Діти і підлітки, які частіше дивляться телевізор, як правило, споживають їжу з більшим вмістом калорій або жирів, п’ють більше газованих напоїв і їдять менше фруктів та овочів. Деякі дослідники стверджують, що перегляд ТБ під час їди пригнічує сигнали ситості, що призводить до переїдання. Інші вважають, що глядачі вибирають нездорові продукти харчування внаслідок перегляду реклами харчових продуктів з високим вмістом жирів, солі та/або цукру і низьким вмістом поживних речовин (неповноцінна їжа, так званий джанк-фуд). Кожного дня 30% американських підлітків їдять так звану «швидку їжу» (фаст-фуд) і споживають 187 додаткових ккал (що дорівнює додатковим 2,7 кг/рік). Фаст-фуд – це великий бізнес, на який американці щорічно витрачають більше 110 млрд доларів (більше, ніж витрати на вищу освіту, комп’ютери чи автомобілі). У грудні 2010 р. було досліджено 3039 можливих харчових комбінацій у десятках мереж фірмових ресторанів і знайдено тільки 12 страв, які відповідали критеріям харчування для дошкільнят. Те ж дослідження показало, що 84% батьків купували фаст-фуд для своїх дітей протягом попереднього тижня. Більше 80% усіх рекламних оголошень у дитячих програмах присвячені фаст-фудам або закускам, а протягом кожної години перегляду ТБ діти бачать близько 11 сюжетів реклами їжі. Хоча показник контакту з рекламою їжі для дітей молодшого віку знизився в останні кілька років, для підлітків він збільшився.
У 2009 році фаст-фуд індустрія витратила 4,2 млрд доларів на рекламу в усіх ЗМІ. Дослідження 50 000 рекламних оголошень на 170 шоу з найвищим рейтингом у 2003-2004 рр. виявило, що 98% реклами харчових продуктів бачили діти віком від 2 до 11 років, а майже 90% реклами харчів, яку бачили підлітки, стосувалася продуктів із високим вмістом жиру, цукру та/або натрію та низьким вмістом поживних речовин (нездорової їжі). Нове дослідження, в якому проаналізували 1638 годин телевізійних програм і близько 9000 рекламних оголошень, присвячених їжі, виявило, що підлітки бачать у середньому від 12 до 21 таких оголошень на день і від 4400 до 7600 на рік, при цьому вони бачать менше 165 оголошень, які сприяють здоровому способу життя або повноцінному харчуванню. Нові технології дозволяють рекламодавцям впливати на маленьких дітей та підлітків із допомогою різних інтерактивних методів. Вивчення топ-5 брендів у 8 різних категоріях продуктів харчування та напоїв виявило, що для всіх них існували веб-сайти в інтернеті: 63% з них містили рекламні ігри (ігри, що використовуються для реклами продуктів), 50% – героїв мультфільмів, 58% – «дитячі зони». На половині сайтів були розміщені заклики до дітей просити батьків купити продукти, але тільки 17% містили бодай-якусь інформацію про поживну цінність. Стільникові телефони підлітків можуть ставати мішенню для компаній, які пропонуватимуть знижку на фаст-фуд за умови, що вони ходитимуть до певного ресторану.
Результати досліджень чітко показують, що реклама ефективно сприяє тому, щоб діти молодшого віку просили більше нездорової їжі (джанк-фуд) і спробували вплинути на своїх батьків. Наприклад, дослідження 2006 року з участю 827 дітей третього класу, за якими спостерігали протягом 20 місяців, показали, що за загальним часом перегляду ТБ і загальним часом користування екранними ЗМІ можна передбачати майбутні запити на рекламовані продукти та напої. Навіть короткі ролики продуктів харчування можуть впливати на вибір їжі дітьми дошкільного віку. У недавньому експерименті діти під впливом реклами продуктів харчування під час перегляду мультфільмів їли на 45% частіше, ніж під впливом реклами інших продуктів. Діти, які грали в онлайн-гру, що пропонувала здорову їжу, частіше її споживали, ніж ті, хто грали в онлайн-гру, що рекламувала джанк-фуд. Мабуть, найбільш переконливим було дослідження впливу реклами за участю 63 дітей, які куштували 5 пар зразків однакових продуктів (наприклад, картоплі фрі) і напоїв (наприклад, молока) – з упаковки без марочної назви і з фірмової упаковки. Результати експерименту показали, що діти віддавали значну перевагу стравам і напоям у фірмовій упаковці.
Щоб проілюструвати можливості маркетингу, можна порівняти два факти: зобов’язання Фонду Роберта Вуда Джонсона (Robert Wood Johnson Foundation) витрачати 100 млн доларів на рік для боротьби з дитячим ожирінням і витрати харчової промисловості більшої суми щомісяця на маркетинг в основному джанк- і фаст-фуду для молоді.
Більшість телевізійних програм і фільмів також містять зображення нездорової їжі. Вивчення 30 програм із найвищим рейтингом для 2-5-річних дітей виявило, що в середньому дитина протягом тижня бачить більше 500 посилань на продукти харчування, половина з яких бідні на поживні речовини або містять багато жиру/цукру/солі. Аналіз 100 фільмів, знятих з 1991 по 2000 рік, показав, що найбільш часто в них були зображені жирні продукти та солодощі. Розміщення реклами в продукції Голлівуду (прихована реклама) також використовується для впливу на формування харчових уподобань та моделей купівлі в дітей та підлітків. У 200 фільмах, проаналізованих з 1996 по 2005 рік, було визначено в цілому 1180 розміщень торгових марок. Серед торгових марок харчових продуктів найбільш поширеними були цукерки (26%) і солоні закуски (21%), серед марок напоїв – підсолоджені цукром напої (76%); дві третини продуктів роздрібної торгівлі зайняв фаст-фуд.
Вплив ЗМІ на сон
Телебачення й інші ЗМІ, як відомо, витісняють або спотворюють моделі сну молодих людей. Поздовжнє дослідження підлітків в Нью-Йорку виявило, що перегляд ТБ протягом 3 і більше год/день подвоював ризик труднощів із засинанням порівняно з підлітками, які дивляться ТБ менше 1 год/день. Доведено також, що більш пізній відхід до сну і менша його тривалість можуть бути пов’язані з великим ризиком ожиріння. До можливих механізмів належать збільшення кількості під’їдань через втрату сну і споживання менш здорових продуктів для підтримки енергії, оскільки позбавлення сну призводить до втоми, спонукаючи до сидячого способу життя, або метаболічні зміни у дітей, які не сплять достатню кількість часу.
Стрес також може відігравати певну роль, хоча дотепер проведено лише декілька досліджень, які вивчали це питання. Наприклад, шотландське дослідження майже 1500 дітей віком від 4 до 12 років виявило, що чим більше діти дивляться телевізор, тим більша психологічна напруга виникає в них, і що цей ефект посилюється при зменшенні фізичної активності.
Висновки
ЗМІ, безсумнівно, відіграють важливу роль у сучасній епідемії дитячого і підліткового ожиріння. Величезна кількість реклами джанк- і фаст-фуду, яку бачать діти та підлітки, впливає на них. Збільшення часу, що витрачається на ЗМІ, також сприяє відходу від практики якісного харчування. Для досягнення успіху в боротьбі з нинішньою епідемією ожиріння необхідними є визнання суспільством впливу ЗМІ, і особливо реклами, як основного фактора ризику розвитку ожиріння в дітей і молоді та подальші зміни в їхніх звичках щодо користування ЗМІ.
Рекомендації
1. Педіатрам при кожній можливості слід ставити батькам і пацієнтам два ключових питання про використання засобів масової інформації:
1) Скільки часу на день дитина чи підліток проводять біля екрану ЗМІ?
2) Чи є телевізор або необмежене неконтрольоване підключення до інтернету в спальні дитини?
2. Педіатри повинні заохочувати батьків до обговорення реклами продуктів харчування з їхніми дітьми; батькам слід контролювати перегляд дітьми телевізійних програм і навчати їх харчуватися належним чином.
3. Педіатрам необхідно радити батькам, що:
- загальний час, який дитина проводить за екраном ЗМІ не з метою навчання, не має перевищувати 2 год/день;
- у спальні дитини не повинно бути телевізора та інтернет-з’єднання;
- у вечірній час користування ЗМІ слід обмежити для поліпшення сну дітей;
- необхідно уникати впливу екранних технологій ЗМІ на немовлят до 2 років.
У недавньому дослідженні з участю 709 дітей віком 7-12 років діти, які не дотримувалися рекомендацій AAP щодо проведення перед екраном менше 2 год/день і виконання 11 000 – 13 000 кроків на день (за показаннями крокоміру), у 3-4 рази частіше мали зайву вагу. І навпаки, серед дітей дошкільного віку, які вечеряли разом із батьками, спали достатню кількість часу і не проводили зайвого часу перед екраном, поширеність ожиріння була нижчою на 40%, ніж серед тих, хто не дотримувався цих умов.
4. Педіатри повинні працювати з громадськими групами і школами для реалізації в дитячих установах програм медіа-освіти, які навчають дітей розумінню й інтерпретації реклами і можуть мати потенціал для «імунізації» молоді проти шкідливого впливу ЗМІ. Проведення у США програм, які навчають батьків обмежувати використання дітьми ЗМІ, в цілому вже довело свою високу ефективність. Педіатрам слід працювати з місцевими керівними органами, організаціями сфери охорони здоров’я, батьківськими і громадськими організаціями і намагатися вплинути на державну політику з метою:
- введення заборони на небажану рекламу продуктів харчування під час програм, які переглядають переважно діти молодшого віку. На сьогодні у ряді європейських країн обмежено рекламу продуктів харчування, спрямовану на дітей молодшого віку. Деякі виробники харчових продуктів вже заявили про свою готовність здійснити таку заборону добровільно, але ще невідомо, чи будуть вони виконувати обіцяне. Два недавніх дослідження показали, що заборона на рекламу фаст-фуду дасть змогу скоротити кількість дітей і підлітків із надлишковою вагою в США на 14-18%. З іншого боку, слід заохочувати рекламу та соціальну рекламу здорової їжі і здорового підходу до харчування. Один з нещодавно проведених експериментів показав, що в дітей, які піддаються впливу привабливої реклами здорових харчових продуктів, розвивається значно позитивніше світовідчуття, ніж у дітей, яким показують рекламу небажаної їжі;
- заборони інтерактивної реклами джанк- і фаст-фуду для дітей через цифрове телебачення, мобільні телефони та інші ЗМІ, а також платежі за приховану рекламу в кінофільмах;
- збільшити фінансування досліджень на визначення того, як впливають ЗМІ на психосоціальний стан дитини, як нові медіа-технології можуть посилювати вплив реклами або спонукати до сидячого способу життя, який з вищевказаних механізмів найбільш впливає на розвиток ожиріння і як можна зменшити цей вплив;
- заохочення виробництва контрреклами і створення просоціальних відеоігор та веб-сайтів, які сприятимують вибору дітьми здорової їжі.
5. Педіатри повинні знати, що діти, які проводять багато часу за екраном, мають більш високий рівень стресу, що створює загрозу не тільки появи ожиріння, але й розвитку ряду пов’язаних зі стресом захворювань (наприклад, розладів настрою, токсикоманії, цукрового діабету, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми). Отже, витрачання часу не на сидіння за екраном, а на заняття просоціальними видами активності, які підвищують стійкість до зовнішніх впливів (наприклад, заняття спортом, творчі та соціальні ігри), є важливим підходом до вирішення широкого спектру соціальних проблем, у тому числі ожиріння.
Реферативний огляд підготувала Наталія Купко за матеріалами G.S. O'Keeffe, K. Clarke-Pearson and Council on Communications and Media «The Impact of Social Media on Children, Adolescents, and Families» (Pediatrics 2011; 127; 800); Council on Communications and Media «Policy Statementі – Children, Adolescents, Obesity, and the Media» (Pediatrics 2011; 128: 201-208)
1American Academy of Pediatrics (ААР).
2Соціальні засоби масової інформації (англ. social media) – поняття більш широке, ніж соціальні мережі; багатозначний термін, який використовують для опису нових форм комунікації виробників контенту з його споживачами, причому визначальне значення має фактор копродукції контенту самими користувачами (з Вікіпедії).