотикотерапії.

Вікторія ГОРБАТЮК презентувала сучасну наукову інформацію щодо відповідності пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 сучасним вимогам до пробіотиків: наявність таксономічної ідентифікації штаму, повністю розшифрованого геному та метаболому, а також клінічних дослі­джень, що підтвер­джують його ефективність і безпеку.

Ірина МАТЮХІНА зробила перехід від генотипових характеристик та метаболічної активності пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 до його позитивних властивостей, що обґрунтовують можливість використання цього корисного мікроорганізму у профілактиці та терапії гострих діарейних інфекцій. Лікарка зазначила, що Bacillus clausii UBBC-07 чинить прямий антимікробний ефект (зокрема щодо Clostridioides difficile), опосередкований здатністю штаму синтезувати лантибіотик клаузин.

Маргарита БУЛГАКОВА навела доказову базу щодо відсутності ризику перенесення генів антибіотикорезистентності в разі використання пробіо­тичного штаму Bacillus clausii UBBC-07. Лікарка підсумувала, що вказаний штам є ретельно ідентифікованим та вивченим, непатогенним і нетоксигенним та не містить елементів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків іншим мікроорганізмам.

Марина ШАЛІМАНОВА проінформувала лікарів про існуючі в міжнародних базах даних дослі­дження щодо ефективності та безпеки пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 при лікуванні і профілактиці захворювань, що супрово­джуються діареєю, зокрема й ААД. У дітей із гострою діареєю Bacillus clausii UBBC-07 достовірно зменшує частоту дефекацій, тривалість діареї, а також поліпшує консистенцію випорожнень.

Професор Галина БЕКЕТОВА узагальнила та підсумувала наведені доповідачами дані і поставила на обговорення та голосування проєкт Резолюції інтерактивної науково-практичної дискусійної панелі:

Резолюція

  1. Антибіотикоасоційована діарея (ААД) у дітей є актуальною проблемою охорони здоров’я у всьому світі та, зокрема, в Україні і потребує пильної уваги з боку медичної спільноти.
  2. Згідно з найсучаснішими рекомендаціями, використання пробіотиків є доцільним та обґрунтованим у профілактиці і лікуванні ААД як у дорослих, так і в дітей.
  3. Експертами робочої групи ESPGHAN визначено, що ААД найчастіше розвивається за наявності чинників ризику, пов’язаних, з одного боку, з дією антибіотиків (використання антибіотиків широкого спектра дії – амінопеніциліни/інгібітор-захищені амінопеніциліни, цефалоспорини ІІ–ІІІ покоління, кліндаміцин – та антибіотиків, що виводяться з жовчю – цефтріаксон, цефоперазон, азаліди; довготривалі або повторні курси антибіотикотерапії), з іншого боку – з пацієнтом (діти віком до 6 років, люди старші 65 років; пацієнти з хронічною патологією / тяжким перебігом основного захворювання / імунодефіцитом і госпіталізовані хворі).
  4. За наявності чинників ризику розвитку ААД всім пацієнтам, які приймають антибактеріальні препарати, необхідно рекомендувати пробіотики протягом всього курсу антибіотикотерапії.
  5. Пробіотики доцільно призначати з першого дня антибіотикотерапії.
  6. Ефективність і безпека різних пробіотичних штамів мікроорганізмів для профілактики і лікування ААД є неоднаковою, оскільки можливі ризики горизонтального переносу генів антибіотикорезистентності з подальшим формуванням резистому.
  7. Відповідно до міжнародних вимог, пробіотичні штами мікроорганізмів, що використовують для профілактики/лікування ААД, мають бути непатогенними та нетоксигенними, не містити елементів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, мати розшифрований метаболом і геном, експериментально та клінічно доведену ефективність і безпеку при застосуванні як у дорослих, так і в дітей.
  8. Серед пробіотиків, які відповідають міжнародним вимогам, виділяють спороутворювальний штам Bacillus clausii UBBC-07, що належить до так званих біоентеросептиків, оскільки має здатність синтезувати ентеросептичну речовину дипіколінову кислоту, а також лантибіотик класу А (клауцин) і b-дефензини та виявляє прямий протимікробний ефект стосовно Clostridioides difficile і perfringens, Listeriа monocytogenes, Staphylococcus aureus, ентеро-, лакто- і мікрококи та противірусну дію щодо адено- і ротавірусів.
  9. Результати проведеного в Україні в 2024 р. широкомасштабного багатоцентрового рандомізованого порівняльного відкритого клінічного дослі­дження свідчать про достовірно значущу ефективність і безпеку пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 для профілактики ААД у дітей у разі його використання з першого дня прийому антибактеріальних препаратів та протягом усього курсу антибіотикотерапії.
  10. Пробіотик-біоентеросептик, що містить спороутворювальний штам Bacillus clausii UBBC-07, може розглядатись як ефективний і безпечний засіб для профілактики та лікування ААД у дітей віком від 28 днів до 18 років.

Під час голосування всі учасники інтерактивної науково-практичної дискусійної панелі підтримали викладені положення Резолюції та відмітили важливість використання для профілактики та лікування ААД у дітей пробіотиків із доведеною ефективністю і безпекою, зокрема Bacillus clausii UBBC-07.

Резолюцію було прийнято одноголосно.

Наш журнал
у соцмережах: