Гострий середній отит

Гострий середній отит (ГСО) – типова проблема раннього дитячого віку. У 75% дітей до досягнення шкільного віку розвивається принаймні один епізод ГСО. Найчастіше патологія зустрічається у віці від 6 до 18 міс.

Причини ГСО зазвичай багатофакторні. Серед факторів ризику навколишнього середовища відмічають пасивне куріння (тютюнопаління членів родини), відвідування садочка та штучне вигодовування в перші півроку життя. Серед бактеріальних патогенів виділяють трійку, що відповідає за 95% усіх випадків бактеріального ГСО: Streptococcus pneumoniae, за яким слідує Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. У дітей віком до 6 тиж грамнегативні збудники (Escherichia coli, клебсієла таPseudomonas aeruginosa) відіграють набагато більшу роль (до 20%), але S. pneumoniae і H. influenzae лишаються головними етіологічними чинниками і в цій віковій групі.

Ключові положення:

• Не розглядайте ГСО як єдиний діагноз у дітей молодшого віку з лихоманкою, не виключивши інші серйозніші захворювання.
• На користь діагнозу свідчить гострий початок і відхилення від норми під час отоскопії з ознаками запалення середнього вуха та випоту в барабанній порожнині.
• Уникайте рутинного застосування антибіотиків для лікування ГСО.

Діагностика

Скарги

Біль у вусі, що нещодавно з’явився (дратівливість у дітей, які ще не говорять); лихоманка; втрата апетиту; блювання; млявість.

Анамнез (тривожні моменти)

Кохлеарний імплантат; імуноскомпрометованість.

Огляд

• Загальне нездужання.
• Отоскопічна картина (див. таблицю):
  • ознаки гострого запалення барабанної перетинки (БП): випинання, гіперемія, помутніння БП;
  • лише почервоніння БП не є свідченням ГСО. Найчастіше це прояв гострої інфекції верхніх дихальних шляхів (ВДШ).

Таблиця. Отоскопічні зображення в нормі та при різній патології середнього і зовнішнього вуха

Ведення

Схема ведення пацієнта з ГСО подана на ри­сунку 1. У немовлят, особливо молодших 6 міс, діагноз ГСО і секреторного отиту може бути невірним. Слід повністю враховувати інші діагнози.

Рис. 1. Схема ведення пацієнта з ГСО

Додаткові обстеження

Немає потреби в рутинному призначенні діагностичних обстежень при ГСО. Візуалізаційні обстеження, такі як комп’ютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ), як правило, потрібні лише дітям з підозрою на внутрішньо­черепні ускладнення.

Лікування

• Більшість випадків ГСО в дітей проходять спонтанно, антибіотики не рекомендуються.
• Кортикостероїди, судинозвужувальні та антигістамінні засоби не ефективні при ГСО.
• Лікуйте біль за допомогою адекватного і регулярного знеболення (ібупрофен або парацетамол).
• Як допоміжний засіб при сильному гострому вушному болі може бути ефективним нетривале використання місцевого знеболювального засобу, наприклад, лідокаїну 2%, що наносять на непо­шкоджену БП.

Гострий мастоїдит (ГМ)

ГМ, хоча й рідко зустрічається, є найпоширенішим гнійним ускладненням ГСО і може бути пов’язаний з внутрішньочерепними ускладненнями.

• Діагноз ГМ ґрунтується на ознаках запалення в ділянці за вухом (еритема, набряк, болючість або флуктуація), випинанні вушної раковини, часто з набряком зовнішнього слухового проходу та ознаками ГСО (рис. 2).
• Потрібне невідкладне лікування з відповідними внутрішньовенними антибіотиками (наприклад, флуклоксацилін + цефалоспорин ІІІ покоління).
• Зверніться за консультацією до отоларинголога, оскільки може знадобитися хірургічне лікування.

Рис. 2. Гострий мастоїдит

Інші ускладнення

• Інші гнійні ускладнення, в тому числі з внутрішньочерепним поширенням інфекції, є рідкісними.
• За появи паралічу лицьового нерва, що виник при ГСО, слід скерувати до отоларинголога.
• До віддалених гнійних ускладнень належить ателектаз БП і холестеатома.

Секреторний середній отит (ССО)

• ССО, який раніше називали серозним отитом, – це наявність рідини в середньому вусі без ознак і симптомів інфекції, крім минущого порушення слуху.
• Наявність випоту в середньому вусі сама по собі не є діагностичною ознакою ГСО (випіт може залишатись до 12 тиж після перенесеного ГСО).
• Антибіотики та направлення до отоларинголога при ССО зазвичай не потрібні, оскільки більшість випадків виникають після епізоду ГСО і розрішуються спонтанно та не мають довгострокових наслідків для розвитку мовних навичок або когнітивного розвитку.
• Випіт, що не зникає після 3 міс, – привід для оцінки слуху та консультації отоларинголога.

Розгляньте доцільність консультації отоларинголога:

• в дітей з погіршенням загального стану;
• у новонароджених;
• у дітей з ознаками ГМ або кохлеарним імплантом.

Інформація для батьків

Ще одним важливим моментом є надання батькам інформації з догляду за дитиною вдома.

Реферативний огляд Рекомендацій з ведення гострого середнього отиту Королівської дитячої лікарні, м. Мельбурн, Австралія, 2020 р.,

підготувала Тетяна Потехіна.

Повну версію дивіться на сайті www.rch.org.au