Вплив воєнної травматизації і дронових атак на психічне здоров’я батьків і дітей в Україні

Війна виснажує психічне здоров’я цивільного населення, особливо дітей та їхніх батьків. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 р. створило безпрецедентну гуманітарну кризу, що потребує ґрунтовного дослідження психологічних наслідків для українських сімей. Особливої уваги заслуговує вивчення впливу нових форм ведення бойових дій, зокрема дронових атак, на психічне здоров’я цивільних осіб.

За оцінками ВООЗ, через рік після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 9,6 млн українців страждали від психічних розладів, таких як депресія, тривожність або пост­травматичний стресовий розлад (ПТСР), включно із 3,9 млн, що мають помірні або важкі симптоми [1].

Війна може посилити стресові реакції у дітей і підвищити ризик довготривалих проблем із психічним здоров’ям [3–6]. На долю малих українців випали переміщення, небезпеки, травми, страх, порушення соціальних стосунків, руйнування шкіл і освітньої інфраструктури від ракет, авіа­ударів та обстрілів [3, 5]. Бойові дії змусили їх ховатися в укриттях у середньому 920 годин – понад місяць – у перший рік після вторгнення [7].

На момент написання цієї праці дослідження психічного здоров’я батьків та дітей в Україні обмежувалися даними за перші шість місяців війни – відносно коротким проміжком [6, 8]. Дані за триваліший період необхідні для визначення потреб, що стосуються їхнього психічного здоров’я і впливу травми війни.

Дронові атаки переривають навчальний про­­­­цес [3]. Однак систематичні дослідження їхнього впливу на психічне здоров’я із використанням стандартизованих інструментів переважно зосереджені на операторах дронів, а не на цивільних особах [11, 12]. Ті, що стосуються інших регіонів, де тривають війни, наприклад, Пакистану, Ємену, Афгані­стану, Гази, підтверджують наявність порушень психічного стану в цивільних, що потерпають від дронових атак, зокрема тривожності, стресу, симптомів ПТСР, депресії, порушень сну та соціальної ізоляції [13–17].

Дотепер дані про дронові атаки в Україні з використанням стандартизованих інструментів психічного здоров’я походять з одного звіту, а саме цього дослідження. Згідно з його результатами, дорослі, які живуть у регіонах, де дронові атаки спричинили жертви, мали вищі шанси позитивного скринінгу на тривожний розлад [18].

Методи

Дані були отримані завдяки онлайн-опитуванню дорослих віком 18-79 років, що проживають в Україні, з 5 квітня по 15 травня 2023 р., через 14–15 місяців після 24 лютого 2022 р. [18]. Агентство TGM Research, яке забезпечує націо­нально репрезентативну панель опитувань в Україні, допомагало зі збором даних опитування. Для залучення учасників використовували електронну пошту, сповіщення в додатках та текстові повідомлення.

Оцінювані показники

Психічне і поведінкове здоров’я дітей

Поточний стан психічного та поведінкового здоров’я дітей оцінювався за допомогою опитувальника із 17 пунктів Pediatric Symptom Checklist-17 (PSC-17), який заповнювали батьки. Цей інструмент, що оцінює показники уваги, інтерналізованої та екстерналізованої поведінки протягом останнього місяця, і раніше застосовувався в дослідженнях українських дітей [6, 21]. Кожен пункт оцінювався за триступеневою шкалою: «ніколи» = 0 балів, «іноді» = 1 бал, «часто» = 2 бали. Підраховувався загальний бал і бали за субшкалами інтерналізації, уваги та екстерналізації.

Якщо загальний бал PSC-17 ≥ 15, йдеться про поточний психічний розлад, який потребує подальшого клінічного обстеження. Бали інтерналізації ­PSC-17-I ≥ 5 свідчать про тривожний або афективний розлад. Бали уваги PSC-17-A ≥ 7 вказують на синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). Бали екстерналізації PSC-17-E ≥ 7 свідчать про розлади поведінки, опозиційно зухвалий розлад, розлад адаптації або змішаний розлад настрою та поведінки [21].

Скринінг дитячого ПТСР проводився початково завдяки опитуванню батьків, чи зазнала дитина сильного страху ­після початку російського вторгнення у лютому 2022 р. ­через ­певну подію. Якщо відповідь була ствердною, застосовувалася шкала Child and Adolescent Trauma Screen-Caregiver (CATS-C), адаптована і валідована у попередніх дослідженнях для оцінювання українських дітей, що ­постраждали від війни, відповідно до критеріїв ПТСР DSM-5 [8, 22].

Симптоми ПТСР за поточний місяць оцінювалися за ­чо­тириступеневою шкалою: «ніколи» = 0 балів, «іноді» = 1 бал, «половина часу» = 2 бали, «майже завжди» = 3 бали. Версія CATS-C 3-6 містить 16 пунктів для дітей віком 3-6 років; бали ≥ 16 вказують на клінічно значущий рівень симптомів ПТСР. Версія CATS-C 7-17 містить 20 пунктів для дітей 7–17 років; бали ≥ 21 вказують на клінічно значущий рівень симптомів ПТСР [22].

Психічне здоров’я, травма і самотність батьків

Батьки заповнювали опитувальник Patient Health Questi­onnaire-9 (PHQ-9); загальна оцінка ≥ 10 балів указує на поточний депресивний епізод [23]. Для оцінювання тривожності використовувалася шкала Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7); загальна оцінка ≥ 10 балів свідчить про поточний тривожний розлад [24].

Питання щодо травматичного досвіду після початку повномасштабного російського вторгнення були попередньо адаптовані для дослідження воєнної травматизації та ПТСР в Україні [25].

Для оцінювання симптомів ПТСР застосовувався International Trauma Questionnaire (ITQ) згідно з критеріями МКХ-11. Цей інструмент був валідований у попередніх дослідженнях українського населення і продемонстрував хорошу внутрішню надійність [26, 27]. Самотність оцінювалася за допомогою UCLA 3-Item Loneliness Scale; загальна оцінка ≥ 6 балів указує на її наявність [28].

Усі опитувальники для батьків, використані в цьому дослідженні, раніше застосовувалися в дослідженнях психічного здоров’я дорослого населення України [18].

Дронові атаки

Дані про дронові атаки із лютого 2022-го по травень 2023 р. були узяті з українських та міжнародних медіаджерел і звітів Міністерства оборони України. Для уникнення дублювання дата і місце кожної атаки перехресно перевірялись. Для кожної області розраховувався коефіцієнт інтенсивності атак: кількість зафіксованих у ній атак ділили на загальну кількість у всіх областях. Низька інтен­сивність – 0–0,4%, помірна – 0,5–4%, висока ≥ 5% від усіх дронових атак. Згідно із цими показниками області групувались за трьома категоріями.

Результати

Квоти для набору учасників було досягнуто ­у 19 із 24 областей України та м. Києві. До дослідження не увійшли окуповані та прифронтові регіони (Донецька, Херсонська, Луганська, Одеська, Запорізька області, АР Крим та м. Сева­стополь).

Серед усіх респондентів 1474 особи повідомили про наявність дитини. Після виключення респондентів з дітьми, які не відповідали віковим критеріям дослідження, та 920 респо­н­дентів, що не пройшли перевірки валідності відповідей, оста­точна вибірка становила 858 батьків дітей віком 3–17 років.

Психічне здоров’я, травма та лікування дітей

Загальна оцінка за PSC-17 ≥ 15 балів указує на наявність поточного психічного розладу, що потребує подальшого клінічного обстеження. Його було виявлено у 25,5% дітей віком 3–6 років та у 24,4% дітей віком 7–17 років.

У молодшій віковій групі аналіз бальних оцінок показав такі резу­ль­тати:

• бальна оцінка за PSC-17-A вказувала на ознаки СДУГ у 24,2% дітей;
• PSC-17-E – ­на наявність розладів поведінки, опозиційно зухвалого розладу, розладу адаптації або змішаного розладу настрою і поведінки у 20,5% дітей;
• PSC-17-I – на наявність тривожних або афективних розладів у 12,0% дітей.

У віковій групі 7–17 років результати скринінгу за PSC-17 показали: позитивний скринінг на тривожні або афективні розлади у 24,1% дітей, на СДУГ – у 13,9%, на розлади поведінки, опозиційно зухвалий розлад, розлад адаптації або змішаний розлад настрою і поведінки – у 14,4% дітей.

Батьки повідомили, що 54,0% (n = 458) дітей прямо або опосередковано відчули вплив події під час війни, яку дитина вважала жахливою. Експозиція травми в перший рік війни була зафіксована для 57,0% дітей віком 7–17 років (362 із 635) та 45,0% дітей віком 3–6 років (96 із 213). Згідно з бальною оцінкою за CATS-C, клінічно значущі симптоми ПТСР були наявні у 9,8% дітей віком 3-6 років та у 10,0% дітей віком 7–17 років загалом.

Із 96 дітей три-шестирічного віку, що зазнали травми в перший рік війни, у 21 (21,8%) отримано позитивний результат скринінгу на клінічно значущі симптоми ПТСР. А із 362 дітей віком 7–17 років, що зазнали травми в перший рік війни, 64 (17,6%) відповідали критеріям ПТСР згідно з алгоритмом CATS. Значно більше хлопчиків, ніж дівчаток віком 3–6 років мали позитивний результат скринінгу на ПТСР (3,4% проти 1,2% відповідно, p = 0,039).

Із 858 дітей 84 (9,7%) отримували психологічне або фармакологічне лікування емоційної або поведінкової проблеми.

Психічне здоров’я, травма та самотність батьків

За результатами опитувальника PHQ-9, позитивний скринінг на поточний депресивний епізод виявлено у 46,7% батьків. За шкалою GAD-7, пози­тив­ний скринінг на тривожний розлад зафіксовано у 24,2% батьків. За даними UCLA 3-Item Loneliness Scale, ознаки самотності виявлено у 38,6% батьків.

Усі батьки-респонденти повідомили про травматичний досвід після початку повномасштабного російського вторгнення. За результатами опитувальника ITQ, позитивний скринінг на ПТСР виявлено у 24,4% батьків.

Гендерний аналіз показав статистично значущі відмінності: серед матерів порівняно з батьками спостерігалася вища поширеність позитивного скринінгу на депресивний розлад (50,8% проти 41,3%, p = 0,005) та тривожний розлад (28,2% проти 18,9%, p = 0,001).

Зв’язок між психічним здоров’ям батьків та дітей

У багатофакторних моделях, скорегованих за віком та статтю батьків і дітей, виявлено статистично значущі зв’язки між їхнім психічним здоров’ям. Діти мали значно вищий ризик позитивного скринінгу на поточний психічний розлад, якщо у їхніх батьків виявлено позитивний скринінг на ПТСР (скорегований відносний ризик [СВР] 1,85; 95% довірчий інтервал [ДІ] 1,29–2,72), депресивний епізод (СВР 1,99; 95% ДІ 1,15–2,56) або самотність (СВР 1,84; 95% ДІ 1,37–2,75).

Серед дітей віком 7-17 років ризик клінічно значущих симптомів ПТСР зростав за наявності у батьків позитивного скринінгу на ПТСР (СВР 3,23; 95% ДІ 1,67–6,2), депресивний епізод (СВР 6,0; 95% ДІ 2,0–18,3) або тривожний розлад (СВР 3,48; 95% ДІ 1,76–6,8).

У дітей віком 3–6 років клінічно значущі симптоми ПТСР не продемонстрували статистично значущих кореляцій із психічним здоров’ям батьків, проте слід зазначити про обмежений розмір вибірки в цій групі (n = 21).

Психічне здоров’я батьків та дронові атаки

Протягом досліджуваного періоду (лютий 2022 – травень 2023) зафіксовано 2761 дронову атаку. Серед досліджуваних пар батько/мати – дитина 678 із 858 (79,0%) проживали в областях, де відбулася щонайменше одна дронова атака.

Розподіл цих атак характеризувався значною варіа­бельністю: від повної відсутності у чотирьох областях до 998 атак у Києві (36,1% від загальної кількості). Згідно з критеріями, визначеними в цьому дослідженні, 304 із 858 пар (35,4%) проживали в областях із високою інтенсивністю дронових атак.

Поширеність позитивного скринінгу на ПТСР у батьків була значно вищою в областях із високою інтенсивністю дронових атак (28,9%) порівняно з низькою та помірною інтенсивністю (25,0% та 20,5% відповідно, p = 0,04). Батьків із позитивним скринінгом на депресивний і тривожний розлад виявилося більше в областях із високою інтенсивністю дронових атак (51,3% та 27,6% відповідно). Кількість дітей у різних вікових категоріях із позитивним скринінгом на психічні розлади за категоріями дронових атак була занадто низькою для змістовного статистичного порівняння.

Отже, результати дослідження психічного здоров’я батьків та дітей в Україні, проведеного через 14-15 місяців після початку повномасштабного російського вторгнення, демонструють значний вплив воєнної травматизації на ­цивільне ­населення.

Naeem A., Sikder I., Wang S., Barrett E.S. etal. Parent-child mental health inUkraine in relation towar trauma and drone attacks. Comprehensive Psychiatry, 139, 152590. DOI: https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2025.152590

Підготувала Анна Сочнєва