Керівництво: ведення немовлят, народжених матерями з COVID‑19 (2 квітня 2020 р., з оновленнями від 21 травня 2020 р.)

В оновленому Керівництві від 21 травня 2020 р. Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics, ААР) не заперечує проти того, щоб більшість матерів тримали своїх дітей на руках під час відстроченого перетискання пуповини. Наразі немає жодних доказів трансплацентарної передачі SARS-CoV-2 від матері до дитини. Відстрочене перетискання пуповини повинно проводитись відносно звичайних практик пологового центру. Якщо вжити запобіжних заходів щодо боротьби з інфекцією (у тому числі використання маски матір’ю) і мати в стані це зробити, вона може нетривалий час тримати дитину до перетискання пуповини.

Також нововведення акцентують увагу на відсутності переваг від ранньої виписки (раніше за звичайну практику пологового центру) для COVID-негативних новонароджених та пропонують варіанти відокремлення матері та новонародженого, щоб допомогти захистити немовлят від інфекції.

Далі представлене Керівництво з ведення немовлят, народжених матерями з COVID-19, від 2 квітня 2020 р. з доповненнями та оновленнями від 21 травня 2020 р.

Резюме

COVID-19 – захворювання, спричинене новим коронавірусом SARS-CoV-2, що вражає людей різного віку і призвів до безпрецедентної пандемії. Важкі захворювання органів дихання можуть розвинутись у дорослих, особливо похилого віку, та осіб із супутніми захворюваннями. Наразі наявні обмежені дані щодо вагітних і новонароджених з COVID-19. Кілька невеликих досліджень серій випадків припускають, що може відбутися вроджена та перинатальна передача вірусу новонародженим від інфікованих жінок, але, ймовірно, нечасто. Дані педіатричних досліджень демонструють, що діти будь-якого віку сприйнятливі до SARS-CoV-2 і що немовлята належать до групи ризику тяжкого перебігу захворювання, хоча це трапляється відносно рідко. На основі поточних обмежених доказів станом на 30.03.2020 цей звіт передбачає тимчасові вказівки щодо ведення немовлят, народжених матерями з підтвердженим або підозрюваним COVID-19.

Вступ

вгору

Новий коронавірус SARS-CoV-2, що спричинює хворобу COVID-19, поширився на більш ніж 200 країн і територій [1]. У США повідомляють про випадки у всіх 50 штатах, окрузі Колумбії та територіях США [2]. Міжнародні епідеміологічні дослідження демонструють, що SARS-CoV-2-інфекція може спричинити різні клінічні стани – від безсимптомного носійства вірусу або легкого перебігу хвороби, що нагадує звичайну застуду, до важкого грипоподібного стану та вірусної пневмонії [3]. Незважаючи на те, що випадки смерті від COVID-19 переважно спостерігають у пацієнтів літнього віку та із супутніми захворюваннями, про летальні випадки повідомляли також у здорових людей молодого й середнього віку. Багато повідомлень про COVID-19 серед вагітних жінок [4-12].

На сьогодні видається, що інфекція COVID-19 не чинить такий негативний вплив на вагітних, як інфікування коронавірусами, що спричиняють SARS і MERS (тяжка та часто смертельна хвороба серед вагітних), або зараження грипом (характеризується непропорційно тяжким перебігом і високою летальністю серед вагітних у третьому триместрі). Педіатричні випадки COVID-19 на сьогодні вважають менш тяжкими, ніж захворювання серед людей похилого віку. Однак одне повідомлення про педіатричних пацієнтів у Китаї показало, що 86 з 731 (11,8%) підтвердженого випадку – діти віком до 1 року, 21 з них (24%) мали тяжкий або критичний перебіг захворювання [13]. Серед цих немовлят випадків смерті зафіксовано не було. Підтверджені випадки SARS-CoV-2-інфекції в дітей віком 2 дні [14-16].

Перинатальна передача вірусу та вроджена інфекція

вгору

Існує значна невизначеність щодо можливості вертикальної передачі (пренатальної/інтранатальної або перинатальної) SARS-CoV-2 від інфікованих вагітних жінок новонародженим. Складання настанов, заснованих на доказах, щодо надання антенатальної, інтранатальної та неонатальної допомоги в контексті COVID-19 потребує розуміння таких питань:

• чи передається вірус трансплацентарно;
• які біологічні рідини материнського організму можуть бути інфікованими;
• статистично значущі дані щодо факторів з боку матері та впливів в інтранатальний і неонатальний період, що впливають на перинатальну передачу вірусу.

У розпал пандемії цих даних не існує. Наявна лише обмежена інформація. Однак у клініцистів щодня виникає питання, як вести пологи та надалі немовлят, народжених жінками з COVID-19.

Ці настанови мають на меті окреслити підходи, які зараз можуть використовувати системи охорони здоров’я, що мають справу з цією небаченою кризою. Як зазначено нижче в розділі «Рекомендації з ведення новонароджених», ці вказівки не зможуть повністю застосувати в клінічних установах, де продовжують існувати обмеження щодо тестувань і використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Секрет дихальних шляхів і слина є основними інфікованими рідинами для передачі SARS-CoV-2 від людини до людини. Одне дослідження невагітних жінок з тяжким перебігом захворювання виявило вірус у крові та фекаліях [17]. Віремія корелює з тяжкістю хвороби. У таблиці наведено інформацію про виявлення вірусу в біологічних зразках, взятих у вагітних. У китайському дослідженні за участю 11 жінок вірус не виявили в цільній крові матері, сироватці крові, вагінальних виділеннях, навколоплідних водах і/або грудному молоці. Вірус виявляли лише в носоглоткових зразках [4, 8, 11, 12]. Одне дослідження виявило вірус у материнських фекаліях [8].

У таблиці подано теперішнє розуміння передачі вірусу під час пологів на основі опублікованих даних виявлення вірусу в новонароджених при народженні (включені лише повідомлення, де вказано час та інші деталі тестування новонароджених). Чотири повідомлення з Китаю, в яких протестували 17 новонароджених, не виявили доказів передачі вірусу від матері до новонародженого. На противагу цьому, два додаткові звіти задокументували виявлення SARS-CoV-2 у 4 з 34 протестованих новонароджених. У цих 4 немовлят клінічно та рентгенологічно діагностували пневмонію, рівні маркерів запалення та трансаміназ були мінливими. Більшість випадків, описаних у таблиці, характеризуються захворюваннями матері, що виникли в ІІІ триместрі, незадовго до пологів, кесаревого розтину та негайного відлучення дитини від матері з різним терміном воз’єднання.

Поточних доказів недостатньо, щоби повністю визначитись з критичними питаннями перинатального ведення, а саме:

• оптимальний спосіб пологів у інфікованих матерів, враховуючи як стан матері, так і ризик зараження новонародженого;
• ризик зараження новонароджених в залежності від перинатальних факторів (наприклад, передчасний розрив плодових оболонок (ПРПО), тяжкість захворювання матері та терміни її інфікування відносно виду пологів;
• вплив і необхідність розлучення матері та новонародженого;
• роль грудного вигодовування в передачі інфекції або захисті новонародженого від зараження;
• фактори, що впливають на постнатальний ризик зараження після виписки з пологового будинку.

Два дослідження описують виявлення SARS-CoV-2-специфічних IgM та IgG у 3 новонароджених від інфікованих жінок, що свідчить про те, що трансплацентарний перенос можливий і спричинює продукування антитіл IgM у плода [18, 19]. Добре відома можливість отримання хибнопозитивних результатів IgM обмежує інтерпретацію цих даних, проте підтримує потребу в проведенні досліджень для оцінки можливості внутрішньоутробної передачі [20].

Рекомендації з ведення новонароджених

вгору

Наявні дані свідчать про те, що новонароджених дітей від жінок з COVID-19, а також від жінок, які під час пологів очікували на результати тестування на COVID-19, слід вважати особами, в яких підо­зрюється зараження. Рекомендації щодо перинатальної допомоги, створені Центрами з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) та Американським коледжем акушерів і гінекологів, підтримують це твердження [22, 23]. Тимчасові рекомендації від Американської академії педіатрії базуються на поточних, досить обмежених даних, наявних на 30 березня 2020 р., які стосуються ризику:

• перинатальної передачі SARS-CoV-2 новонародженим;
• інфікування осіб, які доглядають за новонародженим.

Ці настанови можуть бути непридатними в клінічних умовах з обмеженою кількістю тестів і ЗІЗ, можуть потребувати індивідуальної оцінки ризику/вигоди та прийняття інших рішень в конкретних випадках. Це керівництво буде переглянуте, коли будуть наявні додаткові дані щодо ведення новонароджених.

Індивідуальні засоби захисту та ізоляція

SARS-CoV-2 – це респіраторний вірус, що передається від людини до людини насамперед повітряно-крапельним шляхом. Інфікування відбувається, коли вірус, що міститься в секреті дихальних шляхів інфікованої людини, контактує зі слизовими оболонками іншої людини.

Керівні настанови CDC стверджують, що високий ризик зараження виникає в разі прямого фізичного або близького (< 2 м) контакту з людиною з COVID-19 упродовж тривалого часу. Натепер вважають, що SARS-CoV-2 не передається з інфікованими аерозолями, які спонтанно створюються зараженими особами. Але експерименти з використанням обладнання, що створює аерозолі, продемонстрували, що вірус може залишатись в повітрі впродовж 3 год [24].

Визначення заходів безпеки:

• засоби захисту від крапель та контакту: халат, рукавички, стандартні процедурні маски та захист очей (щит для обличчя або захисні окуляри) слід використовувати під час більшості контактів з немовлятами, народженими матерями з COVID-19. Особисті окуляри не є належним захистом;
• засоби захисту від інфікованих аерозолів у повітрі, крапель і контакту: халат, рукавички, респіратор N 95 з захистом очей або респіратор для очищення повітря (моторизований респіратор для очищення повітря (powered air-purifying respiratory, PAPR) або контрольований респіратор для очищення повітря (controlled air-purifying respiratory, CAPR), обидва з яких забезпечують захист очей) слід застосовувати, коли пацієнти потребують вентиляції мішком Амбу, інтубації трахеї, санації дихальних шляхів, інгаляції кисню через назальну канюлю зі швидкістю потоку >2 л/хв/кг, постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (CPAP) і/або вентиляції з позитивним тиском будь-якого типу, оскільки під час цих втручань можуть утворюватись аерозолі.

Наразі багато центрів страждають від нестачі ЗІЗ, і, можливо, клініцистам потрібно буде самостійно приймати рішення про використання ЗІЗ у конкретних клінічних обставинах з урахуванням ризику.

Ведення новонароджених в пологовому залі

Лікар-неонатолог повинен бути присутнім під час пологів відповідно до стандартних настанов і звичайної практики пологового центру (відповідно до Наказу МОЗ Українивід 04.04.2005 № 152, первинна оцінка стану новонародженого здійснюється лікарем-педіатром-неонатологом, а в разі його відсутності – лікарем-акушером-гінекологом відразу після народження дитини. – Прим. ред.); лише наявність COVID-19 у матері не є показанням до цього. Це важливо для економії ЗІЗ.

Крім того, лікарні та лікарі можуть переглядати доцільність присутності під час пологів звичної кількості медичного персоналу та відмовитись від обов’язкового відвідування неонатологом пологового залу при пологах низького ризику, наприклад, при плановому кесаревому розтині в нормальний термін гестації. Неонатолог може перебувати «в режимі очікування» і зберігати ЗІЗ. Якщо лікар-неонатолог необхідний для стабілізації стану немовляти, він має використовувати ЗІЗ для захисту від повітряно-аерозольного, краплинного та контактного шляхів інфікування, з одного боку, через високу вірогідність створення інфікованого аерозолю матір’ю та з іншого – через потенційну потребу новонародженого в інтубації, санації дихальних шляхів та CPAP, і все це може супроводжуватись утворенням аерозолів дитиною.

Клініцисти не повинні змінювати алгоритми догляду за новонародженими через COVID-19 у матері, хоча в деяких лікарнях місце, де надається певна допомога, може бути змінено для спрощення відлучення немовляти від матері, якщо це не створює додаткових ризиків для дитини.

Розлучення матері та новонародженого

Хоча це й важко, але тимчасове розлучення матері та новонародженого мінімізує ризик післяпологового інфікування немовляти від респіраторних секретів матері. Опубліковані дані про стан здоров’я немовлят після народження від матерів з COVID-19 зазвичай описують відлучення дитини після народження, в багатьох випадках на тривалий період (див. табл.); отже ризик післяпологової інфекції одразу після пологів, що виникає в разі звичайного контакту матері та немовляти, не може бути адекватно оцінений. Користь від розлучення може бути більша в разі тяжчого перебігу захворювання в матері. Слід обговорити з матір’ю, краще – до пологів, ймовірні переваги тимчасового розлучення з новонародженим після пологів для зниження ризику його інфікування.

Розміщення новонароджених після відлучення від матері

Доношені немовлята, що мали задовільний стан під час народження, повинні знаходитись у спеціальних палатах, фізично ізольовані від дітей, в яких не було контакту з COVID-19. Новонароджених слід покупати якомога раніше після народження, щоб змити вірус, що може бути наявний на поверхні шкіри. Медичний персонал повинен застосовувати засоби захисту від крапель і контакту доти, поки не буде відомо про вірусологічний статус новонародженого (за результатами зворотної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення РНК SARS-CoV-2), як детально описано нижче.

Немовлята, що під час народження потребували інтенсивної терапії, оптимально повинні знаходитись в окремій палаті з «від’ємним тиском», тобто тиском, нижчим за навколишнє середовище (або з іншими системами фільтрації повітря). Якщо такі умови створити неможливо або якщо використовується когортна ізоляція (немовлята з підозрою на СOVID-19 розміщуються разом і доглядаються одним медичним персоналом), їх слід розмістити на відстані не менше ніж 2 м один від одного та/або поміщати в ізолятори з контрольованою температурою повітря. Повітряно-аерозольні, краплинні та контактні ЗІЗ та від’ємний тиск у приміщенні слід використовувати для догляду за немовлятами, які потребують CPAP або будь-якої механічної вентиляції легенів.

Вигодовування грудним молоком

На сьогодні жодне дослідження не виявило наявності SARS-CoV-2 у грудному молоці (див. табл.). Матері можуть зціджувати грудне молоко (після відповідної гігієни грудей і рук), і це молоко може даватись немовляті призначеними доглядачами. Молоковідсмоктувачі та їх деталі слід ретельно мити між використаннями, у тому числі очищення всього пристрою дезінфікувальними серветками та миття присоски гарячою мильною водою. Окрім відомих переваг грудного молока молоко матері може надавати дитині захисні антитіла, що утворились внаслідок COVID-19. Сприяння вигодовуванню грудним молоком і підтримка встановлення лактації може мати додаткові переваги для здорових і хворих новонароджених.

Альтернативний догляд за новонародженим у задовільному стані

Якщо мати вирішила знаходитись у палаті зі своїм немовлям або якщо в пологовому центрі немає можливості доглядати за немовлям в окремій зоні, немовля завжди повинно знаходитись на відстані не менше ніж 2 м від матері, годування грудним молоком має відбуватись відповідно до вищезазначених рекомендацій. Розміщення немовляти в інкубаторі для новонароджених замість дитячого ліжечка або застосування фізичного бар’єра, такого як завіса, між матір’ю та немовлям може забезпечити кращий захист немовляти.

Якщо мати вимагає контакту шкіра до шкіри з дитиною, у тому числі прямого годування груддю, вона має дотримуватися суворих запобіжних заходів, у тому числі використовувати маску та дотримуватись ретельної гігієни грудей і рук. Установи можуть розглянути необхідність офіційного документування того, що матері було повідомлено про ризики контакту з дитиною.

Тестування новонароджених на наявність вірусу

Якщо є можливість тестування, новонароджених слід перевірити на SARS-CoV-2 за допомогою ПЛР-дослідження. Проведення тестів у новонароджених, що перебувають у задовільному стані, може полегшити догляд після виписки з пологового будинку та сприятиме загальному розумінню передачі вірусу. Якщо тестування недоступне або його не вистачає, може бути обрано лише клінічне спостереження. Тестування немовлят, які потребують тривалої інтенсивної терапії, слід проводити для визначення потенційного внеску COVID-19 у перебіг захворювання. Крім того, тестування немовлят, які потребують постійної інтенсивної терапії, дасть змогу центрам припинити використовувати обмежені запаси ЗІЗ, якщо результати тестування негативні.

Оптимальні терміни та обсяг тестувань наразі невідомі. Спираючись на обмежені дані про виявлення вірусу та для диференціації транзиторної вірусної колонізації від усталеної інфекції, на даний момент рекомендують такі процедури:

• Тестування для виявлення РНК вірусу слід проводити у віці ~ 24 год.
• Повторне тестування слід проводити у віці ~ 48 год. Для новонароджених, що перебувають у задовільному стані, які будуть виписані до 48-годинного віку, клініцисти можуть розглянути можливість не проводити тестування. Але варто зауважити, що були отримані повідомлення про новонароджених, які мали негативні результати через 24 год, але позитивні – через 48-72 год (повідомлено під час особистого спілкування, D. Kimberlin і K. Puopolo).
• При кожному тесті беріть мазки з горла та носоглотки. Застосування одного тампона, яким беруть мазок спочатку з горла, а потім з носоглотки, може бути корисним для економного використання реагентів для ПЛР-тестування. Потім цей тампон слід помістити в пробірку з вірусним транспортним середовищем і відправити в лабораторію для проведення ПЛР-тесту.
• Лікарі можуть розглянути додаткове тестування ректального мазка, якщо воно доступне в їхньому центрі, особливо для хворих немовлят, які потребують тривалого перебування в лікарні. Зараз багато лабораторій не в змозі виконати ПЛР-тестування зразків з прямої кишки. Якщо таке проводиться, то ректальний мазок слід помістити в пробірку з вірусним транспортним середовищем окремо від зразків з дихальних шляхів, а потім відправити в лабораторію для проведення ПЛР.

Якщо немовлята потребують тривалого перебування в лікарні, перинатальні центри можуть перейти до використання універсальних ЗІЗ, якщо два тести, отримані з інтервалом не менш ніж 24 год, негативні. У немовлят з позитивними результатами першого ПЛР-тестування наступні тестування комбінованих зразків з горла та носоглотки слід проводити з інтервалом 48-72 год до отримання двох послідовних негативних результатів.

Виписка новонароджених зі стаціонару

Новонароджені, що знаходяться у задовільному стані, повинні отримувати весь показаний їм догляд, в тому числі обрізання, якщо потрібно. Здорових новонароджених слід виписувати з пологового будинку як і за звичайних обставин.

Особливі зауваження:

• Діти, в яких виявили коронавірусну інфекцію за допомогою ПЛР-тестування (або вірусний статус яких не визначався через відсутність тестування), але без симптомів COVID-19, можуть бути в окремих випадках виписані додому із застосуванням відповідних запобіжних заходів і за наявності наступного амбулаторного спостереження та можливості підтримувати контакт (по телефону, за допомогою телемедицини або візиту до медичної установи) протягом 14 днів після народження. Конкретні вказівки щодо використання стандартних процедурних масок, рукавичок і гігієни рук повинні бути надані всім особам, що доглядають за дитиною (див. рекомендації з догляду за хворим на COVID-19 та дезінфекції помешкання, в якому він перебуває, на сайті CDC: www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/if-you-are-sick).

Неінфіковані особи старші 60 років і особи з коморбідними станами не повинні доглядати за немовлям, якщо це можливо.

• Дітей з негативним результатом ПЛР на SARS-CoV-2 оптимально виписувати під нагляд здорових (незаражених) осіб. Якщо мати проживає в цьому самому помешканні, вона повинна дотримуватись дистанції не менше ніж 2 м впродовж максимально тривалого часу, а при ближчому контакті з новонародженим використовувати маску та дотримуватись гігієни рук, доки:
• (a) в неї не буде утримуватись нормальна температура тіла впродовж 72 год без застосування жарознижувальних засобів і (б) не пройде принаймні 7 днів після появи симптомів; АБО
• в неї не будуть негативними результати ПЛР на виявлення SARS-CoV-2 у принаймні двох послідовних зразках з носоглотки, взятих з інтервалом ≥24 год.

Інші доглядачі в будинку, які залишаються на обсервації через COVID-19, повинні використовувати стандартні процедурні маски та дотримуватись гігієни рук, якщо вони знаходяться в межах 2 м від новонародженого, до моменту одужання.

Відвідування матір’ю новонародженого, який потребує медичної допомоги в відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ)

Матері з COVID-19 не можуть відвідувати немовлят, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, до:

• припинення лихоманки без використання жарознижувальних засобів упродовж принаймні 72 год ТА
• поліпшення (але не повного вирішення) респіраторних симптомів ТА
• щонайменше 10 днів з моменту появи перших симптомів (для жінок з асимптомним перебігом – щонайменше 10 днів з моменту першого позитивного результату ПЛР-тесту) – стратегія, що спирається на клінічні прояви; АБО
• отримання негативних результатів ПЛР-тестів на виявлення SARS-CoV-2 принаймні з двох послідовних зразків з носоглотки, зібраних з інтервалом ≥24 год, – стратегія, що спирається на тестування.

Враховуючи потенційні наслідки передачі захворювання недоношеним і/або важкохворим новонародженим і медичним працівникам відділення, CDC рекомендує обирати саме стратегію, що спирається на результати тестування на SARS-CoV-2-інфекцію.

Наразі зв’язок між початком COVID-19, позитивним результатом ПЛР і здатністю передавати вірус продовжують вивчати. Є повідомлення про пацієнтів з COVID-19, у яких тривалий період (тижні і місяці) отримували позитивні результати ПЛР-тестів, хоча не було жодних доказів того, що ці люди продовжували розповсюджувати інфекцію. Тому у веденні конкретних випадків може знадобитись консультація інфекціоніста.

Зрозуміло, що сам по собі кашель може зберігатися тривалий час. Батько та інші родичі, в яких підозрюється коронавірусна інфекція, не повинні відвідувати дітей, які потребують медичної допомоги доти, поки вони не будуть визнані неінфікованими на основі ПЛР-тестування та/або клінічних критеріїв. Батько та інші родичі, в яких розвинулись симптоми захворювання та підтверджено наявність COVID-19, також повинні відповідати наведеним вище вимогам для відвідування немовлят у відділенні інтенсивної терапії новонароджених.

Ключові положення

• Поточні дані підтверджують низький ризик вертикальної передачі вірусу, і можливість внутрішньоутробної передачі SARS-CoV-2 від матері з COVID-19 до плода є непереконливою.
• Новонароджені можуть інфікуватись SARS-CoV-2 після народження. Незріла імунна система робить їх уразливими до інших серйозних респіраторних вірусних інфекцій, тому викликає занепокоєння можливість SARS-CoV-2 спричинити важке захворювання серед новонароджених.
• ЗІЗ для захисту від повітряно-аерозольного, повітряно-крапельного та контактного шляхів передачі слід використовувати під час перебування на пологах жінок із COVID-19 через підвищену ймовірність утворення інфікованих аерозолів матір’ю і потенційну потребу в реанімаційних заходах для новонародженого з COVID-19, який теж може створювати в повітрі вірусний аерозоль.
• Коли це дозволяють умови, новонароджених слід відділяти від матерів з COVID-19 одразу після пологів. Сім’ї, які вирішили відмовитись від цього і залишити дитину з матір’ю в одній палаті, мають отримати інформацію про потенційний ризик розвитку COVID-19 у новонародженого.
• SARS-CoV-2 досі не було виявлено в грудному молоці. Матері з COVID-19 можуть зціджувати грудне молоко для годування своїх немовлят неінфікованими доглядачами до того часу, поки не відповідатимуть спеціальним критеріям.
• Немовлята, народжені матерями з COVID-19, мають пройти ПЛР-тестування на SARS-CoV-2 через 24 год після народження і, якщо вони все ще знаходяться в пологовому закладі, через 48 год після народження. Центри з обмеженими ресурсами для тестування можуть приймати індивідуальні рішення щодо ризику/вигоди від тестування.
• Новонароджені з підтвердженою SARS-CoV-2-інфекцією (або з підозрою через відсутність можливості пройти тестування) потребують частого амбулаторного спостереження та моніторування стану за допомогою телефону, засобів телемедицини або візиту до медичної установи впродовж 14 діб після виписки.
• Після виписки з пологового центру мати з COVID-19 повинна дотримуватись дистанції з дитиною не менше ніж 2 м, а за потріби близького контакту вдягати маску та дотримуватись гігієни рук, поки (а) в неї не нормалізується температура тіла довше ніж на 72 год без застосування жарознижувальних препаратів і (б) не пройде принаймні 7 діб від появи симптомів.
• Мати з COVID-19, чия дитина потребує медичної допомоги в лікарняних умовах, не має відвіду­вати дитину, поки: (а) в неї не нормалізується температура тіла довше ніж на 72 год без застосування жарознижувальних препаратів, (б) не покращаться її респіраторні симптоми, (в) не буде отримано два послідовних негативних результати ПЛР-дослідження мазків з носоглотки, взятих з інтервалом в щонайменше 24 год.

Список літератури

1. https://experience.arcgis.com/experience/685d0ace521648f8a5beeeee1b9125cd. Accessed 3/29/2020.

2. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/cases-updates/cases-in-us.html. Accessed 3/27/2020.

3. Wu Z, McGoogan JM. Characteristics of and Important Lessons From the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak in China: Summary of a Report of 72 314 Cases From the Chinese Center for Disease Control and Prevention [published online ahead of print, 2020 Feb 24]. JAMA. 2020;10.1001/jama.2020.2648.

4. Chen H, Guo J, Wang C, et al. Clinical characteristics and intrauterine vertical transmission potential of COVID-19 infection in nine pregnant women: a retrospective review of medical records. Lancet. 2020;395(10226):809-815.

5. Chen R, Zhang Y, Huang L, et al. Safety and efficacy of different anesthetic regimens for parturients with COVID-19 undergoing Cesarean delivery: a case series of 17 patients. Can J Anesth/J Can Anesth. 2020. https://doi.org/10.1007/s12630-020–01630-7.

6. Li N, Peng M, Lv Yuxia, et al. Maternal and neonatal outcomes of pregnant women with COVID-19 pneumonia: a case-control study. MedRxiv. 2020. https://doi.org/10.1101/2020.03.10.20033605

7. Liu D, Li L, Wu X, et al. Pregnancy and Perinatal Outcomes of Women With Coronavirus Disease (COVID-19) Pneumonia: A Preliminary Analysis. Am J Roentgenology 0 0:0, 1-6.

8. Liu W, Wang Q, Zhang Q, Chen L, Chen J, Zhang B, et al. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) during pregnancy: A case series. Preprints 2020;2020020373. Available from: https://www.preprints.org/manuscript/202002.0373/v1.

9. Rasmussen SA, Smulian JC, Lednicky JA, Wen TS, Jamieson DJ. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and Pregnancy: What obstetricians need to know. Am J Obster Gynecol. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.02.017.

10. Schwartz DA. An Analysis of 38 Pregnant Women with COVID-19, Their Newborn Infants, and Maternal-Fetal Transmission of SARS-CoV-2: Maternal Coronavirus Infections and Pregnancy Outcomes [published online ahead of print, 2020 Mar 17]. Arch Pathol Lab Med. 2020;10.5858/arpa.2020-0901-SA.

11. Wang X, Zhou Z, Zhang J, Zhu F, et al. A case of 2019 Novel Coronavirus in a pregnant woman with preterm delivery. Clin Infect Dis. 2020. doi.org/10.1093/cid/ciaa200.

12. Wang S, Guo L, Chen L, et al. A case report of neonatal COVID-19 infection in China [published online ahead of print, 2020 Mar 12]. Clin Infect Dis. 2020; ciaa225. doi:10.1093/cid/ciaa225

13. Dong Y, Mo X, Hu Y, et al. Epidemiological characteristics of 2143 pediatric patients with 2019 coronavirus disease in China. Pediatrics. 2020; doi: 10.1542/peds.2020-0702.

14. Cai J, Xu J, Lin D, et al. A Case Series of children with 2019 novel coronavirus infection: clinical and epidemiological features [published online ahead of print, 2020 Feb 28]. Clin Infect Dis. 2020; ciaa198.

15. Zeng LK, Tao XW, Yuan WH, Wang J, Liu X, Liu ZS. [First case of neonate infected with novel coronavirus pneumonia in China]. Zhonghua er ke za zhi = Chinese J Pediatr. 2020;58(0): E009. doi:10.3760/cma.j.issn.0578-1310.2020.0009 (in Chinese).

16. Zeng L, Xia S, Yuan W, et al. Neonatal Early-Onset Infection With SARS-CoV-2 in 33 Neonates Born to Mothers With COVID-19 in Wuhan, China. JAMA Pediatr. Published online March 26, 2020. doi:10.1001/jamapediatrics.2020.0878

17. Chen W, Lan Y, Yuan X, et al. Detectable 2019-nCoV viral RNA in blood is a strong indicator for the further clinical severity. Emerg Microbes Infect. 2020;9(1):469-473. Published 2020 Feb 26

18. Zeng H, Xu C, Fan J, et al. Antibodies in Infants Born to Mothers With COVID-19 Pneumonia. JAMA. Published online March 26, 2020. doi:10.1001/jama.2020.4861

19. Dong L, Tian J, He S, et al. Possible Vertical Transmission of SARS-CoV-2 From an Infected Mother to Her Newborn. JAMA. Published online March 26, 2020. doi:10.1001/jama.2020.4621

20. Kimberlin DW, Stagno S. Can SARS-CoV-2 Infection Be Acquired In Utero? More Definitive Evidence Is Needed. JAMA. Published online March 26, 2020. doi:10.1001/jama.2020.4868.

21. Zhu H, Wang L, Fang C, et al. Clinical analysis of 10 neonates born to mothers with 2019-nCoV pneumonia. Transl Pediatr. 2020; 9(1):51-60. doi:10.21037/tp.2020.02.06

22. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/inpatient-obstetric-healthcareguidance. html. Accessed 3/29/2020.

23. https://www.acog.org/clinical/clinical-guidance/practice-advisory/articles/2020/03/novelcoronavirus-2019. Accessed 3/27/2020.

24. van Doremalen N, Bushmaker T, Morris DH, et al. Aerosol and Surface Stability of SARS-CoV-2 as Compared with SARS-CoV-1. N Engl J Med. 2020.

25. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/disposition-hospitalized-patients.html. Accessed 3/29/2020.

Реферативний огляд «Initial Guidance: Management of Infants Born to Mothers with COVID-19»
підготувала Тетяна Потехіна