Профілактика та лікування ран у дітей в умовах воєнного часу: роль антисептичних засобів

У контексті зростаючої кількості дитячих поранень під час війни в Україні важливого значення набуває ефективна профілактика інфекційних ускладнень. Повідон-йод Бетадин продемонстрував високу антимікробну активність, швидку дію та сприятливий профіль безпеки за умови дотримання вікових обмежень і протоколів застосування. Його ефективність у педіатричній практиці підтвер­джується клінічними даними, а роль – зростає в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги. Рекомендоване поєднання антисептичних процедур із психологічною підтримкою дитини.

За майже 1 000 днів повномасштабної війни в Україні понад 2 406 дітей загинули або зазнали поранень – це в середньому щонайменше 16 дітей щотижня [1]. У 2024 році цей показник зріс на 40% порівняно з 2023 роком, що свідчить про значну інтенсифікацію загроз для життя та здоров’я дітей. Водночас у воєнний період збільшуються ризики інфекційних ускладнень через руйнування цивільної інфраструктури та обмежений доступ до гігієни та водопостачання, а також затримки в наданні спеціалізованої медичної допомоги.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з початку повномасштабного вторгнення в Україні 25% населення повідомляють про зниження доступності медичних послуг [2]. Така ситуація зумовлена масштабними руйнуваннями системи охорони здоров’я внаслідок понад 2 254 цілеспрямованих атак на медичну інфраструктуру, що спричинили фізичне знищення лікувальних закладів, поранення та загибель медичного персоналу, а також перебої в наданні критично важливої допомоги. В умовах такого дефіциту швидкого доступу до спеціалізованих медичних закладів надзвичайно важливою стає кваліфікована домашня перша допомога, яка здатна зменшити вплив часових та географічних бар’єрів до отримання невідкладної допомоги.

Епідеміологія дитячого травматизму в Україні

Згідно з аналітичним звітом Save the Children International, у 95% випадків загибелі або поранення дітей внаслідок війни в Україні застосовувалась вибухова зброя з великою площею ураження [3]. До таких видів озброєння належать авіаційні бомби, ракети, артилерійські снаряди та безпілотні літальні апарати. Серед поширених типів травматичних ушко­джень, зафіксованих у постраждалих дітей, домінують осколкові поранення, термічні опіки та політравма.

Характерною особливістю воєнних травм є їх множинність, значна контамінація та часто відстрочене надання медичної допомоги. Хоча бойові дії впливають на всіх дітей без винятку, найуразливішими вважають дітей раннього віку (від 0 до 5 років), які мають найнижчу фізіологічну резистентність до травм і не можуть самостійно евакуюватися. Діти шкільного віку від 6 до 12 років є активними на вулицях та часто потрапляють під прямі чи побічні обстріли. Підлітки віком від 13 до 17 років перебувають у зоні підвищеного ризику у зв’язку із соціальною мобільністю, навчальним процесом, участю в громадських ініціативах або спробами допомогти іншим.

Фактори ризику інфекційних ускладнень ран

Забруднення ран землею та сторонніми предметами становить основний фактор ризику. Механічна контамінація ран частками ґрунту, металу або іншими чужорідними матеріалами суттєво підвищує ризик інфікування.

Як зазначено в огляді Harun etal. (2024), ефективна антисептична обробка має ключове значення у запобіганні раннім стадіям бактеріального зараження [4]. Повідон-йод, зокрема, демонструє швидку бактерицидну, фунгіцидну та віруліцидну дію вже протягом 1-5 хвилин, що робить його доцільним у ситуаціях первинної обробки забруднених ран.

Затримка надання медичної допомоги сприяє розвитку місцевих і системних інфекцій. Відтерміновані звернення до лікаря або початок дезінфекції сприяють розвитку місцевих і системних інфекцій. Як показують клінічні дослі­дження, навіть високо­ефективні засоби, такі як повідон-йод, частково втрачають свою ефективність, якщо застосовуються надто пізно. У таких випадках інфекційні ускладнення можуть прогресувати до флегмони, абсцесу або сепсису, що особливо небезпечно для дитячого організму.

Порушення санітарно-гігієнічних умов також відіграє критичну роль. Неналежне дотримання гігієни рук, неправильна перев’язка та невчасна зміна пов’язок сприяють колонізації рани патогенами. В умовах воєнного часу часто спостерігають дефіцит чистої води, стерильних матеріалів і неналежні санітарні умови, що додатково підвищує ризик інфікування.

Стресовий стан і зниження імунітету в дітей створюють додаткові ризики. Дитячий організм є особливо вразливим до інфекцій через ще не сформовану імунну відповідь. Хронічний стрес воєнного часу, біль, недостатнє харчування та системні порушення призводять до значного зниження захисних функцій організму, що сприяє інфікуванню навіть за наявності мінімального бактеріального навантаження [5].

Бетадин у педіатричній практиці

Повідон-йод, відомий під торговельною назвою Бетадин, є комплексом йоду з полімером повідоном, який забезпечує поступове вивільнення активного йоду у вологому середовищі. Цей механізм забезпечує стабільну мікробіцидну активність без суттєвої токсичності.

Бетадин демонструє унікально широкий спектр антимікробної активності проти грампозитивних і грамнегативних бактерій, вірусів, у тому числі коронавірусів, грибків та дріж­джів, спор бактерій, найпростіших та амебних цист. Особливо важливою є його ефективність проти мультирезистентних штамів, таких як MRSA (метицилін-резистентний Staphylococcus aureus) і VRE (ванкоміцин-резистентні ентерококи). За 150 років клінічного застосування не зафіксовано випадків розвитку резистентності до йоду або перехресної резистентності з антибіотиками.

Однією з найважливіших переваг Бетадину є його здатність проникати в біоплівки – мікробні структури, що ускладнюють лікування хронічних і контамінованих ран. Він пригнічує утворення біоплівок навіть у субінгібуючих концентраціях. Дослі­дження показали його ефективність проти змішаних біоплівок MRSA і Candida albicans, що демонструє вищу протибіоплівкову активність порівняно з іншими антисептиками, такими як срібло, хлоргексидин, бензалконію хлорид, триклозан, октенідин і полігексанід.

Повідон-йод діє швидко – знищення патогенів відбувається за 20-30 секунд після нанесення. При цьому рівень цитотоксичності є значно нижчим порівняно з традиційними йодними настойками та багатьма іншими антисептиками. У клінічній практиці підтвер­джено його хорошу переносимість, із рідкісними випадками контактної алергії [6].

Безпека в дітей

Повідон-йод застосовують у педіатричній практиці як місцевий антисептичний засіб для лікування бактеріальних інфекцій шкіри, слизових оболонок та ран різної етіології. Його ефективність і безпека при короткочасному використанні доведені численними клінічними спостереженнями [6].

Дані Memorial Sloan Kettering Cancer Center свідчать, що повідон-йод може безпечно використовуватися в дітей за умови дотримання рекомендованих режимів застосування та контролю за системною абсорбцією [7]. Особливо важливим є дотримання принципу «мінімально ефективної експозиції»: вже 30 секунд взаємодії з 1,0% розчином повідон-йоду достатньо для надійної антисептичної дії, при цьому безпека засобу повністю зберігається.

Згідно з даними Frank etal., застосування розчину повідон-йоду в концентраціях до 1,25% у носовій порожнині та до 2,5% в ротовій порожнині є безпечним навіть у разі тривалого використання (до 5-6 місяців) [8]. Дослі­дження демонструють, що одноразове або епізодичне застосування 10% розчину з подальшим розведенням до терапевтичних концентрацій не спричиняє подразнення слизових оболонок чи інших побічних ефектів у дітей старше 1 року. Крім того, тривалість контакту навіть 15-30 секунд забезпечує виражений віруліцидний ефект.

Згідно з європейськими рекомендаціями з антисептичної обробки ран, спиртовмісні форми повідон-йоду, попри високу антимікробну активність, є непридатними для застосування в дітей молодше 7 років через ризик хімічних опіків і подразнень шкіри [10]. Водночас водні або водно-гліцеринові розчини повідон-йоду можуть бути використані як безпечна альтернатива за умови суворого контро­лю часу експозиції та концентрації.

Важливо зазначити, що, порівняно з іншими широко застосовуваними антисептиками, повідон-йод має більш лояльні вікові обмеження. Наприклад, хлоргексидин у більшості країн дозволений до використання лише з 12-річного віку, а деякі срібловмісні препарати взагалі не рекомендуються для педіатричної практики через високий ризик системної токсичності [11, 12].

Клінічні рекомендації

Первинна обробка рани має проводитися системно й послідовно, з обов’язковою оцінкою її тяжкості. Оцінка рани передбачає визначення глибини ураження (поверхнева, глибока, проникаюча), наявності активної кровотечі, сторонніх тіл, ознак інфекції (гіперемія, набряк, гнійне виділення, неприємний запах), площі ураження та локалізації, а також механізму травмування (чисте поранення проти забрудненого).

Обробку починають з обов’язкового миття рук із милом або дезінфекції спиртовмісним засобом для запобігання інфікуванню. Зупинку кровотечі здійснюють накладанням стерильного тиснучого перев’язувального матеріалу та підняттям ураженої ділянки вище рівня серця, якщо це можливо. У разі артеріальної кровотечі необхідно накласти ­джгут проксимальніше місця поранення.

Очищення рани проводять шляхом промивання проточною водою або фізіологічним розчином. Мило використовують лише для прилеглих до рани ділянок. Слід категорично уникати застосування перекису водню, спиртових настойок йоду та марганцівки. Видалення сторонніх тіл здійснюють стерильним пінцетом а в разі глибокого залягання – направляють до лікаря.

Антисептичну обробку проводять згідно з віковими рекомендаціями, від центру рани до периферії, уникаючи надмірного втирання антисептика. Для підтримання вологого середовища для оптимального загоєння наносять тонкий шар захисного засобу – антибактеріальної мазі або стерильного вазеліну.

Закривають рану стерильною пов’язкою або бинтом для глибоких ран. Поверхневі ушко­дження можна залишати відкритими за умови чистоти й відсутності ризику забруднення. Заміну пов’язки проводять щодня або після її зволоження чи забруднення, при цьому під час кожної заміни перевіряють наявність ознак інфекції.

Такий комплексний підхід забезпечує ефективну профілактику інфекційних ускладнень і сприяє оптимальному загоєнню рани в умовах обмеженого медичного доступу.

Психологічний супровід

За даними дослі­дження Pfeiffer etal., посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) за критеріями DSM-5 виявляють у 68,7% дітей віком від 7 років і у 95,2% дошкільнят, за оцінками батьків. Навіть мінімальні медичні втручання, у тому числі обробка невеликих ран, можуть спричинити повторну травматизацію у дітей із досвідом насильства, втрат або бойових дій [13].

У зв’язку з цим необхідно неухильно дотримуватись принципів «травмоінформованого підходу» (trauma-informed care). Створення безпечного середовища передбачає спокійну, тиху обстановку, достатнє освітлення без різких тіней, відсутність несподіваних звуків і можливість присутності близької людини. Уникнення примусу полягає в поясненні кожної дії простою, зрозумілою мовою, отримання «дозволу» дитини на кожний етап і повагу до права сказати «ні» або «­зупинись».

Забезпечення відчуття контролю досягається поясненням послідовності дій заздалегідь, можливістю вибору порядку процедур, залученням дитини як «помічника» в процес лікування та використанням техніки «рахунок до трьох» перед кожною дією.

Ефективні методи зниження болю та тривоги охоплюють релаксаційні техніки, такі як глибоке дихання («надуваємо повітряну кульку»), прогресивна м’язова релаксація, візуалізація приємних місць або спогадів, а також техніка майндфулнес, адаптовані для дитячого віку. Терапевтична гра передбачає Hibuki therapy (японську техніку дистракції), рольові ігри з іграшками та використання медичних інструментів як «іграшок» для зменшення страху.

Засобами відволікання уваги є музика або улюблені пісні, відео або мультфільми на планшеті чи телефоні, казки та історії, інтерактивні додатки для дітей, мильні бульбашки або калейдоскоп.

Психоедукація охоплює надання базової інформації про ПТСР у дітей, пояснення нормальних реакцій на травму, навчання технік підтримки дитини вдома та інформування про те, коли звертатися по професійну психологічну допомогу. Підтримка самих батьків передбачає визнання їх власної травматизації, організацію групової або індивідуальної терапії, навчання технік самодопомоги та стрес-мене­джменту і створення мереж взаємопідтримки між батьками.

Висновки

В умовах воєнного часу, коли діти часто зазнають травм і мають обмежений доступ до кваліфікованої медичної допомоги, повідон-йод Бетадин виступає як надійний антисептичний засіб для первинної обробки ран. За умови контрольованого використання він забезпечує швидку антимікробну дію та характеризується прийнятним профілем безпеки. Його доцільність у педіатричній практиці підтвер­джується клінічними даними та актуальними рекомендаціями.

Література

1. UNICEF. Average of at least 16 children killed or injured in Ukraine every week as escalation of war nears 1,000 days. Press Release. November 18, 2024.

2. WHO Europe. Three years of war: rising demand for mental health support, trauma care and rehabilitation. February 24, 2025.

3. Save the Children International. Ukraine: Child casualties see alarming spike in 2024 as war marks 900 days. August 9, 2024.

4. Harun H., Haroen H., Mirwanti R. et al. (2025) Uncovering the Benefits of Povidone Iodine Compared to Other Therapeutic Agents in Wound Infection Prevention and Healing Outcomes: A Scoping Review, Journal of Multidisciplinary Healthcare,, 3605-3616, DOI: 10.2147/JMDH.S469037

5. Harun H, Haroen H, Mirwanti R, et al. Uncovering the Benefits of Povidone Iodine Compared to Other Therapeutic Agents in Wound Infection Prevention and Healing Outcomes: A Scoping Review. J Multidiscip Healthc. 2024;20:21-37.

6. Bigliardi PL, Alsagoff SAL, El-Kafrawi HY, et al. Povidone iodine in wound healing: a review of current concepts and practices. Int J Surg. 2017;44:260-268.

7. Memorial Sloan Kettering Cancer Center (2022) Povidone-iodine safety profile in pediatric applications: Clinical experience review. Cancer Nurs.

8. Frank S, Capriotti J, Brown SM, Tessema B. Considerations for povidone-iodine antisepsis in pediatric nasal and pharyngeal surgery during the COVID-19 pandemic. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2020;137:110214.

9. Kramer A, Dissemond J, Kim S, et al. Wound Antiseptics and European Guidelines for Antiseptic Application in Wound Treatment. Pharmaceutics. 2021;13(12):2167.

10. Інструкція для Бетадин розчин д/зовн. та місц. заст. 10% по 30 мл у флак.

11. Mayo Clinic. Cuts and scrapes: First aid. May 1, 2024.

12. Pharmacy Times. First Aid Products for Wound Care. March 8, 2021.

13. Pfeiffer, E., Beer, R., & Klymchuk, V. (2023). Implementation of an evidence- based trauma – focused treatment for traumatised children and their families during the war in Ukraine: a project description. Eur journal Psychotraumatol., 14(2), 2207422. doi.org/ 10.1080/20008066.2023.2207422