Профілактика колік і зригування у новонароджених, ефективність дитячої суміші на козиному молоці

Відрижки, або регургітація, дитячі коліки і функціональні запори в дитячому віці – найпоширеніші функціональні порушення (ФП) шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вони часто спричинюють занепокоєння в батьків і значні економічні витрати для сім’ї та державної системи охорони здоров’я. Батьки нерідко отримують від медичного персоналу суперечливі рекомендації про те, як лікувати ФП ШКТ і пов’язані з ними симптоми, а в деяких випадках використовують терапевтичні засоби, ефективність яких не має доказової бази або взагалі сумнівна через безліч побічних реакцій.

Усе більше фахівців визнають, що профілактика і лікування найпоширеніших ФП ШКТ, особливо дитячих кольок і зригування, у першу чергу починаються з просвітницької діяльності серед батьків і мають бути спрямовані на забезпечення психологічної підтримки сім’ї, надання консультативної допомоги в питаннях харчування. Остання має охоплювати поради щодо обсягу, частоти, методів годування, а в складніших випадках, за наявності симптомів, що не зникають, – рекомендації з індивідуального вибору суміші для годування. Обмеження у виборі безрецептурних лікарських засобів і своєчасна заміна однієї суміші іншою можуть значно поліпшити стан немовляти і заспокоїти батьків.

Коліки: причини і вирішення проблеми

вгору

Дитячі коліки можна визначити як періоди невтішного, незрозумілого і безперервного плачу у зовні здорового немовляти, який зі зрозумілих причин провокує нервове виснаження, розчарування і стурбованість у батьків, які прагнуть його втішити [16]. Додаткові характеристики поведінки дитини, у тому числі стиснення кулачків і притиснення ніжок до живота, наводять на думку, що проблема пов’язана саме з дискомфортом у животі.

Традиційне визначення поняття кольок, засноване на «правилі трьох» – плач здорового немовляти, який триває більше 3 год на день більше 3 днів на тиждень протягом щонайменше 3 тиж, – втрачає свою актуальність [35]. Нове визначення характеризує дитячу коліку як клінічний стан занепокоєння і плачу протягом, як мінімум, 1 тиж у здорового немовляти [12]. Римські діагностичні критерії III дитячої коліки наводять такі ознаки у немовлят від народ­жен­ня до 4 міс, як напади дратівливості, занепокоєння або плачу, які починаються і припиняються без очевидної причини; епізоди тривалістю від 3 год на день, що відбуваються не менше 3 днів на тиждень протягом не менше 3 тиж; при цьому дитина не відстає в розвитку [22]. Коліка – це радше симптом, ніж стан або діагноз як такий.

Етіологія дитячої коліки до кінця не відома і, ймовірно, має багатофакторний характер. Пропонована етіологія охоплює шлунково-кишкові, гормональні, психологічні та психосоціальні чинники.

Шлунково-кишкові чинники

Висунуте припущення про те, що деякі розлади ШКТ спричинюють коліки, засноване на фактах притиснення немовлятами ніжок і рясного газовиділення під час нападів плачу. Серед безлічі причин такої поведінки, хоча і спірних, слід зазначити алергени з раціону годуючої матері, непереносимість лактози, неправильну техніку вигодовування і порушення складу мікробної флори кишківника [10].

Гормональні чинники

Було висловлено припущення, що однією з причин коліки немовлят є підвищений рівень серотоніну. Серотонін, що виробляється в кишківнику, впливає на настрій і соціальну поведінку [37]. За даними одного з досліджень, у немовлят з коліками в сечі був виявлений вищий у порівнянні з немовлятами контрольної групи рівень 5-гідрокси-3-індолоцтової кислоти (5-OH IAA), метаболіту серотоніну [15].

Чинники розвитку нервової системи

Як одна з етіологій також були запропоновані чинники розвитку нервової системи.

Психосоціальні чинники

Відсутність батьківської любові і турботи по відношенню до малюка, підвищена тривожність батьків, куріння і пізній вік матері також входять до переліку потенційних причин кольок [10]. Материнська і батьківська депресії, за результатами деяких досліджень, теж пов’язані з коліками [28, 31].

На даний час використовують безліч методик, точкою прикладання яких є психосоматика (кольоротерапія, рефлексотерапія у годуючих жінок). Також апробовані різні техніки годування дитини: зі зміною положення малюка, створенням йому комфортних умов, у тому числі контакт зі шкірою матері. Ці методи до кінця не вивчені, але в окремих випадках цілком раціональні і корисні. Крім того, терапія завжди має бути індивідуальною, оскільки кожна сім’я по-своєму підходить до проблеми плачу. У цьому контексті перед лікарем постає непросте завдання.

Є думка, що для дитини перших місяців життя правильніше замінити слова «лікування» і «терапія» кишкових кольок на термін «симптоматична корекція» цього стану.

Дієтична корекція

вгору

Розглядаючи підходи до дієтичної корекції кольок, слід звернути увагу на суперечливі дані про взаємозв’язок між симптомами дитячої коліки і білком коров’ячого молока, що виділяється з грудним молоком. У систематичному огляді, опублікованому в 2012 р., повідомляється, що виключення білків коров’ячого молока з раціону матері є досить поширеною стратегією корекції дитячих кольок [13]. Однак ефективність такої терапії не була підтверджена рандомізованими контрольованими дослід­жен­нями (РКД), і виключення коров’ячого молока з раціону матері не впливало на тривалість постійного плачу в дітей, що перебувають на грудному вигодовуванні [8].

Для грудних дітей з коліками на змішаному або штучному вигодовуванні використання частково гідролізованих, високогідролізованих або повністю гідролізованих сумішей було предметом безлічі досліджень [2, 19]. Використання сумішей на основі сої також вивчали в декількох дослід­жен­нях. Результати показали зменшення тривалості плачу після введення суміші на основі соєвого молока в немовлят з коліками [5]. Однак ці результати не дають відповіді на питання, що стало причиною поліпшення якості життя малюка – використання соєвого молока або безбілкова дієта з повним виключенням з раціону коров’ячого молока.

Важливо відзначити, що Комітет з харчування Європейського товариства педіатричної гастроентерології, гепатології та харчування (ESPGHAN) не рекомендує використання формул на основі соєвого білка для терапії дитячої коліки [1]. Наявні на основі 15 клінічних досліджень дані не показали відмінностей між гідролізованими і стандартними сумішами для немовлят при дитячих коліках [9]. Це стало аргументацією відмови від використання формул на основі гідролізованого білка для профілактики колік, оскільки такі суміші мають ще і неприємний смак, тим самим провокуючи в дитини дискомфорт під час прийому їжі.

Альтернативним джерелом білка для дитячої суміші є козине молоко [36]. Як коров’яче, так і козине молоко містить у своєму складі потенційно алергенні білки, але відомості про алергію на козине молоко зустрічаються в науковій літературі значно рідше, ніж на коров’яче (<0,7% випадків на козине молоко проти 28,4% – на коров’яче) [17]. Тому дитячі суміші на основі білків козиного молока не рекомендуються для лікування дітей з гострими симптомами алергії на білки коров’ячого молока. Водночас для профілактики алергії і, як наслідок, кишкової коліки суміші на козиному молоці є прекрасною альтернативою.

Порушення складу мікробіоти кишківника можуть бути причиною кольок через їх вплив на перистальтику кишечника, яка може впливати на інтенсивність газоутворення і, отже, посилювати плач дитини. Існують дані про те, що в немовлят з коліками мають місце зниження різноманітності мікробіоти, а також помірне зменшення кількості біфідобактерій і лактобактерій в порівнянні з контрольною групою [7].

Застосування пребіотиків і пробіотиків може бути ефективним методом дієтичної корекції кольок, оскільки доведена їх безпечність, переносимість [34] і здатність покращувати шлунково-кишкові симптоми [14]. Клінічна ефективність пробіотиків Bifidobacterium animalis subsp. lactis була доведена в рандомізованому подвійному сліпому контрольованому дослід­жен­ні, де частка немовлят, у яких відзначали зниження середньої тривалості плачу на ≥50%, була вище в групі, що одержувала B. lactis, починаючи з кінця 2-го тижня [24].

Пребіотики – це «субстрат, який вибірково використовується мікроорганізмами-хазяями, приносячи користь для здоров’я», тому розвиток здорової мікробіоти не можливий без цього компонента. Пребіотики нині визнані перспективним засобом як для профілактики, так і для лікування численних патологічних станів у дитячому віці. Вони також рекомендовані для зміцнення здоров’я дітей різного віку [20]. Клінічне дослід­жен­ня довело, що використання дитячої суміші з комбінацією пробіотиків і пребіотиків зменшує тривалість плачу і частоту виникнення кольок [33]. Таким чином, для профілактики кольок слід віддавати перевагу сумішам з пребіотиками і пробіо­тиками [4].

Як варіант, обираючи замінник грудного молока, можна розглядати суміш на основі козиного молока «МAMAKO Premium». Вона відповідає всім сучасним вимогам і містить пребіотики галакто­олігосахариди, 0,32 г/100 мл, і пробіотики B. lactis. Поєднання приємного смаку козиного молока, що характеризується низькоалергенним потенціалом, з комплексом синбіотиків дає змогу забезпечити високоякісне та безпечне харчування при коліках і інших ФП ШКТ.

Догляд за малюком із дитячими коліками може бути досить складним завданням, що потребує від батьків терпіння і певних навичок. У більшості посібників рекомендовано починати із заходів, покликаних допомогти батькам впоратися із сильним плачем дитини [3]. Батьків можна запевнити в тому, що пік плачу досягається приблизно через 4-6 тиж після народ­жен­ня, а потім, до 12 тиж, поступово зменшується [29]. Якщо в дитини немає симптомів алергії на білок коров’ячого молока або насторожуючих ознак патологічних станів, слід оцінити техніку годування, за необхідності – підібрати адекватне харчування і заспокоїти батьків.

Зригування: причини і вирішення проблеми

вгору

Зригування, регургітація або гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) – поширений стан у немовлят віком до 12 міс [6]. ГЕР – це природний рух шлункового вмісту з шлунка в стравохід або рот. У деяких немовлят зригування може виникати після годування з частотою більше 6 разів протягом доби [6, 23].

Загальновідомо, що ГЕР часто виникає в перші кілька місяців життя немовляти і минає самостійно [6]. Протягом перших 3 міс життя рефлюкс діагностують у 80% дітей, і лише в 5% він відзначається у віці 1 року. Якщо в немовляти відсутні явні симптоми рефлюксу і патологічні зригування, то воно добре росте і розвивається, додає у вазі відповідно до віку [21]. Водночас має місце негативна тенденція до поширення цього стану в ранньому дитячому віці, а також збільшення частоти встановлення діагнозу ГЕР.

Неускладнений ГЕР з часом проходить самостійно. Є три можливих пояснення того, чому «час лікує»:

• поступове зниження тривалості перебування немовляти в лежачому положенні;
• зменшення частоти годувань дитини при введенні прикорму, використання в раціоні страв з щільнішою консистенцією;
• анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку і їх динаміка до віку 1 року.

Таким чином, особливості періоду раннього розвитку дитини дійсно можуть провокувати зригування. У всіх немовлят пікова тимчасова гіперкислотність шлунка розвивається приблизно в 3-тижневому віці. Є думка, що причина цього процесу полягає в дисбалансі між неонатальним рівнем гастрину і кислотністю шлункового соку. Протягом перших тижнів життя дитини вироблення гастрину і шлункова секреція не скоординовані, і обидві підвищені [26]. З дозріванням зворотного зв’язку секреція кислоти починає контролюватися, і кислотність шлункового соку падає. Але протягом періоду підвищеної кислотності сфінктер воротаря (pylorus) починає частіше скорочуватися і тимчасово стає гіпертрофованим. Затримка або повільне просування вмісту зі шлунка – передбачуваний результат патофізіологічних процесів при цьому стані [25].

Слід мати на увазі, що якщо з ГЕР пов’язані такі симптоми, як недостатня прибавка у вазі, дратівливість, а також респіраторні ускладнення у вигляді кашлю, необхідно виключити гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), що потребує подальшого втручання і роботи багатопрофільної команди медичних фахівців [6, 18].

Лише дуже невелика частина дітей з ГЕР потребує лікування. Зазвичай терапія полягає в заміні молочної суміші, зміні положення під час годування, регулюванні частоти годування, і лише в 1-2% випадків потрібне застосування препаратів для придушення шлункової секреції.

Використання цільного козиного молока як основи в дитячих сумішах дає змогу максимально збільшити рівень молочного жиру, коротко- і средньоланцюгових жирних кислот і мембран жирових глобул молока (MFGM). Ці компоненти на основі цільного козиного молока не лише збагачують склад і мікроструктуру дитячої суміші, а й, як було показано в дослід­жен­нях, покращують процеси травлення у дитини, її когнітивний розвиток і імунний статус [11, 30].

Суміші «МАМАКО Premium» адаптовані за білковим складом, щоб імітувати співвідношення сироваткових і казеїнових білків грудного молока. Так, з метою забезпечити співвідношення 60% : 40% за 1-ю формулою до їх складу додають, окрім цільного козиного молока, демінералізовану сироватку.

Варто відзначити, що, на відміну від інших су­часних сумішей, які містять лише рослинні жири, «МАМАКО Premium» містить молочний жир козиного молока. Це дає змогу не лише підвищити цінність жирних кислот у суміші за рахунок оптимізації їх складу, а й використовувати природні якості жирових глобул цільного козиного молока, подібних за розміром і складом до глобул молоч­ного жиру грудного молока. В результаті мікроструктура білкових і жирових частинок суміші «МАМАКО Premium» на козиному молоці легко засвоюється травною системою малюка і допомагає налагоджувати її функціонування.

Список літератури

1. Agostoni C, Axelsson I, Goulet O, et al. Soy protein infant formulae and follow-on formulae: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2006;42(4):352-361.

2. Arikan D, Alp H, Gozum S, et al. Effectiveness of massage, sucrose solution, herbal tea or hydrolysed formula in the treatment of infantile colic. J Clin Nurs. 2008;17(13):1754-1761.

3. Benninga MA, Faure C, Hyman PE, et al. Childhood Functional Gastrointestinal Disorders: Neonate/Toddler. Gastroenterology. 2016;15:1443-1455.

4. Berezovskaya Y, Varakina-Mitrail K, Nechaeva V, Kholodova I. Biotic nutritional components in baby formula: possible solution for infantile colic management. Functional Foods in Health and Disease. 2020;10(9):368-380.

5. Berseth CL, Johnston WH, Stolz SI, et al. Clinical response to 2 commonly used switch formulas occurs within 1 day. Clin Pediatr (Phila). 2009;48(1):58-65.

6. Czinn SJ, Blanchard S. Gastroesophageal reflux disease in neonates and infants: when and how to treat. Paediatr Drugs. 2013;15(1):19-27.

7. de Weerth C, Fuentes S, Puylaert P, de Vos WM. Intestinal microbiota of infants with colic: development and specific signatures. Pediatrics. 2013;131(2):e550-558.

8. Evans RW, Allardyce RA, Fergusson DM, Taylor B. Maternal Diet and Infantile Colic in Breast-Fed Infants. The Lancet. 1981;317(8234):1340-1342.

9. Gordon M, Biagioli E, Sorrenti M, et al. Dietary modifications for infantile colic. Cochrane Database Syst Rev. 2018;10:CD011029.

10. Hall B, Chesters J, Robinson A. Infantile colic: a systematic review of medical and conventional therapies. J Paediatr Child Health. 2012;48(2):128-137.

11. Hodgkinson AJ, Wallace OAM, Boggs I, et al. Gastric digestion of cow and goat milk: Impact of infant and young child in vitro digestion conditions. Food Chem. 2018;245:275-281.

12. Hyman PE, Milla PJ, Benninga MA, et al. Childhood functional gastrointestinal disorders: neonate/toddler. Gastroenterology. 2006;130(5):1519-1526.

13. Iacovou M, Ralston RA, Muir J, et al. Dietary management of infantile colic: a systematic review. Matern Child Health J. 2012;16(6):1319-1331.

14. Indrio F, Di Mauro A, Riezzo G, et al. Prophylactic use of a probiotic in the prevention of colic, regurgitation, and functional constipation: a randomized clinical trial. JAMA Pediatr. 2014;168(3):228-233.

15. Kurtoglu S, Uzüm K, Hallac IK, Coskum A. 5-Hydroxy-3-indole acetic acid levels in infantile colic: is serotoninergic tonus responsible for this problem? Acta Paediatr. 1997;86(7):764-765.

16. Landgren K, Hallstrom I. Parents’ experience of living with a baby with infantile colic – a phenomenological hermeneutic study. Scand J Caring Sci. 2011;25(2):317-324.

17. Lee S. IgE-mediated food allergies in children: prevalence, triggers, and management. Korean J Pediatr. 2017;60(4):99-105.

18. Lopez RN, Lemberg DA. Gastrooesophageal reflux disease in infancy: a review based on international guidelines. Medical Journal of Australia. 2019; 12(1):40-44.

19. Lucassen PL, Assendelft WJ, Gubbels JW, et al. Infantile colic: crying time reduction with a whey hydrolysate: A double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Pediatrics. 2000;106(6):1349-1354.

20. Miqdady M, Al Mistarihi J, Azaz A, Rawat D. Prebiotics in the Infant Microbiome: The Past, Present, and Future. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 2020;23(1):1-14.

21. Mitchell A, Lamb K, Sanders R. Gastro-oesophageal reflux in the neonate: Clinical complexities and impact on midwifery practice. British Journal of Midwifery. 2015;23(5):323-328.

22. Mostafa R. Rome III: The functional gastrointestinal disorders, third edition, 2006. World Journal of Gastroenterology: WJG. 2008;14(13):2124-2125.

23. National Institute for Health and Care Excellence: Clinical Guidelines. In Gastro-Oesophageal Reflux Disease: Recognition, Diagnosis and Management in Children and Young People. London: 2015; NICE.

24. Nocerino R, De Filippis F, Cecere G, et al. The therapeutic efficacy of Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12((R)) in infant colic: A randomised, double blind, placebo-controlled trial. Aliment Pharmacol Ther. 2020;51(1):110-120.

25. Rogers IM. New insights on the pathogenesis of pyloric stenosis of infancy. A review with emphasis on the hyperacidity theory. Open Journal of Pediatrics. 2012;02(02):97-105.

26. Rogers IM. Pyloric stenosis of infancy and primary hyperacidity – the missing link. Acta Paediatr. 2014;103(12):e558-560.

27. Rosen R, Vandenplas Y, Singendonk M, et al. Pediatric Gastroesophageal Reflux Clinical Practice Guidelines: Joint Recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;66(3):516-554.

28. Søndergaard C, Olsen J, Friis-Haschè E, et al. Psychosocial distress during pregnancy and the risk of infantile colic: a follow-up study. Acta Paediatr. 2003;92(7):811-816.

29. Steutel NF, Zeevenhooven J, Scarpato E, et al. Prevalence of Functional Gastrointestinal Disorders in European Infants and Toddlers. J Pediatr. 2020;221:107-114.

30. Tzodikova O, Berezovskaya Y, Varakina-Mitrail K. The Positive Effect of Goat Milk in Combination with Lutein, Macro- and Micronutrients on Infant Brain Development. Pediatrics. Eastern Europe. 2020;8(4):589-603.

31. van den Berg MP, van der Ende J, Crijnen AA, et al. Paternal depressive symptoms during pregnancy are related to excessive infant crying. Pediatrics. 2009;124(1):e96-103.

32. Vandenplas Y, Benninga M, Broekaert I, et al. Functional gastro-intestinal disorder algorithms focus on early recognition, parental reassurance and nutritional strategies. Acta Paediatr. 2016;105(3):244-252.

33. Vandenplas Y, Ludwig T, Bouritius H, et al. Randomised controlled trial demonstrates that fermented infant formula with short-chain galacto-oligosaccharides and long-chain fructo-oligosaccharides reduces the incidence of infantile colic. Acta Paediatr. 2017;106(7):1150-1158.

34. Weizman Z, Alsheikh A. Safety and tolerance of a probiotic formula in early infancy comparing two probiotic agents: a pilot study. J Am Coll Nutr. 2006;25(5):415-419.

35. Wessel MA, Cobb JC, Jackson EB, et al. Paroxysmal fussing in infancy, sometimes called colic. Pediatrics. 1954;14(5):421-435.

36. Winter GF. Alternatives to breastfeeding: The use of goats’ milk in infant formula. British Journal of Midwifery. 2016;24(9):624-628.

37. Young SN, Leyton M. The role of serotonin in human mood and social interaction. Insight from altered tryptophan levels. Pharmacol Biochem Behav. 2002;71(4):857-865.

Профилактика колик и срыгивания у новорожденных, эффективность детской смеси на козьем молоке (обзор международных рекомендаций по нутритивной поддержке)

Ю.В. Березовская, MAMAKO USA, LLC, Чикаго, Иллинойс, США,

А.А. Цодикова, Харьковская медицинская академия последипломного образования

Резюме

Детские колики и срыгивания являются одной из наиболее частых проблем у детей грудного возраста, поэтому ей уделяется особое внимание как со стороны родителей, так и со стороны специалистов. Этиология и патогенез детской колики остаются до конца не изученными, что, видимо, объясняется их многофакторным характером. Предлагаемая этиология включает желудочно-кишечные, гормональные, психологические и психосоциальные факторы. Несмотря на частоту детских колик, до сих пор не существует единой стратегии по их профилактике и терапии. Подбор диеты матери и ребенку остается наиболее эффективным и безопасным подходом к профилактике колик и срыгивания у новорожденных. Так, при необходимости искусственного вскармливания использование детских смесей на козьем молоке, обогащенных пребиотиками и пробиотиками, может помочь в профилактике аллергических реакций на белки коровьего молока, а также в формировании здоровой микробиоты кишечника и, как следствие, привести к снижению частоты функциональных нарушений желудочно-кишечного тракта.

Ключевые слова: детская колика, отрыжки, регургитация, микробиота, детские смеси, козье молоко.

Prevention of colic and vomiting in newborns, the effectiveness of infant formula in goat’s milk (review of international recommendations on nutritional support)

Yu.V. Berezovskaya, MAMAKO USA, LLC, Chicago, Illinois, USA,

O.A. Tsodikova, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education

Abstract

Colic and vomiting are one of the most common problems in infants, so it is given special attention by both parents and professionals. The etiology and pathogenesis of childhood colic remain unexplored, which is probably due to their multifactorial nature. The proposed etiology includes gastrointestinal, hormonal, psychological and psychosocial factors. Despite the frequency of colic in children, there is still no single strategy for their prevention and treatment. The selection of the diet of mother and child remains the most effective and safe approach to the prevention of colic and vomiting in infants. Thus, if you need artificial feeding, the use of infant formula in goat’s milk, enriched with prebiotics and probiotics, can help prevent allergic reactions to cow’s milk proteins, as well as in the formation of a healthy intestinal microbiota and, consequently, reduce the incidence of gastric dysfunction intestinal tract.

Key words: infantile colic, belching, regurgitation, microbiota, infant formula, goat’s milk.