COVID‑2019 у дітей: останні новини
сторінки: 16-17
Зниження захворюваності на COVID-19, яке прогнозували в літній період, так і не відбулось. Тому цієї осені замість другої хвилі ми маємо продовження поступового зростання кількості нових випадків. Попри це новий навчальний рік 2020–2021 рр. у більшості українських шкіл розпочався з фізичною присутністю учнів у навчальних закладах, хоч і з певними обмеженнями, запропонованими Міністерством освіти та науки. Також насувається щорічний сезон грипу, який в умовах пандемії загрожує коінфекцією з COVID-19 та надмірним навантаженням на медичні заклади. Саме цим проблемам присвячений наш вже традиційний COVID-дайджест.
Реконвалесцентна плазма може бути терапевтичним варіантом для дітей з тяжким COVID-19
Дані невеликого дослідження серії випадків дають змогу припустити, що реконвалесцентна плазма (РП) може бути безпечною та вірогідно ефективною у дітей з SARS-CoV-2-інфекцією, що загрожує життю, та респіраторним дистрес-синдромом.
У дослідженні, опублікованому в Pediatric Blood and Cancer, взяли участь 4 дітини віком 14–18 років, яким вводили РП. Підлітків включали в дослідження, якщо вони відповідали критеріям захворювання, що загрожує життю, визначеним FDA.
Донорів відбирали згідно з рекомендаціями Американського Червоного Хреста: вони повинні мати лабораторно підтверджену SARS-CoV-2-інфекцію та не мати симптомів щонайменше вродовж 28 днів на момент забору плазми або протягом 14 днів і мати негативний результат ПЛР. Рівні антитіл у донорів і реципієнтів вимірювали до та після інфузії РП.
Всі пацієнти були інтубовані; двоє потребували екстракорпоральної мембранної оксигенації. Жоден не мав мультисистемного запального захворювання. Вони отримали всю наявну плазму від донорів (200–220 мл). Один пацієнт отримав плазму в дозі 2 мл/кг, а троє інших – 4 мл/кг.
Введення РП не асоціювалось з антитілозалежним посиленням інфекції та не пригнічувало ендогенну імунну відповідь і синтез власних антитіл. За словами авторів, це було «безпечно і, можливо, ефективно». Також вони припускають, що РП може мати найбільшу користь для пацієнтів на початку захворювання, в яких ще не утворились ендогенні антитіла, і коли донорська плазма має високий титр антитіл.
Експерти наголошують, що потрібні додаткові дослідження, бажано – рандомізовані. Але, незважаючи на відсутність доказів у педіатрії, через профіль безпеки можна розглядати переливання РП (разом з противірусним засобом або як альтернативу противірусному) як опцію в ситуаціях, коли спостерігається прогресування респіраторного дистрес-синдрому.
Застосування попередньо утворених антитіл, відоме як пасивна імунізація, є усталеною педіатричною практикою при таких захворюваннях, як ботулізм, цитомегаловірусна інфекція та гепатит В. Щодо COVID-19 з'являється інформація про те, які типи антитіл є найефективнішими і який рівень антитіл є оптимальним. Згодом ми отримаємо більше інформації.
Якщо застосовують переливання РП, лікар, який надає медичну допомогу, має пам'ятати про стандартні ризики – інфекції, що передаються з кров'ю, такі як ВІЛ, гепатити В і С. Але натепер безпечність препаратів крові є дуже високою, і ризики цих інфекцій – дуже низькими. Іншими загрозами є алергічні реакції на компоненти сироватки та ризик гострого ураження легенів, які також є рідкісними. Важливим застереженням є і зайва рідина, яку може отримати важкохворий пацієнт.
Convalescent Plasma May Be an Option for Life-Threatening Pediatric COVID-19 – Medscape – Sep 16, 2020
Італійське дослідження ставить під сумнів ідею про те, що діти є безсимптомними поширювачами COVID-19
Дослідження з Італії не підтримує теорію про те, що діти частіше, ніж дорослі, є безсимптомними носіями нового коронавірусу.
У дослідження включили 83 дитини та 131 дорослого, які звернулись до педіатричного та дорослого відділень невідкладної медичної допомоги в клініці в Мілані з неінфекційних причин та не мали жодних симптомів або ознак COVID-19.
Лише одна дитина (1,2%) отримала позитивний результат на SARS-CoV-2 у порівнянні з 12 дорослими (9,2%), що дало співвідношення шансів 0,12 (95% довірчий інтервал 0,02–0,95) порівняно з дорослими. У жодної дітини чи дорослого впродовж 48 год після прийому не спостерігали ознаки або симптоми SARS -CoV-2-інфекції.
Раніше вважали, що діти сприяють передачі та ампліфікації SARS-CoV-2, тому що більшість з них є безсимптомними носіями. У звіті з Китаю зазначалось, що безсимптомні діти становили 15% від усіх SARS-CoV-2-позитивних осіб. У цьому дослідженні, проведеному серед осіб, госпіталізованих у Мілані, одному з міст з найвищою поширеністю COVID-19 у світі, SARS-CoV-2 виявили у близько 1% дітей та 9% дорослих без будь-яких симптомів та ознак коронавірусної інфекції.
Зараз відкрили більшість шкіл, і автори сподіваються, що ці дані допоможуть зрозуміти епідеміологію вірусу та почати новий навчальний рік менш песимістично. При цьому не варто забувати про рекомендацію щодо соціального дистанціювання та носіння маски.
Але в будь-якому разі треба зважати на обмеження цього дослідження: вибірка складалась з осіб, що звернулись в одну конкретну клініку в центрі м. Мілан під час жорстких карантинних обмежень в період з 1 березня по 30 квітня 2020 р.
Study Challenges Idea That Children Are Asymptomatic COVID-19 Spreaders – Medscape – Sep 14, 2020
Відрізнити COVID-19 від грипу в дітей залишається складним завданням
Для дітей з COVID-19 показники госпіталізації, перебування в відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) та потреби в апараті штучної вентиляції легень були подібними до показників дітей, хворих на грип, але були й відмінності. Про це йдеться в дослідженні Xiaoyan Song, д-ра мед. наук, директора відділу з інфекційного контролю та епідеміології при Національному дитячому медичному центрі в м. Вашингтон, та співавт., опублікованому 8 вересня на JAMA Network Open.
З наближенням зими проблемою буде відрізнити хворих на COVID-19 від хворих на грип. Щоб допомогти в цьому, д-р X. Song та її колеги досліджували спільні та відмінні риси між клінічними симптомами COVID-19 і грипу в дітей.
На думку автора, відрізнити COVID-19 від грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) залишається проблемою для клініцистів. Їх дослідження показало, що на момент встановлення діагнозу пацієнти з COVID-19 частіше, ніж пацієнти з грипом, повідомляли про лихоманку, шлунково-кишкові та інші клінічні симптоми; ці дві групи мають багато спільних клінічних симптомів. Також лікарі мають бути готовими до коінфекції COVID-19 з грипом або іншими ГРВІ.
У ретроспективному когортному дослідженні взяли участь 315 дітей з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 у період з 25 березня по 15 травня 2020 р., і 1402 дитини з лабораторно підтвердженим діагнозом сезонного грипу А або В у період між 1 жовтня 2019 р. та 6 червня 2020 р., що перебували на лікуванні в Національному дитячому медичному центрі, м. Вашингтон. У дослідження не включали безсимптомних пацієнтів, які мали позитивний результат на COVID-19.
Пацієнти з COVID-19 та хворі на грип мали подібні показники госпіталізації (17% проти 21%; відношення шансів (ВШ) 0,8; 95% ДІ 0,6–1,1; р = 0,15), перебування у ВРІТ (6% проти 7%; ВШ 0,8; 95% ДІ 0,5–1,3; р = 0,42) та використання механічної вентиляції легенів (3% проти 2%; ВШ 1,5; 95% ДІ 0,9–2,6; р = 0,17). Різниця у тривалості штучної вентиляції для обох груп не була статистично значущою. Всі пацієнти з COVID-19 або грипом B одужали, двоє пацієнтів з грипом A померли.
Жоден пацієнт не мав коінфекцій, що дослідники пов'язують із закриттям багатьох шкіл у середині березня, що, на їхню думку, обмежило поширення сезонного грипу.
Пацієнти, госпіталізовані з COVID-19, були старшими (середній вік 9,7 року; діапазон – 0,06–23,2 року), ніж ті, кого госпіталізували з будь-яким видом грипу (середній вік 4,2 року; діапазон 0,04–23,1). Пацієнти старші 15 років становили 37% пацієнтів з COVID-19 і лише 6% хворих на грип.
Серед пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19, 65% мали принаймні одне супутнє захворювання, порівняно з 42% госпіталізованих через будь-який тип грипу (ВШ 2,6; 95% ДІ 1,4–4,7; р =0,002). Найпоширенішими були неврологічні проблеми (загальна затримка розвитку або судоми), виявлені в 11 пацієнтів (20%) з COVID-19 та 24 пацієнтів (8%) з грипом (ВШ 2,8; 95% ДІ 1,3–6,2; р =0,002). Не було суттєвої різниці між цими двома групами щодо наявності в анамнезі астми, раку, кардіологічних і гематологічних захворювань.
В обох групах лихоманка та кашель були найчастішими симптомами на момент встановлення діагнозу. Однак більше пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19, повідомили про лихоманку (76% проти 55%; ВШ 2,6; 95% ДІ 1,4–5,1; р = 0,01), діарею або блювання (26% проти 12%; ВШ 2,5; 95% ДІ 1,2–5,0; р = 0,01), головний біль (11% проти 3%; ВШ 3,9; 95% ДІ 1,3–11,5; р = 0,01), міалгію (22% проти 7%; ВШ 3,9; 95% ДІ 1,8–8,5; р = 0,001) і біль у грудній клітці (11% проти 3%; ВШ 3,9; 95% ДІ 1,3–11,5; р = 0,01).
Кашель, закладеність носа, біль у горлі та задишка зустрічались з приблизно однаковою частотою в обох групах пацієнтів.
Порівняння спектра симптомів COVID-19 і грипу різнилося в залежності від типу грипу. В порівнянні з хворими на грип А, пацієнти з COVID-19 частіше повідомляли про лихоманку, кашель, діарею, блювання та міалгію. Але частота лихоманки, кашлю, діареї, блювання, головного болю та болю в грудях суттєво не відрізнялась у пацієнтів з COVID19 і грипом B.
Диференційна діагностика цих двох інфекцій на основі лише клінічних проявів майже неможлива. Тому перед поступленням до лікарні необхідно проводити тестування на грип А і В і на SARS-CoV-2-інфекцію та приймати рішення про доцільність госпіталізації за наявності дегідратації, потреби в інгаляції кисню та зміни життєвих показників.
Отже, щоб запобігти поширенню обох інфекцій, необхідно забезпечити всіх дітей вакциною проти грипу (особливо тих, хто має супутні захворювання), заохочувати до носіння масок та гігієни рук та запровадити адекватне тестування. Діагностичні тести доступні як для COVID-19, так і для грипу. Для грипу також доступне противірусне лікування.
Автори відзначають кілька обмежень їхнього дослідження, зокрема його ретроспективність, походження даних з одного центру та виявлення вірусів за допомогою різних тест-систем.
Distinguishing COVID-19 From Flu in Kids Remains Challenging – Medscape – Sep 08, 2020
Вакцинація від грипу є критичною під час пандемії, зазначає CDC
Центри з контролю та профілактики захворювань (The Centers for Disease Control and Prevention, CDC) наголошують, що всі особи старші 6 міс, які не мають протипоказань, повинні отримати щеплення від грипу в сезоні 2020–2021 рр., і це особливо важливо саме під час пандемії COVID-19. Це допоможе знизити рівень госпіталізації та навантаження на ВРІТ і тим самим зменшити тягар на систему охорони здоров'я.
Наразі доступна обмежена інформація щодо вакцинації від грипу та COVID-19. Лікарі можуть відкласти вакцинацію від грипу пацієнтам з підозрою або лабораторно підтвердженою COVID-19, однак вони мають нагадати їм повернутися задля щеплення після одужання.
Якщо кількість вакцин обмежена, необхідно надати пріоритет особам з наступних груп ризику:
- немовлята та маленькі діти віком від 6 до 59 міс;
- дорослі віком ≥50 років;
- хворі на хронічні захворювання легенів (у тому числі астму) та серцево-судинні захворювання (крім ізольованої гіпертензії), ниркові, печінкові, неврологічні, гематологічні або метаболічні порушення (у тому числі цукровий діабет);
- імуноскомпрометовані пацієнти з будь-якої причини, у тому числі пацієнти, які страждають на імунодефіцит внаслідок прийому ліків або ВІЛ-інфекції;
- вагітні жінки або ті, що планують вагітність під час сезону грипу;
- діти та підлітки віком від 6 міс до 18 років, які отримують препарати, що містять аспірин або саліцилати, і тому мають ризик розвитку синдрому Рейє, пов'язаного з грипом;
- особи, які проживають у будинках престарілих і закладах тривалого догляду;
- особи з ожирінням (для дорослих ІМТ ≥40);
- особи, які контактують з людьми з груп ризику, наприклад, медичний персонал і люди, що доглядають за дітьми <5 років.
Influenza Vaccination Critical During Pandemic, CDC Says – Medscape – Aug 21, 2020
Підготувала Тетяна Потехіна