Серцево-судинні порушення в дітей, які перенесли COVID‑19

15–17 вересня 2021 р. відбулась ХХІІІ щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», присвячена пам’яті члена-кореспондента НАН, НАМН України, професора В.М. Сідельникова, яка у зв’язку з пандемією COVID-19 цього року відбулась у форматі онлайн і загалом зібрала більш ніж 1000 учасників – педіатрів і сімейних лікарів. У рамках заходу д-р мед. наук, професор, Заслужений лікар України Людмила Вікторівна Квашніна виступила з доповіддю на актуальну зараз тему «Серцево-судинні порушення в дітей, які перенеcли COVID-19».

Л.В. Квашніна

Про функцію ендотелію і його роль у нормальному функціонуванні серцево-судинної системи в дітей відомо давно. Такі фактори, як несприятлива спадковість, незбалансоване харчування, гіподинамія, надлишкова маса тіла та ожиріння, шкідливі звички (паління), дисліпопротеїнемії, метаболічний синдром і підвищення ­артеріального тиску (АТ) є відомими факторами ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи. Останнім часом до них відносять і корона­вірусну інфекцію.

Вважається, що ендотеліальна дисфункція є одним із елементів патогенезу SARS-CoV-2-інфекції і призводить до активації процесів тромбоутворення і порушення тонусу судин. Більше того, ендотеліальна дисфункція посилюється за рахунок надмірного синтезу прозапальних цитокінів. У результаті таких змін і розвивається поліорганна недостатність (Chen etal., 2020).

До дослід­жен­ня, представленого спікером, було залучено 46 дітей, які перенесли COVID-19 безсимптомно або в легкій формі, а тому не отримували ніякого лікування. У дітей віком від 5 до 17 років переважали такі прояви астено-невротичного синдрому, як головний біль, порушення сну і терморегуляції, що типово для дітей після перенесеної вірусної інфекції.

Окрім того, відзначалась лабільність АТ і частоти серцевих скорочень, метаболічні порушення міокарда, порушення серцевого ритму, зокрема надшлуночкові екстрасистоли. При цьому близько 50% досліджуваних дітей мали ендотеліальну дисфункцію, що було виявлено за допомогою визначення рівнів ендотеліну-1 і оксиду азоту, а також функціонального тесту з визначенням типу постоклюзійної реакції плечевої артерії.

Слід зазначити, що ендотеліальна дисфункція і порушення серцевого ритму є досить поширеними в дітей і під впливом коронавірусної інфекції можуть посилюватись. У зв’язку з цим педіатри і сімейні лікарі повинні проводити ЕКГ-обстеження здорових дітей до та після навантаження для виявлення порушень і підтверд­жен­ня чи виключення функціонального характеру змін, а також призначення за необхідності ЕхоКГ і холтерівського моніторування АТ й ЕКГ.

Варто звернути увагу, що близько 30% дітей мають підвищені рівні АТ (вище 95 перцентилю), що разом з іншими факторами ризику підвищує ризик розвитку в них метаболічного синдрому в майбутньому, тому таким дітям необхідно проводити регулярні обстеження.

Останніми роками спостерігається також зміщення вегетативного гомеостазу в педіатричній популяції, у 80% дітей переважає ваготонія, тоді як частка еутоніків становить лише 11,4%. Змінилась і вегетативна реактивність із переважанням гіперсимпатикотонії та асимпатикотонії, що є несприятливим для дітей.

У дітей, що перенесли COVID-19, спостерігалась аналогічна тенденція, однак серед них взагалі не було симпатикотоніків і переважав асимпатикотонічний тип реактивності. Такі зміни можуть пояснити пролонгований астенічний синдром після перенесеної коронавірусної інфекції.

На сьогодні для лікування ендотеліальної дисфункції в дітей використовують:

• Кратал для дітей: 1 таблетка тричі на добу протягом 6 тиж дітям віком 6–11 років;
• Квертин:
• таблетки: 1 таблетка двічі на добу дітям віком 6–12 років; по 2 таблетки двічі на добу дітям старше 12 років за 30 хв до їди, розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води;
• гранули: по 1 г двічі на добу дітям віком 6–12 років; з 12 років – по 2 г двічі на добу, розчиняючи в 100 мл теплої води, протягом 1 міс;
• Смарт Омега для дітей: 1 капсула 1 раз на добу пацієнтам віком 3–7 років; 2 капсули 1 раз на добу дітям віком 7–14 років після прийому їжі, протягом 2 міс.

Відомо, що препарат Кратал містить вітаміноподібну речовину таурин, який бере активну участь в обміні жирів, холестерину та жиророзчинних вітамінів, регулює внутрішньоклітинний рівень кальцію і впливає на внутрішньоклітинний осмотичний тиск. Таурин має антиоксидантні властивості за рахунок пригнічення перекисного окислення ліпідів, виявляє судинорозширювальну, антиагрегантну, антитоксичну дію та інгібує ренін-ангіотензинову і калікреїн-кінінову системи, а відповідно, впливає на патогенетичні ланки коронавірусної хвороби.

Наступний препарат, Квертин, містить діючу речовину флавоноїд кверцетин, що належить до вітамінних препаратів групи Р. Ця речовина має кардіопротективні, капіляростабілізувальні, антиоксидантні та протизапальні властивості.

Омега-3 (ейкозапентаєнова і докозагексанова кислоти) є кардіо- і нейропротектором. Важливим є не так абсолютний рівень цих речовин в організмі, як співвідношення омега-6 і омега-3, що в нормі має не перевищувати 6, оскільки при переважанні арахідонової кислоти (омега-6) організм більш схильний до розвитку вазоконстрикції і бронхоспазму, а також тромбоутворення, тоді як омега-3 сприяє розширенню бронхів, судин, має антиагрегантні і протизапальні властивості, знижує АТ. Зважаючи на те, що в нашій дієті переважає омега-6, для забезпечення організму ейкозапентаєновою та докозагексановою кислотами слід призначати препарат омега-3.

Саме таке лікування і застосовували в описаному дослід­жен­ні. За допомогою визначення типу пост­оклюзійної реакції плечової артерії було виявлено, що до лікування в дітей переважала парадоксальна та гіпоергічна реакції, а після курсу лікування частка дітей з парадоксальною та гіпоергічною реакціями зменшилась, одночасно зросла кількість дітей із гіперергічною та нормальною реакціями. Аналогічні результати було отримано щодо вегетативного гомеостазу: до лікування в дітей переважала асимпатикотонія, тоді як після лікування – нормотонія. Однак ці результати були недостатньо вираженими, що свідчить про те, що для досягнення значних змін необхідне тривале застосування метаболічних препаратів.

У підсумку, препарати метаболічної дії, такі як Кратал, Квертин і Смарт Омега, можуть використовуватися в комплексному лікуванні ендотеліальної дисфункції в дітей, які перенесли COVID-19. Ці препарати є безпечними і добре переносяться пацієнтами.

Дія препаратів пов’язана з їхніми антиоксидантними і мембраностабілізувальними властивостями, а також здатністю покращувати кровообіг. Використання препаратів у комплексному лікуванні дітей з ендотеліальною дисфункцією впродовж двох місяців дало змогу покращити вегетативний гомеостаз і стан ендотеліальної функції.

Для збереження отриманого ефекту та подальшої корекції порушень вегетативного гомеостазу й ендотеліальної функції, враховуючи наявність факторів ризику, спікер рекомендує повторювати курс лікування до 3 разів на рік. У здорових дітей ці препарати можуть застосовуватися з профілактичною метою.

Підготувала Христина Ключківська