БіоГая Протектіс з вітаміном D3 рекомендовано для профілактики сезонних респіраторних захворювань
сторінки: 36-40
Зміст статті:
- Які ж пробіотичні штами мають найбільші перспективи при ГРІ та алергічних захворюваннях?
- Вітамін D3 і імунна система
- Докази імунотропної дії вітаміну D
- Вітамін D при COVID-19
- Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) у комбінації з L. reuteri DSM 17938 і вітаміном D3
10–11 вересня 2021 р. відбулася Міжнародна науково-практична конференція МОЗ України «Життя без алергії. Іnternational» за участю провідних світових і вітчизняних експертів із України, Австрії, Німеччини, Італії, Південно-Африканської Республіки, Ізраїлю. Одна із доповідей була присвячена профілактиці сезонних респіраторних захворювань.
С.В. Зайков, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, президент Асоціації алергологів України, розповів про можливості й перспективи застосування комбінації L. reuteri DSM17938 і вітаміну D3.
Питання застосування пробіотиків завжди залишається актуальним. Через дисбаланс мікрофлори кишечника виникають як шлунково-кишкові захворювання – коліти, антибіотик-асоційована діарея (антибіотик-асоційований синдром), рак товстого кишечника, синдром подразненого кишечника, – так і позашлунково-кишкові хвороби: алергічні захворювання, бронхіальна астма, ожиріння та метаболічний синдром, неалкогольний стеатогепатит, імунодефіцитні стани тощо (Rafael Tojo at al., 2014).
За даними, 80% імунної системи локалізовано в кишечнику (Vidhi G., 2008). Можна навіть сказати, що здоровий кишечник – це міцний імунітет. Часті гострі респіраторні інфекції (ГРІ), особливо їх затяжний перебіг чи ускладнення, призводять до зриву основних компенсаторно-адаптаційних механізмів і зниження імунного захисту організму. Рецидивні епізоди ГРІ обумовлюють необхідність призначення антибактеріальної терапії та, як наслідок, спричиняють порушення мікрофлори кишечника та розвиток антибіотик-асоційованої діареї (Careddu Р., 2004).
Механізми дії пробіотиків на мікрофлору кишечника (JohnsonC.V., 2013) такі:
1) Мікробіологічні:
- модуляція складу мікрофлори;
- конкуренція за рецептори адгезії, профілактика інвазії патогенних бактерій;
- продукція бактеріоцинів, профілактика росту потенційно патогенних бактерій.
2) Епітеліальні:
- модуляція епітеліального бар’єра;
- експресія протеїнів, які забезпечують щільне з’єднання клітин;
- продукція коротколанцюжкових жирних кислот, зміцнення епітеліального бар’єра.
3) Імунологічні:
- модуляція вродженого імунітету (дозрівання дендритних клітин);
- модуляція балансу Th1/Th2;
- збільшення кількості Treg та активація їх функцій.
Рецензенти Кокранівської співпраці (Hattori М.Т., TaylorT.D., 2009) проаналізували результати 10 рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних досліджень за участю 3 451 людини, у тому числі дітей різного віку і дорослих віком близько 40 років. Кількість учасників, які перенесли хоча б один епізод ГРІ, у групі, яка отримувала пробіотики, була менша на 42%; перенесли більш ніж 3 епізоди – менша на 47% у порівнянні з контрольною групою. Також у осіб, які приймали пробіотики, на 12% рідше виникали ГРІ, а їх розвиток супроводжувався на 33% меншою частотою призначення антибіотиків. Автори дійшли висновку, що застосування пробіотиків приносить істотну користь у плані профілактики ГРІ.
Мікрофлора кишечника значно впливає на стан імунної системи людини. Вона бере участь:
- у формуванні та подальшій підтримці імунної системи слизових (MALT і GALT зокрема);
- перемиканні імунної системи з Th2 на Thl;
- створенні та підтримці толерантності до харчових і інфекційних антигенів;
- управлінні прозапальними механізмами.
Імунні механізми толерантності до харчових та інфекційних антигенів забезпечуються продукцією секреторних IgA і IgG, а також пригніченням гіперчутливих реакцій проти нешкідливих субстанцій. При цьому постнатальний розвиток мукозального імунного гомеостазу залежить від правильного становлення нормофлори, що безпосередньо пов’язано з адекватним часом і дозами харчових антигенів, з якими вперше стикається дитина. Оптимальна функція мукозального бар’єра в неонатальний період залежить від молока матері.
Автори Кокранівського співробітництва відзначили, що при лікуванні пробіотиками ризик розвитку небажаних побічних явищ є низьким, що вказує на безпечність такої терапії.
Які ж пробіотичні штами мають найбільші перспективи при ГРІ та алергічних захворюваннях?
вгоруНайефективнішими для профілактики й лікування алергічних захворювань можуть стати пробіотики, які найменше стимулюють продукцію прозапальних цитокінів. До них відносять Lactobacillus reuteri, Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium infantis, Bifidobacterium longum. Не виключено, що біфідобактерії здатні пригнічувати продукцію гістаміну і експресію Н1-рецепторів до гістаміну (DevS., 2008).
БіоГая є природнім для людини пробіотиком, оскільки штам L. reuteri DSM 17938 міститься в грудному молоці, ротовій порожнині, шлунку, тонкому і товстому кишечнику здорової людини.
БіоГая нормалізує функціональні розлади та моторику кишечника в дітей, зменшує інтенсивність вісцерального болю, коригує мікробіоценоз, підтримує цілісність слизової оболонки травного тракту і зміцнює імунітет.
БіоГая показана при кишковій коліці, зригуванні, функціональному закрепі, функціональному абдомінальному болі, гострому гастроентериті, імунодефіциті, антибіотик-асоційованій діареї та гастриті з виявленням Н. pylori.
Також БіоГая корисна для профілактики й лікування таких запальних захворювань, як стоматит, кандидоз, карієс, гінгівіт, фарингіт, тонзиліт, періодонтит, періімплантит, галітоз.
Реутерин і рейтероциклін, які продукують L. reuteri, інгібують ріст широкого спектра патогенів.
Імунобіотик БіоГая (L. reuteri DSM 17938) налаштовує імунітет на захист від інфекцій, що знижує частоту антибіотикотерапії та уповільнює розвиток антибіотикорезистентності.
Профілактичне застосування БіоГая знижує захворюваність і сприяє захисту організму від інфекцій. У проспективному рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні (209 дітей віком 4–10 міс з 14 дитячих закладів регіону Бір-Шева (Ізраїль) було показано, що профілактичне застосування БіоГая знижує захворюваність і сприяє захисту організму від інфекцій (табл. 1) (Weizman Z., 2005).
Імунобіотик БіоГая (Valeur etal. (2004):
1. Активує імунну систему для боротьби з інфекцією через CD4+-Т-лімфоцити.
2. Стимулює продукцію імуноглобуліну A (IgA):
- пригнічує бактеріальну й вірусну адгезію до епітеліальних клітин;
- нейтралізує бактеріальні токсини і віруси;
- запобігає розвитку запального процесу.
L. reuteri DSM 17938 є безпечним для людини пробіотиком, адже він міститься у грудному молоці, ротовій порожнині, шлунку, тонкому і товстому кишечнику людини. Безпечність БіоГая підтверджена у здорових і недоношених новонароджених, дітей молодшого і старшого віку, дорослих, вагітних, людей похилого віку, пацієнтів з ослабленим імунітетом (ВІЛ-інфіковані).
L. reuteri DSM 17938 (БіоГая) відповідає міжнародним вимогам до пробіотичного штаму (табл. 2).
Вітамін D3 і імунна система
Крім добре відомого впливу на метаболізм кісткової тканини вітамін D залучений у безліч інших процесів в організмі людини, в тому числі в регуляцію імунних реакцій. Дія вітаміну D обумовлена впливом на мембранний рецептор, що міститься в різних органах і тканинах людини, зокрема в більшості клітин імунної системи та епітеліальних клітин, що вистилають слизові оболонки. Зв’язавшись з цим рецептором, вітамін D потрапляє в цитоплазму, де утворює комплекс з вітаміном А і його рецептором. Цей комплекс послаблює або посилює транскрипцію сотень генів у ядерній ДНК, серед яких і ті, що контролюють клітинний ріст, диференціювання, апоптоз і запобігають злоякісному росту й ангіогенезу.
Дія вітаміну D3 на імунну систему:
- послаблення презентації антигену дендритними клітинами;
- гальмування Th1-клітинного диференціювання й утворення Thl-цитокінів;
- зрушення балансу Thl-/Тh2-клітинних відповідей в бік Тh2;
- інгібувальний вплив на Th17-клітини;
- сприяння розвитку Treg-клітин і підвищенню їх активності;
- підсилення продукції «ендогенних антибіотиків», здатних впливати на грампозитивні і грамнегативні бактерії, гриби і віруси.
Наслідки дефіциту вітаміну D3 наведені в таблиці 3 (Fourmier A.).
Докази імунотропної дії вітаміну D
Метааналіз результатів 25 рандомізованих досліджень (n = 10 933), проведений з використанням індивідуальних даних пацієнтів, показав, що прийом вітаміну D сприяв зниженню ризику інфікування ГРВІ в середньому на 12%. Серед пацієнтів, які мали більше одного епізоду ГРВІ на рік, ризик повторного захворювання на ГРВІ на тлі прийому вітаміну D знижувався на 20% (MartineauA.R., 2017).
Метааналіз 11 плацебо-контрольованих досліджень (n= 5660) ще раз підтвердив захисний ефект прийому препаратів вітаміну D проти вірусних інфекцій дихальних шляхів. Захисний ефект був достовірно вищим при щоденному прийомі вітаміну D у середній дозі 1600 МО на добу (2–4 міс), ніж при прийомі болюсної дози (100 000 МО один раз на 3 міс). При щоденному прийомі вітаміну D ризик виникнення інфекцій знижувався на 49%, а при використанні болюсної дози – всього на 14% (Bergman R., 2013).
Дефіцит вітаміну D3 в організмі знижує супротив до вірусних захворювань. Норма концентрації вітаміну D3 в крові становить 30–50 нг/мл. В Україні спостерігається значний дефіцит вітаміну D3 серед населення. У дітей віком від 3 до 10 років дефіцит вітаміну D3 відзначається у 70%, від 10 до 18 років – у 90%, а серед дорослих – у 80% обстежених осіб.
Стратегічно важливим у терапії та профілактиці COVID-19 є боротьба з хронічним запаленням. Наявність у пацієнта кардіоміопатії, ожиріння, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету, хронічного обструктивного захворювання легень збільшує ймовірність важкого перебігу COVID-19. Підвищений прийом вітаміну D та інших мікронутрієнтів (цинк, фолати, вітамін В1, магній, омега-3-поліненасичені жирні кислоти, міоінозитол, вітамін С) зменшує хронічне запалення. Компенсація недостатності вітаміну D є важливою для активації інтерферонзалежного противірусного імунітету і профілактики «цитокінового шторму», а також для зниження хронічного запалення за наявності в пацієнта супутніх захворювань.
Вітамін D при COVID-19
Для зменшення ризику формування «цитокінового шторму» при COVID-19 застосовують протизапальні засоби, спрямовані проти надмірної активації NF-κB. Вітамін D, модулюючи активність Т-лімфоцитів, опасистих клітин і антиген-презентувальних клітин, зменшує надмірну запальну відповідь, підвищує рівень протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), знижує рівнень IgE, цитокінів-алармінів, ІЛ-17, гістаміну, лейкотрієнів (PfefferP.Е., 2018).
Протокол лікування пацієнтів із COVID-19 (Clinical Care COVID-19 Management Protocol):
Профілактика:
- вітамін С 500 мг двічі на добу і кверцетин по 250 мг на добу;
- цинк по 75–100 мг на добу;
- мелатонін – починаючи з 0,3 мг і збільшуючи при переносимості до 2 мг увечері;
- вітамін D3 по 1000–3000 ОД/добу;
- фамотидин 20–40 мг на добу.
Легкий перебіг, амбулаторне лікування:
- вітамін С по 500 мг двічі на добу і кверцетин по 250–500 мг двічі на добу;
- цинк у дозі 75–100 мг на добу;
- мелатонін у дозі 6–12 мг ввечері (оптимальна доза невідома);
- вітамін D3 2000–4000 ОД/добу;
- аспірин по 81–325 мг на добу (за відсутності протипоказань);
- фамотидин по 40 мг двічі на добу (зменшити дозу в разі ниркової недостатності).
Легкий перебіг, госпіталізовані пацієнти:
- вітамін С по 500 мг кожні 6 год і кверцетин по 250–500 мг двічі на добу;
- цинк по 75–100 мг на добу;
- мелатонін по 6–12 мг увечері (оптимальна доза невідома);
- вітамін D3 по 20 000–60 000 ОД одноразово, потім – по 20 000 ОД щотижня до закінчення стаціонарного лікування;
- еноксапарин у добовій дозі 60 мг на добу;
- фамотидин по 40 мг двічі на добу (зменшити дозу в разі ниркової недостатності);
- метилпреднізолон по 40 мг кожні 12 год.
Позиційний документ експертів на підставі існуючих доказових даних закликає визнати захисну роль вітаміну D при COVID-19 (Health expert consortium calls for vitamin D policy in battle against COVID-19). Дефіцит вітаміну D збільшує ризик зараження SARS-CoV-2, а також обтяжує перебіг цього захворювання. Вітамін D3 має використовуватися для профілактики і лікування пацієнтів із COVID-19.
Існує зв’язок між дефіцитом вітаміну D й алергічною патологією. Дефіцит 25 (ОН) D у дітей і підлітків був пов’язаний з високою частотою сенсибілізації до алергенів D. pteronyssinus (OR – 1,90; 95% ДІ 1,25–2,90), лупи собаки (OR – 2,10; 1,10–4,02); тоді як недостатній вміст 25 (ОН) D був пов’язаний з частою сенсибілізацією до алергену шерсті кішки (OR 2,46; 1,15–5,28), а також D. pteronyssinus (OR –1,55; 1,06–2,29). Профілактичний прийом вітаміну D показаний для зниження ступеня тяжкості атопічного дерматиту і профілактики загострень бронхіальної астми (Segovia-Orti R., 2021).
БіоГая з вітаміном D3 виявляє вираженішу імунотропну дію, а саме:
- активує імунну систему кишечника за рахунок CD4+-Т-лімфоцитів);
- пригнічує ріст патогенних і умовнопатогенних мікроорганізмів у травному тракті, синтезує специфічні антимікробні речовини – реутерин і рейтероциклін;
- сприяє зменшенню запалення у травному тракті, пригнічуючи прозапальні цитокіни TNF-альфа і IL-6, IL-8;
- модулює імунну відповідь і синтез імуноглобулінів;
- сприяє вивільненню каталітичного антимікробного протеїну (CAMP) і β-дефенсину;
- сприяє диференціації моноцитів на макрофаги і збільшує їх хемотаксис і фагоцитарну здатність;
- модулює Т-клітинну відповідь і продукцію цитокінів: Th-1, Th-2, Th-17 (Мазур І.П., 2014).
L. reuteri підвищує всмоктування вітаміну D у кишечнику. При цьому рівень вітаміну D у плазмі крові зростає на 25,5%. Пробіотики підвищують активність рецепторів вітаміну D у клітинах кишечника (Feng J., 2005; Chrictakos S., 2007).
Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) у комбінації з L. reuteri DSM 17938 і вітаміном D3
Клінічно доведено, що використання комбінації L. reuteri DSM 17938 і вітаміну D3 як засобів ад’ювантної терапії підвищує ефективність АСІТ і сприяє зниженню ризику побічних реакцій.
Умови ефективного і безпечного використання пробіотиків як імунотропних препаратів:
1) Як імуномодулятори можуть бути рекомендовані лише ті пробіотики, які містять штами з експериментально і клінічно доведеною імунотропною активністю.
2) Імуномодулювальна активність багатьох пробіотичних штамів досліджена недостатньо чи не вивчена взагалі, що може привести до негативних наслідків при їх клінічному застосуванні.
3) БіоГая Протектіс з вітаміном D3 доцільно призначати пацієнтам з імуно-, алерго- та інфекційною патологією.
Підготував Валерій Палько