Повідомлення батьків про свої враження від вакцинації

1. Вступ

За підрахунками, щороку у всьому світі Bordetella pertussis спричиняє до 16 млн випадків кашлюку, приблизно 195 тис. смертей дітей [1]. У Чилі інфекція B. pertussis має ендемічний характер з регулярним виникненням епідемічних спалахів. У 2011 р. було повідомлено про 2 581 випадок, 50% з них – у дітей до одного року. Серед 1 295 випадків, про які повідомлялося в дітей того року, 79% не завершили первинну серію вакцинації проти кашлюку [2]. У 2018 р. найвищий рівень захворюваності спостерігався серед чилійських дітей молодше 6 міс, кількість випадків після першого року життя була значною нижчою [3]. Ці дані узгоджуються з останніми повідомленнями про те, що під час епідемічних спалахів кашлюку найвищу частоту і тяжкість захворювання спостерігають у немовлят, які занадто малі, щоб пройти первинну серію вакцинації [4].

Ефективні вакцини проти кашлюку стали доступними в 1930-х роках у вигляді цільноклітинного компоненту (wP) у поєднанні з дифтерійним і правцевим анатоксинами (DTwP). Масштабна вакцинація DTwP у всьому світі зменшила рівень захворюваності (на 100 тис. населення) з 157 у довакцинальну епоху до менш ніж 1 в 1970-х роках [5]. Стурбованість щодо високої реактогенності wP зумовила розробку менш реактогенної ацелюлярної вакцини проти кашлюку (aP) [5].

Клінічні дослід­жен­ня у 1990-ті роки продемонстрували, що комбінована вакцина DTaP була менш реактогенною, ніж DTwP [4]. Паралельно з тим, як календар вакцинації немовлят ставав дедалі складнішим, були розроблені комплексні вакцини для поєднання вакцин DTaP з вакцинами проти гепатиту B (HB), Haemophilus influenzae типу b (Hib) та інактивованою поліовірусною вакциною (IPV) в одній ін’єкції – ключовий елемент ерадикації поліомієліту.

У 2018 р. в Чилі до національної розши­реної програми імунізації (Expanded Program on Immuni­zation, EPI) було введено рідку гексавалентну комбіновану дитячу вакцину без тіомерсалу, що містить DTaP, IPV, рекомбінантний поверхневий антиген HB і полісахарид Hib, кон’югований з правцевим анатоксином (Гексаксим) [6, 7]. Гексавалентну вакцину, згідно з програмою, мали вводити у віці 2 і 4 міс. Пентавалентна вакцина, що містить DTwP, HB і кон’югований Hib, разом із пероральною вакциною проти поліомієліту (OPV) залишилася в національній програмі для дітей віком 6 і 18 міс. Між груднем 2018 і лютим 2019 р. офіційний графік вакцинації було оновлено з введенням гексавалентної вакцини для дітей 6 і 18 міс. Ця зміна графіка імунізації дала можливість оцінити прийнятність, задоволеність, знання про імунізацію та вплив вакцинації на повсякденне життя батьків.

Прийнятність вакцини і задоволеність нею є важливими факторами, що впливають на охоплення населення вакцинацією. Нещодавно було проведено систематичний огляд глобальних заходів для зменшення сумнівів щодо вакцинації, які охоплювали покращення прийнятності вакцинації і задоволеності нею [8]. Більшість досліджень були проведені в Америці і переважно зосереджувалися на вакцинації проти грипу, вірусу папіломи людини та інфекцій дитячого віку, демонструючи, що ефективні методи втручання були багатокомпонентними та орієнтованими на підвищення обізнаності щодо вакцин та усвідомлення необхідності вакцинації [8].

Підтримка та позитивні меседжі від родичів, медичних працівників та засобів масової інформації були визначені головними факторами, що впливають на прийнятність вакцинації [8]. Кілька публікацій з усього світу повідомляли про зв’язок між прийнятністю вакцини та знаннями, світоглядом, переконаннями батьків та їх поведінкою [9–13]. Ми знайшли дослід­жен­ня, проведене в Гватемалі [14], яке виявило, що відсутність доступу до адекватних джерел інформації та медичної допомоги є важливим чинником, що призводить до зниження рівнів охоплення вакцинацією. Однак на сьогодні немає даних щодо прийнятності вакцинації, задоволеності батьків, їх знань про вакцинацію і впливу на повсякденне життя, а також їхньої ролі в недотриманні графіка вакцинації на американському континенті, особливо в Чилі.

Також існує недостатньо досліджень, що грунтуються на рекомендаціях з проведення досліджень і принципах найкращої практики, у яких про результати повідомляють батьки [15]. У педіатричній літературі є схожі дослід­жен­ня, які проводили, щоб зрозуміти унікальний досвід батьків як вихователів і довірених респондентів дитини. Однак більшість звітів повідомляють про такі дослід­жен­ня для хронічних захворювань, і існує лише невелика кількість зазначених досліджень, переважно поведінкового характеру, щодо профілактичних заходів [16–18]. Наскільки нам відомо, на сьогодні немає звітів про повідомлення батьків щодо імунізації немовлят.

Метою цього дослід­жен­ня було описати прий­нятність вакцинації і задоволеність нею батьків, їх знання про вакцинацію, а також її вплив на повсякденне життя після щеплення гексавалентною вакциною у віці 6 міс порівняно з групою, яка отримувала пентавалентну вакцину, що містила wP, плюс OPV.

2. Матеріали та методи

Це було обсерваційне проспективне відкрите когортне дослід­жен­ня, що включало дві порівнювані групи батьків вакцинованих немовлят.

2.1. Учасники

Учасниками були всі охочі батьки немовлят, які народились у термін (37–41 тиж) і були вакциновані у віці 2 і 4 міс відповідно до національного графіка вакцинації. Батьки немовлят, у яких були виявлені нейродегенеративні, хронічні або генетичні захворювання, а також ті, хто не хотів брати участь у дослід­жен­ні, були виключені. Було залучено учасників з шести закладів сімейної медицини (Centro de Salud Familiar [CESFAMs]) у двох районах Сантьяго, Чилі. Розмір вибірки становив 400 учасників у кожній досліджуваній групі.

2.2. Вакцини, що застосовували у дослідженні, і їх розподіл

Діти батьків, які відповідали на запитання опитувальників, отримали щеплення згідно з чилійським національним графіком вакцинації. Обидві групи отримали нещодавно внесену у графік гексавалентну вакцину, що містить аР, у 2- і 4-місячному віці. До групи 1 було віднесено батьків дітей, які отримали цільноклітинну пентавалентну вакцину плюс OPV у віці 6 міс на першій стадії зміни вакцини. Групу 2 становили батьки дітей, які отримали гексавалентну вакцину aP у віці 6 міс, і їх було залучено в дослід­жен­ня після того, як національний графік Чилі повністю перейшов на гексавалентну вакцину аР.

2.3. Процедура дослід­жен­ня

Дослідницька група надала батькам загальну інформацію про дослід­жен­ня, після відповідей на запитання батьків була отримана інформована згода. Дослідники надали вказівки щодо того, як заповнювати електронні опитувальники. Респонденти відповідали на запитання анкети в приватних місцях без сторонньої допомоги. Учасників просили заповнити Анкету 1 у день вакцинації (+ 0–2 дні), наступну Анкету 2 – через тиждень після вакцинації (± 2 дні) вдома. На заповнення кожної анкети було витрачено максимум 10 хв. На рисунку 1 наведено графік процедур дослід­жен­ня.

Рис. 1. Дизайн дослідження

2.4. Розробка опитувальників і пілотний проект

Перша група з 30 батьків була залучена до участі в дослід­жен­ні та запрошена взяти участь у пілотному проекті валідації опитувальників, який охоплював інтерв’ю, заповнення опитувальників та використання пристрою. Батьки погодились взяти участь в 1-годинному очному інтерв’ю безпосередньо після вакцинації і другому 1-годинному очному інтерв’ю вдома через 6–8 днів після щеплення.

Батьків запитували про процес, використання планшетів, зрозумілість інструкцій та їх чіткість, запитання і варіанти відповіді, а також мову, використану в опитувальнику. Батькам було запропоновано надати пропозиції щодо будь-якого з цих пунктів, якщо це буде необхідно. Інтерв’юер робив обширні нотатки для документування усіх зауважень, пропозицій та реакцій учасників. Щоб уникнути упередженості респондентів, батьки заповнювали анкети самостійно в приватній зоні в клініці або вдома. Персонал був готовий відповісти на будь-яке запитання за необхідності, але не міг допомагати батькам чи впливати на їхні відповіді.

Опитувальник 1 містив запитання щодо знань про вакцинацію та її переваги, задоволеність вакциною, процес вакцинації та реакції дитини під час вакцинації. Анкета 2 містила запитання про самопочуття дитини після щеплення, а також зміни в поведінці та вплив на повсякденне життя дітей, батьків або інших членів сім’ї. Початковий проект і остаточні анкети були розглянуті після пілотного дослід­жен­ня і схвалені інституційною наглядовою радою Servicios de Salud Metropolitano Norte, яка контролювала дослід­жен­ня (від 19 липня 2019 р.).

3. Результати

Після того як було зібрано 1 239 відповідей, відібрали 800 учасників, які відповідали критеріям включення і дали згоду на участь у дослід­жен­ні. Загальний аналіз був проведений серед 518 учасників, які відповідали критеріям відповідності протоколу (ATP; 222 – у групі 1; 296 – у групі 2). Причинами виключення з аналізу були: неможливість подальшого спостереження (n = 132; 16,5%), опитування завершено поза межами рекомендованих часових рамок (n = 82; 10,2%) або вакцинація дитини іншими додатковими вакцинами (n = 47; 5,9%). Діаграма CONSORT повністю ілюструє розподіл пацієнтів від моменту надання згоди до розподілу когорт і представлена на рисунку 2.

Рис. 2. Діаграма CONSORT, що ілюструє алокацію респондентів

3.1. Демографія

У таблиці 1 представлена демографічна інформація про учасників дослід­жен­ня. Дітей, яких було включено у дослід­жен­ня, розподілили порівну за статтю і кількістю близнюків у кожній досліджуваній групі. На вихідному рівні були значні (р = 0,01) відмінності розподілу дітей за віком (на момент вакцинації у групі 1 були старші діти, у групі 2 – молодші). З огляду на гнучкий графік вакцинації в Чилі, ці відмінності виявилися під час візиту в 6 міс.

Таблиця 1. Демографічні дані учасників дослідження

Значно (р = 0,02) більша частка матерів відповіла на запитання анкети 1 під час візиту в 6 міс у групі 1 (97%) порівняно з групою 2 (92%). Батьки, що брали участь у дослід­жен­ні, не відрізнялися за віком, рівнем освіти, зайнятістю чи національністю. Домогосподарства учасників груп дослід­жен­ня не відрізнялися щодо міського розташування, середньої кількості людей і дітей у домогосподарстві або осіб, які зробили запис для проведення імунізації.

Освіта та національна приналежність залежали від географічного розташування сімейного оздоровчого центру (не показано в таблиці 1). У клініці Коліни було більше батьків, які навчались в університеті (n = 149; 26%; р < 0,001) й мали чилійське громадянство (n = 452; 80%; р < 0,001). Нарешті, більшість немовлят (86%) були вакциновані відповідно до графіка вакцинації і протягом одного місяця після передбачуваного віку вакцинації.

3.2. Повідомлення батьків про знання і уявлення щодо вакцинації

У таблиці 2 представлені загальні оцінки батьків щодо знань і уявлень про вакцинацію. Загалом статистично значущих відмінностей знань про вакцинацію в цьому дослід­жен­ні виявлено не було. Більше 90% батьків в обох дослід­жен­нях погодились з тим, що вакцини орієнтовані на хвороби, які можуть загрожувати життю, і забезпечують захист від цих хвороб. У 1-й групі дослід­жен­ня 30% батьків вважали, що вакцини можуть спричинити хворобу в дітей, тоді як у групі 2 так вважали 26% (р = 0,29). Незалежно від групи дослід­жен­ня майже дві третини батьків вважають, що вони можуть втратити пільги у своїй місцевій клініці, якщо не вакцинують своїх дітей.

Таблиця 2. Відповіді батьків щодо знань і уявлень про вакцинацію

3.3. Задоволеність вакцинацією і прийнятність

У таблиці 3 представлений досвід вакцинації батьків протягом попередніх 5 років. Більше третини батьків обох досліджуваних груп мали попередній досвід вакцинації інших дітей за останні п’ять років (38% у групі 1 проти 37% у групі 2; р = 0,91). Більш ніж 85% батьків у кожній групі були або задоволені, або дуже задоволені попереднім досвідом вакцинації (88% у групі 1 проти 87% у групі 2; р = 0,97). Хоча різниця не була статистично значущою, більше батьків у групі 2 заявили, що вони вакцинують свою дитину, щоб захистити її (91% проти 86%) або інших (55% проти 52%) від хвороб, щоб виконувати рекомендації постачальників медичних послуг (89% проти 88%) або системи охорони здоров’я (65% проти 60%) або тому, що їхні інші діти були вакциновані (39% проти 37%).

Таблиця 3. Досвід вакцинації протягом останніх 5 років

У таблиці 4 представлені результати опитувальника щодо задоволеності батьків і сприйняття процесу вакцинації, а також їх наміру зробити вакцинацію найближчим часом. Значно більше батьків у досліджуваній групі 2 були задоволені або дуже задоволені досвідом вакцинації (97% проти 93%; р = 0,03), планували повернутися для введення наступної дози (94% проти 85%; р = 0,002) і погодилися з сімома причинами привести свою дитину для отримання наступної дози, хоча лише дві з них були статистично значущими: дотримуватись рекомендацій медичних працівників і тому, що вони були впевнені, що вакцинація не вплине на повсякденне життя (р = 0,001 і 0,008 відповідно). Більше батьків у групі 2 вважали процедуру вакцинації надзвичайно простою (47% проти 37%; р = 0,07), і значно більше батьків у групі 2 вважали, що вона зовсім не супроводжується стресом (37% проти 23%; р = 0,01) і надзвичайно швидка (62% проти 51%; р = 0,02).

Таблиця 4. Задоволеність вакцинацією і сприйняття процесу вакцинації, а також намір вакцинувати дітей у майбутньому

Після вакцинації оцінювали зміни повсякденного життя батьків, щепленої дитини та інших дітей (табл. 5). Порівняно з групою 1 значно більша кількість батьків у групі 2 не повідомила про зміни апетиту, сну, настрою, дозвілля, режиму дня та присутності на роботі. Хоча частка батьків, які не повідомляли про зниження енергії і загальні фінансові витрати, була вищою в групі 2; ці відмінності не були статистично значущими (р = 0,10 і 0,41, відповідно). Значно менше батьків у групі 2 зазначили, що після вакцинації в дитини порушувався загальний стан, сон, свідомість та настрій. Не було відмінностей у частці дітей, яким довелося знову відвідувати лікаря у зв’язку з погіршенням самопочуття (2% у кожній групі; р > 0,99). Ми також визначили, як вакцинація вплинула на інших дітей у домогосподарстві. Порівняно з групою 1, значно більше батьків у групі 2 повідомляли про відсутність порушень сну інших дітей (99% проти 94%; р = 0,001).

Таблиця 5. Вплив вакцинації на повсякденне життя

Багатовимірні моделі, що використовувались для врахування соціодемографічних відмінностей для оцінки сили асоціації (ВР) різних пунктів опитування, виявили статистично значущу різницю (­табл. 6). Порівняно з групою 1 (wP пентавалентна + OPV), батьки в групі 2 (гексавалентна аР) були вдвічі частіше задоволені тим, що їх діти були вакциновані (ВР 2,82; 95% ДI 1,22–7,07; р = 0,02), повідомили, що повернуться для отримання наступної дози вакцини (ВР 2,62; 95% ДI 1,45–4,84; p = 0,002), щоб виконати рекомендації медичних працівників щодо вакцинації (ВР 2,24; 95% ДІ 1,57–3,21; р < 0,001), та були впевненими, що вакцина не вплине на повсякденне життя (ВР 1,89; 95% ДI 1,32–2,71; р = 0,001).

Таблиця 6. Статистично значущі асоціації, виявлені у мультиваріабельних моделях

4. Обговорення

У цьому великому проспективному дослід­жен­ні оцінювали результати, про які повідомляли батьки, щодо знань, прийнятності вакцинації та задоволеності немовлят нещодавно запровадженою ацелюлярною гексавалентною вакциною (Hexaxim) у Сантьяго, Чилі, та порівнювали результати з комбінацією пентавалентної wP і пероральної вакцини проти поліомієліту. Незалежно від введеної вакцини ми виявили, що батьки мали схожі знання і уявлення щодо вакцинації. Загалом, після оцінки демографічних відмінностей і інших спотворювальних факторів, результати показали, що батьки немовлят, вакцинованих гексавалентною вакциною aP, повідомили про менший вплив на щоденне життя, і більше з них мали намір повернутися для проведення подальшої вакцинації, аніж ті, хто був вакцинований пентавалентною вакциною sP + OPV.

Ці результати свідчать про те, що батьки краще сприймали новий протокол вакцинації гексавалентною аР вакциною у віці 6 міс, аніж попередній, що полягав у вакцинації пентавалентною wP + OPV. Справа в тому, що більше респондентів у групі 2 назвали більшу кількість причин повернутися для проведення наступної вакцинації, що можна частково пояснити додатковою інформацією, що надається батькам під час вакцинації через зміну національної програми. Загалом досвід вакцинації ацелюлярною гексавалентною вакциною був більш задовільним, аніж при застосуванні пентавалентної wP + OPV. Хоча між цими двома групами існували певні демографічні відмінності, виявлені відмінності зберігалися навіть після того, як обрахунки були модифіковані з урахуванням усіх факторів.

Дослід­жен­ня, у яких аналізують дані повідом­лень батьків і пацієнтів, набули інтересу протягом останніх років у медичних дослід­жен­нях і використовуються в клінічній практиці як інструмент для оцінки рівня медичної допомоги. Наскільки нам відомо, це перше дослід­жен­ня з використанням зазначеної методології для оцінки уподобань батьків під час введення змін у календар вакцинації дітей. У майбутньому такі дослід­жен­ня можуть бути частиною оцінки реалізації політики для визначення задоволеності населення відповідною політикою, оскільки надають інформацію про результати такої політики, її вплив на здоров’я і задоволеність пацієнтів.

Ці результати можуть мати наслідки для громадського здоров’я, оскільки батьки немовлят, вакцинованих гексавалентною вакциною aP, були більш задоволеними, впевненими у вакцині і виявляли намір повернутися для подальшого щеплення, хоча важливо зазначити, що в обох групах такої думки була велика кількість респондентів (> 80%). Це може сприяти збільшенню рівня охоплення вакцинацією, своєчасності виконання вакцинації, а також позитивно впливати на інші щеплення, як це було описано з іншими комбінованими вакцинами. Дослід­жен­ня, проведене в США, показало, що діти батьків, які були більш впевнені у вакцинації, були вакциновані відповідно до графіку вакцинації, і серед цих дітей частка вакцинованих була більшою. [19].

У країнах або регіонах, що стикаються з проблемами зменшення рівня охоплення вакцинацією, перехід на гексавалентну вакцину аР може допомогти відновити високі показники охоплення. На запитання про причини повернутися для наступної вакцинації дитини батьки частіше зазначали усі наявні варіанти, але статистично значущими були ті, що найбільше пов’язані з процедурою вакцинації, побічними явищами та їх впливом на повсякденне життя сім’ї та дитини. Втім, в обох групах як причину найчастіше зазначали профілактику захворювань, впевненість у вакцині та рекомендації медпрацівників. Отже, принаймні в Чилі і, можливо, в регіоні, можна орієнтуватися на це для сприяння збільшенню охоплення населення вакцинацією.

Це дослід­жен­ня має різні обмеження, про які варто згадати. Хоча спочатку планувалося, що кількість респондентів в обох групах буде одинаковою, через швидше, аніж очікувалося, впровад­жен­ня нового плану вакцинації було більше батьків немовлят, щеплених гексавалентною вакциною aP, що зменшило статистичну силу дослід­жен­ня. Крім того, дослід­жен­ня охопило обмежену кількість медичних закладів і не може представляти всю країну; у дослід­жен­ня було включено 65% з 800 батьків, які підписали інформовану згоду, як пояснювалося раніше. Хоча виключена група батьків мала подібні демографічні характеристики, не можна виключати, що ті, хто не брав участі, могли мали інший досвід і уявлення про процес вакцинації, хоча це малоімовірно.

5. Висновки

Батьки були впевнені у своїх знаннях про вакцинацію дитини і, як правило, були задоволені досвідом вакцинації. Дослід­жен­ня показало, що нещодавно запроваджена гексавалентна ацелюлярна вакцина Гексаксим була прийнятнішою для батьків, ніж цільноклітинна пентавалентна вакцина + OPV, і, здається, менш істотно впливала на повсякденне життя. Роль постачальника послуг у сфері охорони здоров’я, а також інформація, яку надають батькам, є ключовими для промоції вакцинації немовлят. Загальне покращення процесу вакцинації, яке ці два фактори можуть забезпечити батькам і їхнім сім’ям, ймовірно, є ключовим для досягнення і підтримки високих показників охоплення вакцинацією, необхідних для контролю інфекційних хвороб, на які націлені дитячі вакцини.

Реферативний огляд статті O’Ryan M et al. «Parent reported outcomes to measure satisfaction, acceptability, and daily life impact after vaccination with whole-cell and acellular pertussis vaccine in Chile»
підготувала Христина Ключківська.

Друкується в скороченому обсязі.

Повну версію дивіться на сайті: www.sciencedirect.com