сховати меню

Актуальність респіраторно-синцитіальної інфекції в Україні: ризики, які ми недооцінюємо

сторінки: 39-42

О. В. Мазулов, канд. мед. наук, доцент кафедри педіатрії № 1  Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
О.В. Мазулов
О.В. Мазулов

Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) залишається провідною причиною інфекцій нижніх дихальних шляхів і госпіталізацій немовлят у всьому світі, проте в Україні його роль часто недооцінюють. Статистика сезону-2024/25 чітко вказує на наявність тяжких форм та навіть летальних випадків, пов’язаних із РСВ-пневмонією. Сьогодні лікар первинної ланки має унікальну можливість змінити ситуацію завдяки новим стратегіям імунізації, що дають змогу захистити дитину ще до її наро­дження.

Ключові слова: респіраторно-синцитіальний вірус, бронхіоліт, пневмонія, діти, вакцинація, моноклональні антитіла.

Респіраторно-синцитіальний вірус є провідним етіологічним чинником бронхіоліту та однією з найчастіших причин госпіталізації немовлят з інфекціями нижніх дихальних шляхів. В осіб старшого віку РСВ-інфекція підвищує ризик виникнення пневмонії та загострень хронічних захворювань, наприклад, хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), в епідемічний сезон, що зазвичай пов’язаний з холодною порою року (Savic M. etal., 2023; Havers F. etal., 2023). Поява специфічних стратегій профілактики РСВ-­інфекції (вакцинація матерів, моноклональні антитіла тривалої дії у немовлят, вакцинація дорослих) змінила стан захворюваності на зазначену патологію у світі, тому в Україні також потрібно інтегрувати цей досвід в практику первинної ланки медичної допомоги (WHO, 2025; CDC, 2025a).

Ключові аспекти масштабності проблеми

вгору

Клінічний тягар захворюваності на РСВ-інфекцію має значні наслідки. Так, за епідеміологічними оцінками, в 2019 р. вона асоціювалася приблизно з 33 млн епізодів інфекцій нижніх дихальних шляхів у дітей молодших п’яти років та зі значною кількістю госпіталізацій (LiY. etal., 2022; Shi Т. etal., 2017).

! Найбільший тягар захворювання припадає на перші місяці життя дитини. У немовлят зазвичай розвиваються досить важкі прояви РСВ-інфекції з ураженням органів дихання та гіпоксемією, яка в цьому віці може швидко призвести до різкого погіршення стану і необхідності госпіталізації.

У літніх людей захворювання спричиняє ускладнення на тлі типової для такого віку значної кількості супутніх захворювань (Havers F. etal., 2023).

В Україні здійснюють моніторинг стану захворюваності на РСВ-інфекцію. За даними епіднагляду, під час епідсезону-2024/2025 серед 89 154 пацієнтів, обстежених щодо ГРВІ у закладах МОЗ, було виявлено 602 випадки РСВ-інфекції, а серед зареєстрованих 2204 важких респіраторних інфекцій – 112 (ЦГЗ МОЗ України, 2025). У підсумковому звіті повідомлено про три летальні випадки від пневмонії, зумовленої РСВ-інфекцією. Оскільки її виявлення залежить від стратегії проведення тестування та його доступності, реальний клінічний тягар цієї проблеми може бути значно вищим, особливо серед груп ризику.

Кому РСВ загрожує найбільше?

! У дітей у перші шість місяців життя особливості імунологічної відповіді та будова органів дихання сприяють важкому перебігу захворювання.

Наявність інших факторів ризику, таких як передчасне наро­дження, бронхолегенева дисплазія (БЛД) чи інші хронічні захворювання легень, гемодинамічно значущі вади серця, імунодефіцитні стани, нейром’язові захворювання, а також соціальні передумови (численна сім’я, контакт зі старшими дітьми, пасивне паління) означають додаткові загрози життю і здоров’ю дитини.

У цій групі РСВ часто призводить до бронхіоліту з гіпоксемією і подальшою потребою в стаціонарному лікуванні (Shi Т. etal., 2017).

У пацієнтів старших 60 років РСВ-інфекція в епідсезон асоціюється з підвищеним ризиком пневмонії, госпіталізації та декомпенсації хронічних хвороб (Savic М. etal., 2023; Havers F. etal., 2023). Тому профілактика цього захворювання насамперед потрібна пацієнтам із ХОЗЛ, бронхіальною астмою, серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом з ускладненнями, хронічною хворобою нирок та імунодефіцитом (таблиця).

Таблиця. Групи підвищеного ризику тяжкого перебігу РСВ-інфекції
Таблиця. Групи підвищеного ризику тяжкого перебігу РСВ-інфекції

! Слід враховувати результати останніх дослі­джень щодо довготривалих наслідків перенесеної РСВ-інфекції в малюковому віці. РСВ-бронхіоліт або інша РСВ-інфекція ­в дітей молодшого віку може підвищувати ризик розвитку бронхіальної астми в старшому віці (Kusel М. et al., 2007).

Враховуючи особливості перебігу захворювання у вразливих когорт населення, наступним важливим кроком, безумовно, є розроблення стратегії захисту від РСВ, а­дже з огляду на відсутність препаратів проти РСВ-інфекції слід зосередитися на її профілактиці. Результативність певних інструментів профілактики була доведена в нещодавніх численних дослі­дженнях.

Профілактика РСВ-асоційованих захворювань

У перші місяці життя немовляти захисту від РСВ-інфекції можна досягти лише завдяки транс­плацентарній передачі антитіл у разі вакцинації матері або за допомогою пасивного введення моноклональних антитіл тривалої дії (WHO, 2025; CDC, 2025b).

! Отже, перший інструмент профілактики – це вакцинація жінки під час вагітності.

Такий тип вакцинації застосовують для профілактики РСВ-асоційованих інфекцій нижніх дихальних шляхів у немовлят, формуючи антитіла у матері та їх трансплацентарну передачу. CDC рекомендує введення однієї дози вакцини проти РСВ-інфекції на 32–36-му тижнях вагітності (Fleming-Dutra К. etal., 2023; CDC, 2025a).

Згідно з результатами дослі­дження MATISSE, вакцинація вагітних знижувала ризик тяжкого РСВ-захворювання у немовлят у перші місяці життя (Kampmann В.­­ etal., 2023). Вкрай важливо завчасно виявити жінок, які напередодні сезону РСВ-­інфекції матимуть термін вагітності 32–36 тижнів, задокументувати факт і дату вакцинації для планування постнатальної профілактики, а якщо звернення зроблено запізно або вакцина недоступна орієнтуватися на пасивну імунопрофілактику дитини.

Наступним інструментом профілактики РСВ-інфекції у немовлят є одноразове введення їм моноклональних антитіл тривалої дії. Цей метод забезпечує пасивний захист від тяжкого перебігу РСВ-інфекції за умови використання зазначених ліків перед початком або протягом сезону РСВ-­інфекції (Drysdale S. etal., 2023; Moulia D. etal., 2025).

CDC рекомендує введення моноклональних антитіл немовлятам, яким ще не виповнилося 8 місяців, що народилися під час сезону або тільки входять у перший сезон РСВ-інфекції, у разі якщо мати не отримала РСВ-вакцину під час вагітності, статус вакцинації жінки невідомий або дитина народилась протягом 14 днів або раніше після введення матері вакцини проти РСВ (CDC, 2025b). Ефективність моноклональних антитіл у запобіганні госпіталізації внаслідок РСВ-­інфекції підтвер­джено не лише в рандомізованих клінічних дослі­дженнях, а й в дослі­дженнях реальної клінічної практики (Hammitt L. etal., 2022; Drysdale S. etal., 2023).

Останнім важливим інструментом профілактики РСВ-інфекції є захист осіб похилого віку. У рекомендаціях CDC (2025) зазначено про одноразове введення будь-якої ліцензованої РСВ-вакцини особам старшим 75 років, а також віком 50–74 роки, що мають підвищений ризик тяжкого перебігу РСВ-інфекції (CDC, 2025c). Ці рекомендації базуються на результатах рандомізованих клінічних дослі­джень, що продемонстрували зниження ризику РСВ-асоційованих захворювань нижніх дихальних шляхів (Papi А. etal., 2023; Walsh Е. etal., 2023; Wilson Е. etal., 2023).

В інших дослі­дженнях серед пацієнтів віком понад 60 років також було показано, що вакцинація від РСВ-інфекції перед початком епідсезону може знижувати ризик РСВ-асоційованих захворювань нижніх дихальних шляхів (Britton А. etal., 2024; ­­Papi А. etal., 2023).

Отже, йдеться про такі практичні кроки для забезпечення захисту від РСВ вразливих контингентів населення:

1) на етапі вагітності (28–32 тижні): визначити очікувану дату пологів відносно сезону РСВ-­інфекції та обговорити стратегію профілактики (вакцинація матерів на 32–36-му тижні вагітності) ­­­(CDC, 2025a);

2) у пологовому стаціонарі: задокументувати факт і дату РСВ-вакцинації матері;

3) на першому патронажі: уточнити материнський вакцинальний статус, якщо мати невакцинована або вакцинальний статус невідомий чи пологи відбулись раніше ніж за 14 днів після РСВ-вакцинації – необхідно ініціювати введення немовляті моноклональних антитіл тривалої дії (CDC, 2025b);

4) у пацієнтів старших 65 років під час візиту в серпні – жовтні оцінити ризик тяжкого перебігу РСВ-інфекції з огляду на вік, наявність коморбідних станів, проживання в закладах догляду за особами похилого віку: рекомендована профілактика полягає в одноразовому введенні РСВ-вакцини (CDC, 2025c);

5) план на епідсезон: раннє звернення за появи симптомів інфекції нижніх дихальних шляхів, розглянути тестування на РСВ-інфекцію за наявності симптомів захворювання органів дихання (­рис.).

Рисунок. Алгоритм дій лікаря у разі загрози РСВ-інфекції
Рисунок. Алгоритм дій лікаря у разі загрози РСВ-інфекції

Висновки

вгору

Аналіз епідеміологічної ситуації підтвер­джує, що РСВ-інфекція залишається одним із найпотужніших чинників госпіталізації та смертності, особливо серед немовлят першого року життя та осіб віком понад 60 років. Враховуючи чітку сезонність захворювання в Україні, впрова­дження рутинного лабораторного тестування на РСВ є необхідною умовою для коректної диференційної діагностики та запобігання ускладненням. Сучасні стратегії імунізації, зокрема вакцинація вагітних задля транс­плацентарної передачі антитіл плоду та пасивна імунізація немовлят, що становлять групу ризику, відкривають реальну можливість суттєвого зниження поширеності РСВ-асоційованих ускладнень. Дотримання чіткого клінічного алгоритму дій лікарем первинної ланки та своєчасна маршрутизація пацієнтів з ознаками дихальної недостатності дають змогу мінімізувати фатальні наслідки інфекції та зменшити тягар хвороби для системи охорони здоров’я.

Література

  1. Britton A., Kretzschmar M. et al. (2024). Use of respiratory syncytial virus vaccines in adults aged ≥60 years: Updated recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices – United States, 2024. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 73(32), 696–702. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7332e1
  2. Centers for Disease Control and Prevention. (2025a, August 18). Clinical guidance for RSV immunizations and vaccines. https://www.cdc.gov/rsv/hcp/vaccine-clinical-guidance/index.html
  3. Centers for Disease Control and Prevention. (2025b, August 18). RSV immunization guidance for infants and young children. https://www.cdc.gov/rsv/hcp/vaccine-clinical-guidance/infants-young-children.html
  4. Centers for Disease Control and Prevention. (2025c, July 8). RSV vaccine guidance for adults. https://www.cdc.gov/rsv/hcp/vaccine-clinical-guidance/adults.html
  5. Drysdale S. B., Cathie K., Flamein F. et al. (2023). Nirsevimab for prevention of hospitalizations due to respiratory syncytial virus in infants. The New England Journal of Medicine, 389(26), 2425–2435. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2309189
  6. Fleming-Dutra K.E., Jones J. M., Roper L. E. et al. (2023). Use of the Pfizer respiratory syncytial virus vaccine during pregnancy for the prevention of respiratory syncytial virus-associated lower respiratory tract disease in infants: ­Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices – United States, 2023. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 72(41), 1115–1122. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7241e1
  7. Griffin M. P., Yuan Y., Takas T. et al. (2020). Nirsevimab for prevention of RSV in preterm infants. The New England Journal of Medicine, 383(5), 415–425. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1913556
  8. Hammitt L. L., Dagan R., Yuan Y. et al. (2022). Nirsevimab for prevention of RSV in healthy late-preterm and term infants. The New England Journal of Medicine, 386(9), 837–846. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2110275
  9. Havers F.P., Whitaker M., Self J.L. et al. (2023). Respiratory syncytial virus–associated hospitalizations among adults aged ≥60 years – United States, July 2022–June 2023. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 72(40). https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7240a1
  10. Kampmann B., Madhi S.A., Munjal I. et al. (2023). Bivalent prefusion F vaccine in pregnancy to prevent respiratory syncytial virus illness in infants. The New England Journal of Medicine, 388(16), 1451–1464. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2216480
  11. Kusel M.M.H., de Klerk N.H., Kebadze T., Vohma V., Holt P.G., Johnston S.L. & Sly P.D. (2007). Early-life respiratory viral infections, atopic sensitization, and risk of subsequent development of persistent asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 119(5), 1105–1110. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2006.12.669
  12. Li Y., Wang X., Blau D.M. et al. (2022). Global, regional, and national disease burden estimates of acute lower respiratory infections due to respiratory syncytial virus in young children in 2019: A systematic analysis. The Lancet, 399(10340), 2047–2057. https://doi.org/10.1016/S0140–6736(22)00478–0
  13. Moulia D.L. et al. (2025). Use of clesrovimab for prevention of severe respiratory syncytial virus disease among infants and young children: Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices – United States, 2025. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 74(32). https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/74/wr/mm7432a3.htm
  14. Papi A., Ison M.G., Langley J.M. et al. (2023). Respiratory syncytial virus prefusion F protein vaccine in older adults. The New England Journal of Medicine, 388(7), 595–608. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2209604
  15. Savic M. et al. (2023). Respiratory syncytial virus disease burden in adults aged 60 years and older in high-income countries: A systematic literature review and meta-analysis. Influenza and Other Respiratory Viruses, 17(1), e13031. https://doi.org/10.1111/irv.13031
  16. Shi T., McAllister D.A., O’Brien K.L. et al. (2017). Global, regional, and national disease burden estimates of acute lower respiratory infections due to respiratory syncytial virus in young children in 2015: A systematic review and modelling study. The Lancet, 390(10098), 946–958. https://doi.org/10.1016/S0140–6736(17)30938–8
  17. Walsh E.E., Pérez Marc G., Zareba A.M. et al. (2023). Efficacy and safety of a bivalent RSV prefusion F vaccine in older adults. The New England Journal of Medicine, 388(16), 1465–1477. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2213836
  18. Wilson E. et al. (2023). Efficacy of an mRNA vaccine against respiratory syncytial virus in older adults. The New England Journal of Medicine, 389(24), 2233–2244. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2307079
  19. World Health Organization. (2025). WHO position paper on immunization to protect infants against respiratory syncytial virus disease, May 2025. Weekly Epidemiological Record, 100(22), 193–218. https://www.who.int/publications/i/item/who-wer-10022–193–218
  20. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Заключна інформація про сезон ГРВІ 2024–2025 (30.09.2024–18.05.2025). Аналітичний звіт.
  21. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Епідеміологічні дані ЦГЗ по RSV за епідемічний сезон 2024–2025 (30.09.2024–11.05.2025). Презентаційні матеріали.

Ця стаття – лише виклад пропозицій та спостережень, а не систематичний огляд або метааналіз. Тому рекомендації міжнародних організацій наведені як орієнтир і потребують адаптації до української національної регуляторної бази, а також слід враховувати доступність препаратів і особливості локальної епідеміологічної ситуації.

Статтю надруковано за підтримки Представництва «Пфайзер Експорт Бі. Ві» в Україні.

Наш журнал
у соцмережах: