сховати меню

SARS-CoV‑2-інфекція у дітей

сторінки: 10-12

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 30 березня 2020 року новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2) спричинив щонайменше 638 146 випадків інфекції та 30 039 смертей, поширившись на 202 країни та території [1]. Вже широковідомо, що головною групою ризику за віком для цієї інфекції, яка отримала назву COVID-19, є люди похилого віку, які мають тяжчий перебіг і серед яких спостерігається найвища летальність [2]. Але дані щодо епідеміологічних особливостей і клінічних проявів цієї інфекції у дітей досі обмежені [3, 4]. Нещодавній огляд 72 314 випадків, проведений Китайським центром з контролю та профілактики захворювань, показав, що менше 1% випадків припадали на дітей віком до 10 років [3].

Метою цього обсерваційного дослідження було визначити спектр проявів захворювання в дітей. Для цього оцінювали дітей, інфікованих SARS-CoV-2, що перебували на лікуванні в дитячій лікарні міста Ухань – єдиному центрі, призначеному урядом для лікування заражених дітей віком до 16 років в Ухані. Оцінювали як хворих з симптомами захворювання, так і безсимптомних дітей, в яких було відомо про контакт з особами з підтвердженою інфекцією COVID-19 або підозрою на неї. Для виявлення РНК SARS-CoV-2 за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в реальному часі з використанням зворотної транскрипції були відібрані мазки з носоглотки у дітей віком до 2 років і горла – у дітей віком 2 роки і старше [5]. Перебіг захворювання спостерігали до 8 березня 2020 року.

Епідеміологічні особливості

вгору

З 1 391 дитини, оглянутої та протестованої з 28 січня по 26 лютого 2020 року, загалом у 171 (12,3%) було підтверджено зараження SARS -CoV-2. Середній вік заражених дітей становив 6,7 року. Віковий розподіл пацієнтів та їхні діагнози (безсимптомна інфекція, інфекція верхніх дихальних шляхів (ІВДШ), пневмонія) узагальнено в таблиці1. Наведено середні результати (міжквартильний розмах – англ.: interquartile range, IQR) або n – кількість (%). Середній вік безсимптомних пацієнтів, пацієнтів з ІВДШ і пацієнтів з пневмонією становив відповідно 9,6; 3,9 і 5,9 року.

Таблиця 1. Віковий розподіл інфікованих дітей за відповідними діагнозами

Вік, роки

n (%) та IQR

Усі пацієнти,
n = 171

Асимптоматична інфекція,
n = 27

ІВДШ,
n = 33

Пневмонія,
n = 111

<1

31 (18,1)

0

6 (18,2)

25 (22,5)

1-5

40 (23,4)

1 (3,7)

12 (36,4)

27 (24,3)

6-10

58 (33,9)

14 (51,9)

10 (30,3)

34 (30,6)

11-15

42 (24,6)

12 (44,4)

5 (15,2)

25 (22,5)

Усереднений (IQR)

6,7 (2,0-9,8)

9,6 (7,6-12,6)

3,9 (1,4-8,4)

5,9 (1,2-9,3)

Джерелом зараження для переважної більшості дітей стали члени родини. Так підхопили інфекцію 154 (90,1%) учасника дослідження (табл. 2).

Таблиця 2. Джерело SARS-CoV-2-інфекції

Імовірні контакти

n (%)

Члени родини:

підтверджені випадки

підозра на інфекцію

154 (90,1)

131 (76,6)

23 (13,5)

Невідомо

15 (8,8)

Інший підозрюваний контакт

2 (1,2)

Клінічна картина

вгору

Найпоширенішими симптомами були кашель і гіперемія глотки – вони зустрічались у майже половині випадків (48,5% і 46,2% відповідно). Лихоманка у будь-який час хвороби виявлялась у 41,5% дітей. Також реєстрували гастроінтестинальні симптоми: діарею та блювання. Детальніше виявлені клінічні прояви подано в таблиці 3. У 27 пацієнтів (15,8%) не виявляли жодних симптомів інфекції або рентгенологічних ознак пневмонії. 12 пацієнтів мали рентгенологічні ознаки пневмонії, але в них не було жодних симптомів інфекції. Під час перебування в стаціонарі 3 пацієнти потребували інтенсивної терапії та інвазивної вентиляції легень; всі вони мали супутню патологію: гідронефроз, лейкемію (з приводу якої хворий отримував підтримувальну хіміотерапію) та інвагінацію.

Таблиця 3. Найчастіші симптоми

Симптоми

n (%)

Кашель

83 (48,5)

Гіперемія глотки

79 (46,2)

Підвищена температура тіла

71 (41,5)

Середня тривалість лихоманки (у днях)

3 (1-16)

Найвища t оС протягом перебування в стаціонарі:

<37,5 оС

37,5-38 оС

38,1-39,0 оС

>39 оС

100 (58,5)

16 (9,4)

39 (22,8)

16 (9,4)

Діарея

15 (8,8)

Блювання

11 (6,4)

Підвищена втомлюваність

13 (7,6)

Нежить

13 (7,6)

Закладеність носа

9 (5,3)

Тахіпное* при поступленні в лікарню

49 (28,7)

Тахікардія** при поступленні в лікарню

72 (42,1)

Сатурація крові киснем (SpO2) <92%

4 (2,3)

Примітки: * За діапазон нормальної частоти дихання (кількість вдихів за 1 хв) були прийняті наступні значення: 40-60 – для новонароджених, 30-40 – для дітей грудного віку, 25-30 – для дітей віком 1-3 роки, 20-25 – 4-7 років, 18-20 – 8-14 років, 12-20 – для дітей >14 років. Тахіпное визначали як перевищення цих значень для відповідного віку.

** За діапазон нормальної частоти серцевих скорочень (кількість ударів за 1 хв) були прийняті наступні значення: 120-140 – для новонароджених, 110-130 – для дітей грудного віку, 100-120 – для дітей віком 1-3 роки, 80-100 – 4-7 років, 70-90 – 8-14 років, 60-70 – для дітей >14 років. Тахікардію визначали як перевищення цих значень для відповідного віку.

Результати лабораторних досліджень

вгору

Лімфопенія (кількість лімфоцитів <1,2×109/л) виявлялась у 6 пацієнтів (3,5%) з ІВДШ або пневмонією. Підвищення рівня біомаркерів запалення спостерігали в усіх клінічних групах хворих, але частіше – в дітей з ІВДШ і пневмонією. Підвищений рівень прокальцитоніну мали 40% асимптомних дітей, 68,85% дітей з ІВДШ і 68,2% – з пневмонією; рівень С-реактивного білка був підвищений, відповідно, у 7,4; 12,1 і 24,3% випадків.

Результати лабораторних досліджень дітей в залежності від клінічного діагнозу узагальнено в таблиці 4. Лабораторні результати представлені як середні значення (міжквартильний розмах – англ.: interquartile range, IQR) або n – кількість (%).

Таблиця 4. Результати лабораторних досліджень 171 інфікованої дитини та їх діагнози

Показники

Всі пацієнти
(n = 171)

Безсимптомна інфекція
(n = 27)

ІВДШ
(n = 33)

Пневмонія
(n = 111)

Загальний аналіз крові (одиниці виміру; норма)

Лейкоцити (×109/л; 5,5-12,0)

6,8 (5,5-8,2)

7,0 (6,1-8,1)

6,9 (5,5-8,6)

6,6 (5,3-8,2)

<5,5

45/171 (26,3)

1/27 (3,7)

9/33 (27,3)

35/111 (31,5)

Нейтрофіли (×109/л; 1,1-3,9)

2,5 (1,8-3,7)

3,4 (2,9-3,9)

2,5 (1,7-3,9)

2,3 (1,6-3,5)

Лімфоцити (×109/л; 1,2-6,0)

2,9 (2,2-4,4)

2,8 (2,4-3,3)

3,1 (2,6-4,6)

2,9 (1,9-4,5)

<1,2

6 (3,5)

0 (0)

1(3,0)

5(4,5)

Гемоглобін (г/л; 110,0-149,0)

126,0 (118,0-135,0)

132,0 (125,0-135,0)

128,0 (121,0-138,0)

125,0 (115,0-133,0)

Біомаркери запалення (одиниці виміру; норма)

Прокальцитонін (пг/мл; 0-46)*

50 (40-80)

40 (30-50)

50 (40-80)

60,0 (40-90)

>46

105 (64,0)

10 (40,0)

22 (68,8)

73 (68,2)

С-реактивний білок (мг/л; 0,0-10,0)

4,0 (1,3-8,0)

2,0 (1,0-4,0)

4,0 (1,3-6,8)

4,0 (1,7-9,0)

>10

33 (19,7)

2 (7,4)

4 (12,1)

27 (24,3)

Біохімічний аналіз крові (одиниці виміру; норма)

Лактатдегідрогеназа (МО/л; 120,0-300,0)

246 (207-305)

215 (181-254)

243 (215-323)

254 (216-329)

Аланінамінотрансфераза (МО/л; 7-45)

15 (11-27)

13 (11-20)

13 (11-28)

16 (11-28)

>45

21 (12,3)

1 (3,7)

4 (12,1)

16 (14,4)

Аспартатамінотрансфераза(МО/л;10-50)

30 (24-42)

25 (20-31)

30 (24-46)

32,0 (24-46)

>50

25 (14,6)

0 (0)

5 (15,2)

20 (18,0)

Лужна фосфатаза (МО/л; 42,0-220,0)

198,0 (156,0-245,0)

202,0 (126,0-239,0)

186,0 (165,0-217,0)

198,0 (158,0-256,0)

Креатинін (мкмоль/л; 27,0-62,0)

33,9 (26,1-42,7)

42,6 (36,4-47,1)

29,0 (23,3-39,7)

31,7 (25,8-42,0)

Азот сечовини крові (ммоль/л; 2,9-7,1)

4,1 (3,3-4,8)

4,7 (3,6-5,5)

4,1 (3,4-4,4)

4,1 (3,1-4,8)

Коагулограма (одиниці виміру, норма)

Фібриноген (г/л; 2,0-4,0)

2,1 (1,8-2,7)

1,8 (1,8-2,0)

2,2 (1,9-2,8)

2,1 (1,8-2,8)

D-димер (мг/LFEU; 0,0-0,6)#

0,2 (0,2-0,4)

0,2 (0,1-0,2)

0,2 (0,2-0,4)

0,4 (0,3-1,0)

>0,6

21 (14,1)

0 (0)

4 (16,0)

17 (17,5)

Протромбіновий час (с; 10,2-13,4)

10,9 (10,6-11,3)

10,9 (10,6-11,1)

10,8 (10,6-11,5)

11,0 (10,6-11,3)

Тромбіновий час (с; 14,0-21,0)

18,4 (17,7-19,2) і

18,5 (17,9-19,0)

18,2 (17,7-18,7)

18,5 (17,7-19,4)

Електроліти (одиниці виміру, норма)

K (ммоль/л; 3,5-5,3)

4,8 (4,3-5,2)

4,4 (4,3-4,7)

4,8 (4,3-5,6)

4,8 (4,4-5,2)

Na (ммоль/л; 137,0-147,0)

139,1 (138,0-140,5)

140,4 (139,5-141,6)

139,1 (138,2-140,2)

138,9(137,6-140,1)

Cl (ммоль/л; 99,0-110,0)

101,3 (99,7-103,0)

100,5 (99,9-102,9)

101,8 (99,7-103,1)

101,1 (99,5-103,0)

Примітки: * Рівень прокальцитоніну визначали в 164 пацієнтів (25 – з безсимптомною інфекцією, 32 – з ІВДШ, 107 – з пневмонією). # D-димер визначали в 149 пацієнтів (27 – з безсимптомною інфекцією, 25 – з ІВДШ і 97 – з пневмонією).

Рентгенологічна картина

вгору

Найпоширенішою рентгенологічною знахідкою під час проведення комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) було двобічне затемнення за типом «матового скла» (32,7%; див. рисунок). При цьому 12 пацієнтів, що не мали жодних клінічних проявів інфекції, мали типові КТ–ознаки вірусної пневмонії (див. рисунок, D). Всі виявлені КТ-патерни наведені в таблиці 5.

DL1-70_1012_r-300x218.jpg

Рисунок. КТ-скани ОГК репрезентативних пацієнтів з різною тяжкістю інфекції А, Б – двобічне затемнення за типом «матового скла» у 13-місячного хлопчика з важкою пневмонією, яка потребувала перебування у відділенні інтенсивної терапії. В – базальні інфільтрати в 14-річної дівчини. Г – затемнення за типом «матового скла» в правому задньому легеневому полі в 15-річного безсимптомного хлопчика.

Таблиця 5. Рентгенологічні прояви, виявлені під час КТ ОГК

КТ-симптоми

n (%)

Затемнення за типом «матового скла»

56 (32,7)

Локальне плямисте затемнення

32 (18,7)

Двобічне плямисте затемнення

21 (12,3)

Інтерстиційні аномалії

2 (1,2)

Стан хворих на момент закінчення спостереження

вгору

Станом на 8 березня 2020 року зареєстровано 1 смерть у 10-місячної дитини з інвагінацією та поліорганною недостатністю. Вона померла через 4 тиж після поступлення в лікарню. Всього в звичайних палатах знаходився 21 пацієнт, стан яких був стабільним, а 149 – були виписані з лікарні.

Висновки

вгору

Цей звіт описує спектр проявів COVID-19 у дітей. На відміну від інфікованих дорослих, більшість інфікованих дітей мають легший клінічний перебіг. Безсимптомні носії інфекції не були рідкістю [2]. Вивчення здатності інфікованих дітей без проявів захворювання поширювати SARS–CoV-2 є важливим для розробки заходів з боротьби з пандемією, що продовжує набирати обертів.

Список літератури

1. World Health Organization. Coronavirus disease 2019 (COVID-19): situation report – 50 (https://www.who.int/docs/default–source/coronaviruse/situation–reports/20200310–sitrep-50–covid-19.pdf?sfvrsn=55e904fb_2. opens in new tab).

2. Fei Zhou, Ting Yu, Ronghui Du, et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. The Lancet. Published Online March 9, 2020 https://doi.org/10.1016/ S0140-6736(20)30566-3

3. Wu Z, McGoogan JM. Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: summary of a report of 72 314 cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA 2020 February 24 (Epub ahead of print).

4. Guan W, Ni Z, Hu Y, et al. Clinical characteristics of coronavirus disease 2019 in China. N Engl J Med. DOI: 10.1056/NEJMoa2002032.

5. World Health Organization. Country & technical guidance – coronavirus disease (COVID-19) (https://www.who.int/emergencies/diseases/novel–coronavirus-2019/technical–guidance. opens in new tab).

Реферативний огляд статті Lu X, Zhang L, Du H, et al. SARS–CoV-2 infection in children. N Engl J March 18, 2020,

підготувала Тетяна Потехіна

Наш журнал
у соцмережах: