Солодка – давній і перевірений помічник лікаря

сторінки: 19-22

Кашель і утруднене відходження мокротиння, що виникають внаслідок інфекції респіраторного тракту, – це проблеми, які мало не щодня доводиться вирішувати педіатру. Тому вибір раціонального відхаркувального засобу у комплексній терапії згаданої патології є завжди актуальним питанням. Прихильність як лікарів, так і батьків маленьких пацієнтів здобули препарати рослинного походження, оскільки зазвичай вони краще переносяться дітьми. Серед найчастіше використовуваних фітопрепаратів є сироп кореню солодки голої.

Корінь солодки голої (Glycyrrhiza glabra L.) містить насамперед тритерпеноїдні сапоніни (4-20%), переважно гліциризин, суміш калієвої та кальцієвої солей 18β-гліциризинової кислоти. При гідролізі гліциризину утворюється 18β-гліциретова кислота. Із коренів солодки ізольовано також понад 300 флавоноїдів: ліквіритин, ліквіритигенін, рамноліквіритин, неоліквіритин та інші. Крім того, у складі солодки також є ізофлавони (глабридин, глабрен тощо), кумарини та багато інших сполук.

Завдяки наявності багатьох біоактивних речовин корінь солодки вирізняється широким спектром фармакологічних властивостей, що забезпечує можливість одночасно впливати на кілька ланок патологічного процесу.

Протикашльові й відхаркувальні властивості солодки пов’язують насамперед із гліциризином, який стимулює активність війчастого епітелію бронхів і трахеї, посилює секреторну функцію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Припускають також, що одним із механізмів дії солодки може бути такий: клейкі речовини солодки або речовини, які виробляються під впливом її активних сполук, вкривають слизові оболонки ротової порожнини і горла, чинячи у такий спосіб пом’якшувальну дію – усувають подразнення і сухий кашель.

Здатність екстракту із коренів солодки лікувати виразки шлунка й ротової порожнини була відома понад 2000 років тому. Наукові дослідження протизапальної дії солодки розпочалися в 1950-х роках. Вона реалізується, зокрема, через інгібування 11β-гідроксистероїддегідрогенази та підвищення місцевої глюкокортикостероїдної активності. Встановлено, що гліциретову кислоту за силою протизапального ефекту можна порівняти з глюкокортикоїдами і мінералокортикоїдами. Крім того, солодка сприяє фагоцитозу, секреції IL-1 і інтерферону людськими макрофагами, а також чинить мітогенну дію на лімфоцити В. За результатами досліджень in vitro, гліциризинова кислота інгібує всі фактори, які беруть участь у розвитку запалення. Вона пригнічує активність циклооксигенази і утворення простагландинів (особливо простагландину Е2), а також відповідає за непряме інгібування агрегації тромбоцитів.

Спазмолітичний ефект солодки на гладкі м’язи дихальних шляхів зумовлений наявністю флавонових сполук, серед яких найбільш активним є ліквіритозид. Відомо також, що гліциризин зменшує спазм трахеї, зумовлений гістаміном, і сприяє збільшенню кількості β2-адренергічних рецепторів після тривалого лікування β-агоністами.

Солодка має високий вміст фенолів, яким вона завдячує своєю антиоксидантною активністю: зв’язуванням вільних радикалів, донорством гідрогену, хелатуванням іонів металів, запобіганням перекисному окисненню ліпідів, відновлювальною здатністю. Флавоноїди солодки – винятково потужні антиоксиданти. Протиокиснювальна здатність цієї рослини в 100 разів перевищує таку вітаміну Е. Флавоноїди солодки у дозі 2,58 мг/мл можуть зв’язувати більшу кількість вільних радикалів (20,6%), ніж вітамін Е у дозі 258 мг/мл (11,2%). Тому вона може розглядатися як засіб, що запобігає пошкодженням унаслідок окиснювального стресу.

Екстракт солодки має противірусний ефект. Він пригнічує розмноження багатьох вірусів: грипу (у тому числі, грипу типу А), простого герпесу, вітряної віспи, японського енцефаліту. Показано, що виражену антивірусну активність має гліциризин. Механізм дії гліциризину полягає в тому, що він перешкоджає зв’язуванню вірусу з клітинною мембраною, інгібує реплікацію вірусу, стимулює вироблення інтерферону β та впливає на клітинні сигнальні шляхи. Описано досвід використання гліциризину в лікуванні захворювання, спричиненого ВІЛ-1, і хронічного гепатиту С. Потужний антивірусний ефект гліциризину показано у дослідженні, у якому вивчали два клінічні ізоляти вірусу атипової пневмонії, отримані від пацієнтів, госпіталізованих у клінічний центр при Франкфуртському університеті. У цьому дослідженні порівнювали противірусну активність рибавірину, 6-азауридину, піразофурину, мікофенолової кислоти і гліциризину. Як  показали отримані результати, найефективнішим у контролюванні вірусної реплікації був гліциризин. Це  свідчить на користь того, що його застосування може бути хорошим профілактичним заходом.

Завдяки наявності у своєму складі сапонінів, алкалоїдів, флавоноїдів екстракт солодки має виражену антибактеріальну й протигрибкову активність. Етаноловий і водний екстракти солодки пригнічують розмноження культури Staphylococcus aureus і Streptococcus pyogenes. Ізофлавони, які містяться в солодці, – такі як глабридин, глаброл та їхні похідні – пригнічують in vivo розмноження Mycobacterium smegmatis і Candida albicans.

У дослідженнях in vitro солодка у дозі 100 мкг/мл показала імуностимулюючий ефект. Вона підвищувала утворення кількості Т-лімфоцитів CD69+ і макрофагів із людських гранулоцитів. У дослідженнях in vivo екстракт кореня солодки запобігав підвищенню кількості імунних комплексів, що спостерігаються при аутоімунних захворюваннях, наприклад при системному червоному вовчаку.

Солодка традиційно застосовувалася як відхаркувальний засіб при лікуванні застуди, кашлю і бронхіту. За цими показаннями препарати кореня широко використовуються в європейській клінічній практиці й нині. Європейське агентство лікарських засобів на основі всебічного аналізу схвалило корінь солодки як ефективний і безпечний засіб.

Лікарські засоби на основі солодки представлені й на фармацевтичному ринку України. Серед них необхідним в арсеналі педіатра і сімейного лікаря є препарат Солодки кореня сироп (ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»). У 5 мл сиропу міститься 250 мг солодки кореня екстракту сухого (Glycyrrhizaе extractum siccum) ((4,0-5,0) : 1) (екстрагент вода) (у перерахуванні на 8,0% вміст 18β-гліциризинової кислоти).

Препарат призначають у складі комплексної терапії інфекційно-запальних захворювань дихальних шляхів, які супроводжуються кашлем та утрудненим відходженням мокротиння (хронічні та гострі бронхіти, бронхопневмонія, бронхоектатична хвороба).

Сироп кореня солодки призначають внутрішньо після вживання їжі 3-4 рази на добу. Дозування препарату залежно від віку наведено в таблиці. Необхідно інформувати батьків, що перед застосуванням препарат не потрібно розводити, проте після прийому дитина має запити його достатньою кількістю рідини (чаю або теплої води).

Таблиця. Дози препарату Солодки кореня сироп залежно від віку

Вік

Доза за один прийом

від 1 до 3 років

2,5 мл

від 4 до 6 років

2,5-5 мл

від 7 до 9 років

5-7,5 мл

від 10 до 12 років

7,5-10 мл

від 12 років і дорослим

15 мл

 

«Педіатричні» переваги цього препарату є такими:

  • найоптимальніша для дітей лікарська форма – сироп;
  • дозволений для застосування у дуже маленьких дітей (віком від одного року);
  • приємний смак, що дає змогу не перетворювати лікування на тяжкий для дитини процес;
  • відсутність спирту, наявність якого навіть у малих кількостях може чинити несприятливі ефекти на організм дитини;
  • наявність в упаковці дозувальної ложки, що спрощує батькам відмірювання кількості препарату.

Слід наголосити, що віднедавна препарат випускається не тільки у флаконах по 100 мл, а й у новій лікарській формі – 200 мл у флаконі. Це дає змогу лікарю під час призначення лікування раціонально вибрати флакон з потрібним об’ємом препарату залежно від тривалості курсу лікування і віку. Флакон із 200 мл сиропу буде фармакоекономічно вигідним при довших курсах терапії та у більш старших дітей.

Призначаючи препарат, лікар обов’язково має надати батькам таку інформацію:

  • вкрай необхідно завершити повний курс призначеного лікування і самовільно не припиняти його! Деяке поліпшення стану дитини ще не є ознакою повного виведення мокротиння із бронхів;
  • залишки мокротиння у бронхах можуть спровокувати рецидив захворювання або ускладнення. Це відбувається внаслідок того, що застій мокротиння погіршує прохідність дихальних шляхів і утруднює дихання, створює сприятливе середовище для розмноження патогенних бактерій і подальшої інтоксикації організму;
  • використання відхаркувальних засобів рослинного походження при застуді, бронхітах тощо є безпечним і зазвичай не супроводжується виникненням небажаних ефектів.

Огляд підготовлено за матеріалами:

1. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Солодки кореня сироп.

2. Assessment report on Glycyrrhiza glabra L. and/or Glycyrrhiza inflata Bat. and/or Glycyrrhiza uralensis Fisch., radix // European Medicines Agency. Committee on Herbal Medicinal Products (HMPC). – 12 March 2013.

3. Damle M. Glycyrrhiza glabra (Liquorice) – a potent medicinal herb // International Journal of Herbal Medicine 2014; 2(2): 132-136.

Поділитися з друзями:

Партнери

Логотип