сховати меню

Безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я: зміни у пріоритетах


сторінки: 18-21

В.С. Андрух, лікар вищої атестаційної категорії за спеціальністю «Педіатрія», 
 М.В. Слободян, лікар-невролог, 
 МП «Ефект», м. Долина, Івано-Франківська область


У статті розглядаються основні напрямки і перспективи розвитку системи безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я в аспекті Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302. Це Положення визначає основні організаційні засади безперервного процесу навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти, що дозволить підтримувати та поліпшувати стандарти їхньої професійної діяльності відповідно до потреб охорони здоров’я. Процес навчання триватиме упродовж усього періоду професійної діяльності. Нова система безперервного професійного розвитку також має забезпечити належний контроль якості атестації фахівців галузі «Охорона здоров’я» та поліпшити якість медичної допомоги українському суспільству.

Ключові слова: безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я, Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302.

На високу якість надання медичної допомоги населенню впливає багато факторів, серед яких реалізація можливості післядипломної медичної освіти є чи не най­пріоритетнішою. В умовах всезростаючих інформаційних потоків, швидкого оновлення медичних знань та впровадження у медичну практику високотехнологічних засобів діагностики і терапії лікар постійно опиняється у ситуації, коли він сам гостро відчуває потребу у постійному підвищенні свого професійного розвитку. До навчання також спонукає зростання рівня знань пацієнтів та суспільства у цілому з питань медицини, реформування системи охорони здоров’я та зміна політичного середовища [1, 2].

Зазначимо, що у найбільш розвинутих країнах Європейського Союзу та США питанням професійної післядипломної освіти лікарів приділяється серйозна увага. Можна стверджувати, що високий рівень надання медичної допомоги у цих країнах є результатом безперервного професійного розвитку (БПР), який триває усе життя. БПР – це знання та вміння, які загальновизнані та прийняті медичною професією у рамках базових засад.

За визначенням Європейського союзу медичних фахівців, безперервний професійний розвиток – це процес, завдяки якому працівники охорони здоров’я постійно оновлюють знання та удосконалюють свою практичну діяльність, щоб якнайкраще відповідати потребам пацієнтів при наданні медичних послуг та власному професійному розвитку.

БПР означає також постійне вдосконалення професійних компетенцій, що передбачає здатність успішно діяти на основі практичного досвіду, умінь та знань при вирішенні професійних завдань. У багатьох країнах БПР медичних працівників є важливою умовою сертифікації та ресертифікації медичної практики, яка визначає не тільки рівень компетенцій, необхідний для здійснення практики високоякісної медицини, але й мультидисциплінарний контекст при наданні медичної допомоги пацієнтам. Належна практика БПР наголошує, що безперервне навчання є моральним обов’язком медичного працівника, який, за етичним кодексом, відповідає за свою освіту протягом усього свого життя [2].

Система БПР поширена у всьому світі, але існують різні підходи та особливості її організації у різних країнах. Українська держава, починаючи з 2005 року, почала планомірно впроваджувати засади післядипломної медичної освіти. Це вимагало створення відповідної нормативно-правової бази та використання такого багатоцільового освітнього механізму, як Європейська кредитно-трансферна система (European Credit Transfer System). Запровадження набору кредитів з усіх видів професійної діяльності лікаря – з метою допуску до іспитів для присвоєння певної лікарської категорії – стало одним з етапів стандартизованої системи оцінювання рівня професійної компетенції фахівця [1, 5]. Для цього МОЗ України як головна акредитаційна установа держави вжила ряд системних заходів. Зокрема, створено систему додипломної та післядипломної медичної освіти відповідно до вимог Всесвітньої федерації медичної освіти та основних положень Болонського процесу. Після всебічного обговорення актуального питання щодо впровадження системи набору балів лікарями з усіх видів медичної діяльності у закладах післядипломної освіти, навчальних та науково-дослідних установах, громадських організаціях (професійні асоціації та спілки, наукові товариства тощо) та у лікарських колективах МОЗ України видало наказ № 484 від 07.07.2009 р. «Про затвердження змін до «Положення про проведення іспитів на перед­атестаційних циклах». Відповідно до нього розроблено та направлено для організації виконання й використання у практичній роботі Критерії відповідності шкали значень певній лікарській (провізорській) категорії.

Також розроблена Шкала значень різних видів діяльності лікарів (провізорів) у період між перед­атестаційними циклами та підтверджуючі документи.

Система БПР в Україні у подальшому вдосконалювалася у «Положенні про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302. Це Положення визначає основні організаційні засади безперервного процесу навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти. У ньому наголошується, що безперервний процес навчання лікарів дозволить підтримувати та поліпшувати стандарти їх професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триватиме впродовж усього періоду професійної діяльності. Нова система БПР має забезпечити належний контроль якості атестації фахівців галузі «Охорона здоров’я» та поліпшити якість медичної допомоги українцям [3, 4].

У Положенні вжито терміни у таких значеннях:

  • безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я (далі – БПР) – це безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти в інтернатурі, що дає змогу фахівцю підтримувати або поліпшувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періо­ду професійної діяльності. Він включає участь у процесі формальної, неформальної та інформальної освіти у сфері охорони здоров’я;
  • неформальна освіта у сфері охорони здоров’я (далі – неформальна освіта) – діяльність із підвищення власних знань та вмінь, яка провадиться за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій;
  • інформальна освіта (самоосвіта) у сфері охорони здоров’я (далі – інформальна освіта) – самоорганізоване здобуття фахівцями у сфері охорони здоров’я професійних компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю. Інформальна освіта є обов’язковою складовою БПР і полягає у постійному підвищенні професійної компетентності та неперервному вдосконаленні професійних знань та вмінь. До її основних форм належать: участь у фахових нарадах, семінарах, науково-практичних конференціях, симпозіумах, з’їздах, виставках, симуляційних тренінгах, майстер-класах, курсах з оволодіння практичними навичками, стажування в клініках інших країн, дистанційне навчання, зокрема електронне – через фахові інтернет-ресурси.

Організаторами заходів інформальної освіти, за які нараховуються бали безперервного професійного розвитку, можуть бути: МОЗ України; Національна академія медичних наук; МОЗ АР Крим; структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; заклади вищої освіти та заклади післядипломної освіти; професійні асоціації та спілки; громадські організації, міжнародні організації, їх представництва в Україні; міжнародні професійні асоціації; українські установи та організації, акредитовані міжнародними асоціаціями в галузі безперервної медичної освіти, тощо. Вимоги до таких заходів та критерії для віднесення їх до заходів інформальної освіти затверджуються МОЗ України;

  • особисте освітнє портфоліо – сукупність задокументованих відомостей щодо персональних досягнень, проходження періодів підвищення кваліфікації, неформальної та інформальної освіти фахівців у сфері охорони здоров’я в процесі БПР;
  • бал безперервного професійного розвитку – одиниця вимірювання навчального навантаження здобувача освіти. За проходження БПР нараховуються бали безперервного професійного розвитку, які підлягають обліку, що ведеться працівником (шляхом створення та ведення особистого освітнього портфоліо) та роботодавцем. Бали БПР, які здобувач освіти отримав протягом безперервного професійного розвитку, підлягають щорічній перевірці органом, при якому утворено відповідну атестаційну комісію, на відповідність порядку та критеріям нарахування балів БПР, які встановлюються МОЗ України. Кількість балів за різні форми інформальної освіти у процесі БПР визначається і затверджується цією інституцією та використовується здобувачами освіти для формування індивідуальної освітньої траєкторії.

Інші терміни вживаються у цьому Положенні у значенні, наведеному в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійний розвиток працівників», Основах законодавства України про охорону здоров’я.

Атестація фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється в порядку, затвердженому МОЗ України, з метою оцінки їх професійного рівня та складності виконуваних робіт, відповідності кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам кожні п’ять років. Результати проходження БПР обов’язково враховуються під час атестації для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії або кваліфікації працівника чи продовження дії ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

МОЗ України визначено, що навчання на циклах спеціалізації, тематичного удосконалення, курсах інформації та стажування здійснюється на базі закладів вищої освіти, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних установ, закладів охорони здоров’я.

Лікарська резидентура, відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про освіту», проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних МОЗ як бази лікарської резидентури.

МОЗ України також затверджує Положення про навчання в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації, тематичного удосконалення, курсах інформації та стажування, перелік спеціальностей інтернатури, лікарської резидентури та циклів спеціалізації.

Положення визначає, що фінансування підвищення кваліфікації фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється за рахунок бюджетних коштів, коштів фізичних та/або юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування. Оплата послуг за участь у заходах інформальної освіти та оплата користування електронними та інтернет-ресурсами у про­цесі інформальної освіти здійснюється фахівцями у сфері охорони здоров’я за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, а за рішенням роботодавця – за рахунок його коштів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.

Удосконалення БПР за світовими стандартами, що є одним із чинників євроінтеграції української медичної освіти у світовий медичний простір, буде залежати від вивчення та використання досвіду країн зі стабільною високоефективною безперервною системою професійної підготовки та освіти медичних працівників з урахуванням національних особливостей [3]. Однак в останньому є найбільше проблем, пов’язаних із вкрай недостатнім фінансуванням освітніх інновацій у медицині та застарілою матеріально-технічною базою більшості навчальних, науково-дослідних, медичних закладів. Та що там казати, основна дійова особа – матеріально ущемлений український лікар – фінансово неспроможний передплатити основні науково-практичні видання за спеціальністю чи відвідати профільний з’їзд, конгрес, конференцію за межами свого міста, країни. Брак комп’ютерних навичок та мовний бар’єр також не дозволяють лікарю середнього віку активно користуватися інтернетом, де є можливість знайомитися зі світовими досягненнями медицини. Однак впровадження в державі найбільш ефективної моделі БПР сприятиме приєднанню України до міжнародного співтовариства безперервної медичної освіти, а лікарю дозволить не втрачати необхідний рівень компетентності, а також, у перспективі, задовольняти медичні потреби українського суспільства, роботодавців та й власні намагання і амбіції.

Список літератури

1. Андрух В.С., Слободян М.В. Засади післядипломної медичної освіти лікарів в аспекті Болонського процесу // Практикуючий лікар. – 2013. – № 1. – С. 89-93.

2. Марушко Р.В., Марушко К.Р. Анализ международного опыта аккредитации непрерывного профессионального развития медицинских работников // Современная педиатрия. – 2018. – № 1 (89). – С. 20-28.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я».

4. Устінов О.В. Безперервне навчання медиків: опубліковано постанову Уряду // Видавництво «Моріон» https://www.umj.com.ua/article/124434/bezperervne-navchannya-medikiv-opublikovano-postanovu-uryadu

5. Хвисюк О.М., Марченко В.Т., Жеребкін В.В. Система управління якістю медичної освіти за міжнародними стандартами на післядипломному етапі // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. – 2009. – № 1. – С. 5-6.

Continuous professional development of specialists in  healthcare: changes in priorities

Androukh V.S., Slobodian M.V.,
SB «Effect», Dolyna, Ivano-Frankivsk region

The article considers the main directions and prospects of deve­lopment of the system of continuous professional development of specialists in the field of health care in the context of the Regulation, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 302 as of March 28, 2018. This Regulation determines the basic organi­zational principles of continuous process of training and improvement of professional competencies of specialists after their completion of higher education in the field of health care and postgraduate education, which will allow maintaining and improving standards of their professional activities in accordance with the needs of health care.

The training process will last throughout the whole period of professional activity. The new system of continuous professional development should also ensure proper control of the quality of certification of the Healthcare specialists and improve the quality of medical care for Ukrainian society.

Key words: continuous professional development in the field of healthcare, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 302 as of March 28, 2018.

Поділитися з друзями:

Партнери