У цьому керівництві подано рекомендації щодо оцінки та лікування нічного нетримання сечі2 в дітей і підлітків. Наведена інформація стосується осіб до 19 років із симптомами нічного нетримання сечі. Немає нижньої вікової межі для розгляду переваг терапевтичного втручання у дітей молодшого віку (до 7 років), у яких раніше не розглядали потребу в лікуванні нічного нетримання сечі.

Нічне нетримання сечі є стресовим явищем для дітей і підлітків та має великий вплив на їхню поведінку, емоційний стан і соціальне життя. Воно також спричиняє стрес у батьків.

Нетримання сечі під час сну є досить частою проблемою. Її поширеність зменшується з віком. Частота нетримання сечі, яке спостерігається рідше ніж 2 ночі на тиждень, становить 21% у дітей 4,5 років та 8% у дітей 9,5 років. Більш часте нетримання трапляється рідше: у 8% – дітей 4,5 років та в 1,5% дітей 9,5 років.

Причини нічного нетримання сечі остаточно не з’ясовані. Існує низка фізіологічних розладів, які можуть бути пов’язані з цим явищем: труднощі з пробудженням, поліурія і дисфункція сечового міхура. Часто нічне нетримання сечі у дітей і підлітків є спадковим.

Лікування нічного нетримання сечі має позитивний вплив на почуття власної гідності дітей і підлітків. Якщо терапія першого вибору не була ефективною, лікар має наполягати на застосуванні інших підходів до лікування.

Принципи лікування

• Надайте підтримку, проведіть діагностику та лікування, пристосовані до обставин і потреб дитини або підлітка та батьків.

• Не виключайте необхідність проведення терапії нічного нетримання сечі у дітей до 7 років тільки на основі їхнього віку.

• Поясніть батькам (або особам, які доглядають за дітьми), що нічне нетримання сечі не є провиною дитини/підлітка і не слід уживати каральних заходів.

• Здійснюйте регулярний медичний огляд дітей і підлітків, які отримують повторні курси фармакотерапії нічного нетримання сечі.

Діагностика

• З’ясуйте питання, які стосуються нічного нетримання сечі, денних симптомів³, відвідування туалету і вживання рідини (табл. 1). Оцініть, чи буде доцільним попросити дитину або підлітка та батьків записувати дані про вищезазначене, якщо це може бути корисним для діагностики та лікування нічного нетримання сечі.

• Якщо нічне нетримання сечі розпочалося останніми кількома днями або тижнями, призначте аналіз сечі та обміркуйте, чи могло це явище бути спричинене системним захворюванням (табл. 2).

• Якщо нічне нетримання сечі є вторинним (у дитини або підлітка не було зазначених симптомів упродовж 6 чи більше міс., при цьому лікування або допомога були відсутні), з’ясуйте можливі тригери (див. табл. 2).

• Виявіть супутні захворювання чи інші фактори, які можуть бути пов’язані з нічним нетриманням сечі (особливо ті, що перераховані в табл. 2), та обміркуйте подальші діагностичні заходи і/чи необхідність направлення до інших спеціалістів.

• Не призначайте аналіз сечі у плановому порядку, за винятком таких випадків:

– нічне нетримання сечі розпочалося недавно (протягом останніх кількох днів або тижнів);

– наявні денні симптоми;

– є ознаки погіршення стану здоров’я;

– анамнез, симптоми чи ознаки вказують на інфекцію сечової системи;

– анамнез, симптоми чи ознаки вказують на цукровий діабет.

Таблиця 1. Збирання анамнезу в дітей та підлітків із симптомами нічного нетримання сечі

Особливості та симптоми	Інтерпретація / дії лікаря
Особливості нічного нетримання сечі Упродовж скількох ночей на тиждень спостерігається нетримання сечі? Скільки разів за ніч трапляється нетримання сечі? Чи об’єм сечі видається великим? У який саме час протягом ночі відбувається нетримання сечі? Чи дитина/підліток прокидається після сечовипускання під час сну?	Нічне нетримання сечі, яке спостерігається щоночі, є тяжким. Імовірність того, що воно минеться самостійно, набагато нижча, ніж у разі нечастих випадків нічного нетримання сечі. Виділення великого об’єму сечі протягом перших годин сну є типовим тільки для нічного нетримання сечі. Виділення сечі у різному об’ємі, часто більш ніж один раз за ніч, є типовим для нічного нетримання сечі та денних симптомів, можливою причиною яких є гіперактивний сечовий міхур
Денні симптоми Як часто у дитини/підлітка виникає потреба сечовипускання: часто (більше 7 разів) або рідко (менше 4 разів)? Чи виникає у дитини/підлітка потреба термінового сечовипускання протягом дня? Чи відбувається у дитини/підлітка нетримання сечі упродовж дня? Чи спостерігається у дитини/підлітка напруження живота або слабкий струмінь сечі під час сечовипускання? Чи відчуває дитина/підліток біль під час сечовипускання?	Денні симптоми можуть свідчити про розлади сечового міхура, наприклад про гіперактивний сечовий міхур. Біль під час сечовипускання може свідчити про інфекції сечової системи. Проведіть аналіз сечі. Якщо денні симптоми є тяжкими: – обміркуйте подальші діагностичні заходи та/або необхідність направлення до іншого спеціаліста; – розгляньте доцільність першочергової діагностики та лікування денних симптомів; – у рідкісних випадках це може свідчити про наявність захворювання сечової системи
Відвідування туалету Чи дитина/підліток уникає відвідувань певних туалетів, наприклад шкільного? Чи дитина/підліток відвідує туалет частіше чи рідше, ніж її ровесники? Чи денні симптоми спостерігаються лише у певних ситуаціях?	Дайте відповідні поради щодо заохочування дитини до нормального відвідування туалету (див. стор. 68)
Уживання рідини Який об’єм рідини дитина випиває протягом дня? Чи дитина/підліток п’є менше у зв’язку з нічним нетриманням сечі? Чи батьки або особи, які доглядають за дитиною, обмежують уживання рідини дитиною у зв’язку з нічним нетриманням сечі?	Прийом недостатньої кількості рідини може маскувати наявність розладу функціонування сечового міхура та перешкоджати розвитку його адекватного об’єму. Дайте відповідні поради щодо вживання рідини (див. стор. 68)

Таблиця 2. Оцінка системних причин або тригерів та супутніх захворювань

Системні причини, тригери, супутні захворювання та  інші фактори	Дії у разі підозри
Інфекції сечової системи	Проведіть обстеження та лікування згідно з відповідним протоколом
Закрепи та/або нетримання випорожнень	Проведіть обстеження та лікування згідно з відповідними рекомендаціями4
Цукровий діабет	Направте негайно (у той же день) дитину до багатопрофільної групи фахівців з лікування цукрового діабету в дітей для подальшого обстеження і надання невідкладної допомоги
Медичні, емоційні та фізичні тригери	Оцініть необхідність подальшого обстеження чи лікування будь-якого з виявлених тригерів
Рецидивуючі інфекції сечової системи в анамнезі. Виявлені або підозрювані фізичні чи неврологічні проблеми. Відхилення в розвитку або труднощі в концентруванні уваги чи в засвоєнні знань і навичок. Проблеми у родині (стресове оточення) чи вразлива дитина/підліток або члени родини	Обміркуйте подальші діагностичні заходи та/або необхідність направлення до іншого спеціаліста.
	Обміркуйте подальші діагностичні заходи та/або необхідність направлення до іншого спеціаліста. Розгляньте необхідність залучення спеціаліста для проведення психологічної експертизи.
Поведінкові або емоційні проблеми	Може бути необхідність пристосувати лікування до особливих потреб родини
Жорстоке ставлення до дитини/підлітка5	Для виявлення жорстокого ставлення слід керуватися відповідними рекомендаціями

Складання плану ведення

Розкажіть дитині та її батькам про захворювання, поясніть ефекти та цілі лікування, його переваги та недоліки (див. стор. 70, 72). Наприклад, що аларм-терапія має довготривалий ефект, а лікування десмопресином є дієвим для отримання швидкого короткотривалого результату.

З’ясуйте таке:

• що дитина/підліток та її батьки очікують від лікування?

• чи короткострокова «сухість» є пріоритетом для життя в родині чи поза її межами (наприклад, ночівля під час поїздки на відпочинок)?

• якою є думка дитини/підлітка про нічне нетримання сечі у неї/нього, зокрема, що є головною проблемою і чи це потребує лікування?

Обговоріть фактори, які можуть впливати на лікування та потребу в підтримці, зокрема:

• умови для сну (наприклад, чи дитина/підліток має власне ліжко або власну спальню; як далеко сплять батьки);

• вплив нічного нетримання сечі на дитину/підлітка та її родину;

• чи дитина/підліток та її батьки мають необхідний рівень прихильності, включаючи наявність часу, для здійснення лікування;

• чи батьки потребують підтримки, особливо якщо вони мають труднощі з подоланням тягаря нічного нетримання сечі або якщо вони гніваються, відчувають негативні емоції чи звинувачують дитину/підлітка.

Інформація і поради

Інформація для дитини або підлітка та родини

Надайте інформацію:

• яка пристосована до потреб дитини/підлітка та батьків;

• про групи підтримки;

• про практичні способи зменшення тягаря нічного нетримання сечі, наприклад, за допомогою використання захисних засобів для ліжка та виробів для одноразового вживання чи таких, які легко випрати.

Поради для дитини або підлітка та родини

Уживання рідини, дієта та відвідування туалету

Поясніть дітям або підліткам та їхнім батькам, що:

• адекватне щоденне вживання рідини є важливим (табл. 3);

• кількість рідини, яку потребує дитячий організм, залежить від температури навколишнього середовища, харчового раціону та фізичних навантажень;

• напоїв з умістом кофеїну слід уникати;

• потрібно дотримуватися здорового харчування і не обмежувати раціон для лікування нічного нетримання сечі;

• є важливим відвідувати туалет для сечовипускання регулярно протягом дня і перед сном (від 4 до 7 разів на день). Паралельно до призначеного лікування батьки повинні заохочувати дитину регулярно відвідувати туалет.

Таблиця 3. Приблизний добовий об’єм споживання рідини у вигляді напоїв для дітей та підлітків

Вік, роки	Стать	Загальний об’єм рідини на добу, мл
4–8	Дівчатка	1000-1400
	Хлопчики	1000-1400
9–13	Дівчатка	1200-2100
	Хлопчики	1400-2300
14–18	Дівчатка	1400-2500
	Хлопчики	2100-3200

Системи винагород

• Поясніть батькам, що слід застосовувати систему винагород як саму по собі, так і для доповнення лікування нічного нетримання сечі. Винагородою слід заохочувати очікувану поведінку дитини, а не відсутність мимовільного сечовипускання під час сну («сухе ліжко»). Наприклад, нагорода може даватися за:

– вживання рекомендованого об’єму рідини протягом дня;

– відвідування туалету для сечовипускання перед сном;

– участь у лікуванні (наприклад, прийом ліків або зміна простирадла).

• Поінформуйте батьків, що вони не повинні використовувати підхід, який передбачає покарання або забирання попередньо отриманих нагород.

Піднімання і пробудження⁶

Надайте батькам і дітям таку інформацію щодо піднімання і пробудження протягом ночі:

• Ні піднімання, ні пробудження не забезпечать «сухе ліжко» у довгостроковій перспективі.

• Пробудження слід використовувати тільки як практичний засіб у межах короткострокового лікування нічного нетримання сечі.

• Для підлітків, які не відповіли на лікування, може бути корисним підхід, який передбачає самоорганізоване пробудження (наприклад, за допомогою будильника мобільного телефону або годинника).

Тренувальні програми

Не використовуйте:

• підходи, які переривають нормальне сечовипускання або заохочують нечасте сечовипускання протягом дня;

• тренінг сухого ліжка7 з будильником або без нього.

Діти до 5 років

Рекомендації у цьому підрозділі стосуються ситуації, коли лікар може запропонувати корисні поради і підходи для дітей до 5 років з нічним нетриманням сечі.

• Запевніть батьків, що у багатьох дітей до 5 років спостерігається мимовільне сечовипускання вночі (наприклад, приблизно в однієї з 5 дітей віком 4,5 роки це відбувається принаймні раз на тиждень).

• Запитайте, чи були спроби привчити дитину до туалету. Якщо ні, то надайте відповідні поради і підтримку. Порадьте батькам привчати дитину до туалету, за винятком випадків, коли є причини не робити таких спроб.

• Порадьте батькам відводити/відносити дитину до туалету, якщо вона прокидається вночі.

• Запропонуйте спробувати протягом двох ночей підряд не використовувати звичайні підгузки або труси-підгузки у дітей, яких привчали до туалету протягом дня упродовж щонайменше 6 міс. Порадьте батькам скористатися альтернативними засобами захисту ліжка. Розгляньте доцільність більш тривалої спроби:

– якщо умови родини дають змогу це здійснити;

– у більш старших дітей серед пацієнтів до 5 років;

– у разі досягнення меншої частоти нічного нетримання сечі.

• Оцініть доцільність подальшої діагностики з метою виключення захворювань у дітей від 2 років, які, незважаючи на усвідомлення потреби відвідувати туалет і оволодіння відповідними навичками, все ще борються з нетриманням сечі як вдень, так і вночі.

• Проведіть відповідне обстеження з метою виявлення закрепів згідно з рекомендаціями «Закрепи у дітей і підлітків», оскільки хронічні закрепи є частою причиною нетримання сечі та калу в дітей цієї вікової категорії.

Початкове лікування

Алгоритм початкового лікування представлено на рисунках 1, 2, 3.

Аларм-терапія

Призначте аларм-терапію згідно з алгоритмами, представленими на рисунках 1 і 2. При цьому розгляньте необхідність призначення аларм-терапії, пристосованої до потреб і/або можливостей дітей і підлітків із:

• порушеннями слуху (наприклад, оцініть доцільність використання будильника з вібросигналом);

• труднощами у засвоєнні знань і навичок та/або фізичною недієздатністю.

Не виключайте можливість використання аларм-терапії у дітей і підлітків із:

• як денними симптомами, так і з нічним нетриманням сечі;

• вторинним нічним нетриманням сечі.

Використання будильника разом із системою винагород

• Поінформуйте дітей і підлітків та їхніх батьків про переваги використання аларм-терапії разом із системою винагород. При цьому винагороди мають надаватися за очікувану поведінку (наприклад, пробудження від сигналу будильника, відвідання туалету, повернення в ліжко і повторне ввімкнення будильника).

• Заохочуйте дітей і підлітків та батьків обговорити й узгодити їхні ролі та відповідальність за використання будильника і винагород.

Інформація, поради і підтримка

Переконайтеся, що поради та підтримка щодо використання будильника є придатними, та узгодьте з дитиною або підлітком та батьками, як це має застосовуватися. Вони можуть потребувати значної допомоги у навчанні, як використовувати аларм-терапію.

Поінформуйте дитину або підлітка та батьків про таке:

• цілями аларм-терапії є:

– розпізнавання необхідності сечовипускання;

– пробудження для відвідування туалету або утримання сечі протягом сну;

– набуття з часом навичок утримання сечі під час сну або спонтанного пробудження і припинення сечовипускання в ліжко;

• застосування аларм-терапії має довготривалий ефект;

• використання будильника потребує безперервної прихильності до його використання, участі в процесі та зусиль;

• використання будильника може порушувати сон, також може бути необхідною допомога батьків для того, щоб прокинутися від сигналу;

• це підходить не всім родинам;

• може бути потреба записувати результати;

• що потрібно робити, коли дзвонить будильник, як користуватися будильником і як долати проблеми;

• може знадобитися кілька тижнів для досягнення ефективності аларм-тераії та ще кілька тижнів – для досягнення «сухих ночей»;

• якщо після припинення лікування знову спостерігається нічне нетримання сечі, можна повторно розпочати аларм-терапію негайно, без консультації лікаря.

Лікування десмопресином

Призначте терапію десмопресином¹² згідно з алгоритмами, представленими на рисунках 1 і 3. При цьому не виключайте можливість його призначення дітям і підліткам із:

• денними симптомами і нічним нетриманням сечі. Проте не призначайте десмопресин дітям і підліткам, які мають лише денні симптоми;

• серпоподібноклітинною анемією, якщо вони можуть витримати обмеження вживання рідини упродовж ночі. Надайте поради щодо припинення прийому десмопресину в періоди серпоподібноклітинного кризу;

• емоційними чи поведінковими проблемами, відхиленнями у розвитку або труднощами в концентруванні уваги чи в засвоєнні знань і навичок, якщо вони можуть витримати обмеження вживання рідини впродовж ночі.

У дітей і підлітків, яким призначено десмопресин, не проводьте у плановому порядку вимірювання:

• ваги;

• електролітів сироватки;

• артеріального тиску;

• осмотичної концентрації сечі.

Інформація і поради

Поінформуйте дитину або підлітка та батьків:

• що у багатьох дітей і підлітків спостерігається зниження частоти мимовільного сечовипускання, але також часто відбувається рецидив після припинення лікування;

• як діє десмопресин;

• про важливість обмеження рідини за 1 год до прийому препарату й упродовж 8 год після його вживання;

• що препарат слід приймати перед сном;

• як потрібно збільшити дозу, якщо відповідь на початково призначену дозу не є адекватною;

• що лікування має тривати 3 міс.;

• що можуть бути використані повторні курси вживання препарату.

Лікування рецидивів нічного нетримання сечі

• Розгляньте доцільність аларм-терапії як альтернативу продовженню медикаментозного лікування у дітей і підлітків, у яких спостерігаються рецидиви нічного нетримання сечі, якщо застосування будильника буде доречним і бажаним.

• Проводьте регулярну оцінку фармакотерапії у дітей і підлітків, які отримують повторні курси медикаментозного лікування нічного нетримання сечі.

Подальше лікування

Десмопресин у комбінації з антихолінергічним препаратом

Розгляньте доцільність прийому десмопресину в комбінації з антихолінергіком у дітей і підлітків:

• яких обстежив лікар, котрий спеціалізується на веденні дітей із нічним нетриманням сечі, що не піддається аларм-терапії і/або лікуванню десмопресином, і які:

– частково відповідають на монотерапію десмопресином або

– не відповідають на монотерапію десмопресином або

– не відповідають на аларм-терапію у комбінації з десмопресином;

• яких обстежив лікар із досвідом призначення цієї комбінації і які мають денні симптоми та нічне нетримання сечі.

Не використовуйте антихолінергічний препарат:

• як монотерапію у дітей і підлітків із нічним нетриманням сечі без денних симптомів;

• у комбінації з іміпраміном.

Часткова відповідь

Розгляньте доцільність продовження лікування дітей з нічним нетриманням сечі, які частково відповіли на терапію десмопресином і антихолінергіком, оскільки протягом наступних приблизно 6 міс. ситуація щодо нічного нетримання сечі може поліпшитися.

Повторні рецидиви

Розгляньте доцільність повторних курсів комбінації десмопресину і антихолінергіка у дітей, в яких часто спостерігаються рецидиви після успішної терапії цими препаратами.

Інформація і поради

Поінформуйте дитину або підлітка та батьків, що:

• ефективність лікування тяжко передбачити, але у більшості дітей і підлітків частота мимовільного сечовипускання є меншою внаслідок прийому десмопресину і антихолінергіка, ніж у результаті монотерапії десмопресином;

• комбінацію препаратів можна приймати перед сном;

• лікування має тривати 3 міс.;

• можуть бути використані повторні курси прийому препарату.

Лікування іміпраміном

• Не використовуйте трициклічні антидепресанти як терапію першої лінії для лікування нічного нетримання сечі у дітей і підлітків.

• За потреби застосування трициклічних антидепресантів призначте іміпрамін.

• Розгляньте доцільність призначення іміпраміну дітям і підліткам, які не відповіли на жодне лікування, після того, як їх обстежив лікар, котрий спеціалізується на веденні дітей з нічним нетриманням сечі, що не піддається аларм-терапії і/або лікуванню десмопресином.

• Кожні 3 міс. обстежуйте дітей і підлітків, яким призначено повторні курси іміпраміну.

• На завершальних етапах лікування знижуйте дозу іміпраміну поступово.

Інформація і поради

Поінформуйте дитину або підлітка та батьків:

• що у багатьох дітей і підлітків спостерігається зниження частоти мимовільного сечовипускання, але у більшості відбувається рецидив після припинення лікування;

• як діє іміпрамін;

• що препарат слід приймати перед сном;

• що дозу потрібно збільшувати поступово;

• що лікування має тривати 3 міс.;

• що може бути доцільним використання повторних курсів прийому препарату;

• про небезпеку передозування, важливість прийому саме призначеної дози та про необхідність зберігання препарату в безпечному місці.

Ключові пріоритети для втілення в клінічну практику

Принципи лікування
• Поінформуйте дітей і підлітків та їхніх батьків, що нічне нетримання сечі не є провиною дитини/підлітка і не слід уживати каральних заходів під час лікування цього стану.
• Надайте підтримку, проведіть діагностику та лікування, пристосовані до обставин і потреб дитини або підлітка та батьків.
• Не виключайте необхідність проведення терапії нічного нетримання сечі у молодших дітей (наприклад, до 7 років) тільки на основі їхнього віку.
Діагностика і планування ведення
• Обговоріть з батьками, чи вони потребують підтримки, особливо якщо вони мають труднощі з подоланням тягаря нічного нетримання сечі або якщо вони гніваються, відчувають негативні емоції чи звинувачують дитину/підлітка.
• Оцініть доцільність аларм-терапії або медикаментозного лікування залежно від віку дитини або підлітка, частоти випадків нічного нетримання сечі, а також мотивації і потреб родини дитини або підлітка та родини.
Поради щодо вживання рідини, дієти і відвідування туалету
• Перед тим як розпочати подальше лікування нічного нетримання сечі, з’ясуйте, чи не вживає дитина або підліток надмірну або недостатню кількість рідини і чи відвідування туалету є нормальним.
Системи винагород
• Поясніть батькам, що слід застосовувати систему винагород, як саму по собі, так і для доповнення лікування нічного нетримання сечі. Винагородою слід заохочувати очікувану поведінку дитини, а не відсутність мимовільного сечовипускання під час сну («сухе ліжко»). Наприклад, винагорода може бути передбачена за:
– вживання рекомендованого об’єму рідини протягом дня;
– відвідування туалету для сечовипускання перед сном;
– участь у лікуванні (наприклад, прийом ліків або зміна простирадла).
Початкове лікування
• Призначте аларм-терапію як лікування першої лінії дітям і підліткам із нічним нетриманням сечі, у яких застосування порад щодо вживання рідини і відвідування туалету, а також використання відповідної системи нагород не були ефективними, за винятком випадків, коли:
– аларм-терапія є небажаною для дитини чи підлітка або
– аларм-терапія не є доречною, особливо якщо:
епізоди нетримання сечі під час сну не є частими (менше 1-2 на тиждень);
батькам емоційно тяжко впоратися з тягарем нетримання сечі;
батьки гніваються, відчувають негативні емоції чи звинувачують дитину/підлітка.
• Призначте десмопресин дітям від 7 років і підліткам, якщо:
– швидке настання та/або коротка тривалість ефекту є пріоритетом або
– аларм-терапія є недоцільною або небажаною.
Відсутність відповіді на початкове лікування
• Направте дітей і підлітків із нічним нетриманням сечі, які не відповіли на застосування курсів аларм-терапії та/або десмопресину, на подальший огляд і діагностику для виявлення факторів, які можуть бути пов’язані з поганою відповіддю, таких як гіперактивний сечовий міхур, наявність захворювання або соціально-емоційні фактори.

Реферативний огляд підготувала Наталія Ткаченко за матеріалами «Nocturnal enuresis. NICE clinical guideline 111» (www.nice.org.uk)

¹NICE – National Institute for Health and Clinical Excellence (Велика Британія).
²Експерти, які розробляли це керівництво, мали різні погляди на визначення поняття «енурез». Термін «нічне нетримання сечі» у цих рекомендаціях використовують для опису такого симптому, як мимовільне нетримання сечі під час сну, для частоти або патофізіологічних причин якого немає пояснень.
³Денні симптоми – показники функціонування сечової системи, такі як нетримання сечі, частота сечовипускання та його невідкладність, що спостерігаються упродовж дня.
⁴Реферативний огляд рекомендацій «Закрепи у дітей та підлітків» (NICE, травень 2010 р.) опубліковано в журналі «Дитячий лікар» № 3, 2010, с. 82-89.
⁵Оцініть можливість жорстокого ставлення до дитини, якщо:
• дитина або підліток повідомляє про навмисне сечовипускання;
• помічено, що батьки карають дитину/підлітка за нічне нетримання сечі (або батьки самі повідомляють про це), незважаючи на пояснення медичного працівника, що ці симптоми є мимовільними;
• у дитини або підлітка спостерігається вторинне нетримання сечі вдень або вночі, яке триває незважаючи на адекватну діагностику і лікування, за винятком випадків, коли є медична причина (наприклад, інфекція сечової системи) або чітко встановлено стресову ситуацію, яка не пов’язана з жорстоким ставленням (наприклад, тяжка втрата, розлучення батьків).
⁶«Піднімання» означає віднести або відвести дитину до туалету. Під «підніманням без пробудження» мають на увазі відсутність докладених зусиль для переконання у тому, що дитина повністю прокинулася. «Пробудження» означає розбудити дитину для того, щоб вона відвідала туалет.
⁷Тренінг сухого ліжка («dry bed training») – це тренувальна програма, яка може поєднувати різні підходи для корекції поведінки та може передбачати нагороди, покарання, тренування, пробудження від сну для відвідування туалету; проводиться з будильником або без нього.
⁸Відповідь на лікування – у дитини було 14 ночей підряд без нічного нетримання сечі або кількість ночей з мимовільним сечовипусканням на тиждень зменшилася на 90%.
⁹Ранні ознаки відповіді на аларм-терапію можуть включати:
– менший розмір вологих плям, пробудження від будильника,
– пізніше спрацювання сигналу будильника та менше сигналів за ніч,
– менше ночей з симптомами нетримання сечі.
¹⁰Часткова відповідь на лікування – ситуація щодо нічного нетримання сечі поліпшилася, але повної відповіді (див. примітку вище) не досягнуто.
¹¹Ознаки відповіді на терапію десмопресином можуть включати:
•менший розмір вологих плям;
•меншу частоту епізодів нетримання сечі за ніч;
•меншу кількість ночей із симптомами нетримання.
¹²Лікарські засоби слід призначати згідно з інструкцією для медичного застосування препарату.